Провадження № 2-о/679/22/2026
Справа № 679/200/26
24 лютого 2026 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,
секретаря судових засідань Плазій Н.В.,
заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
ОСОБА_1 звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначається, що вона є матір'ю ОСОБА_2 .. Заявниця зазнає постійного психологічного тиску з боку свого сина ОСОБА_3 , поведінка якого протягом останнього часу негативно впливає на її здоров'я та працездатність. Після щоденних скандалів, сварок, образ та погроз з боку ОСОБА_2 вона не може належним чином виконувати свої обов'язки.
ОСОБА_2 нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.08.2025 року № 686/22585/25 відносно нього встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік. Син вживає наркотичні речовини, вимагає в неї кошти та створює нестерпні умови для життя. Також, при розмовах постійно ображає її непристойними словами, вживає лексику, недопустиму у нормальному людському спілкуванні.
17 грудня 2025 року ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 , а саме: ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою чим завдав шкоду її психічному здоров'ю. Працівниками поліції 17 грудня 2025 року щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 419956 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 386571 від 17 грудня 2025 року.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29.12.2025 року у справі № 679/1861/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
11 лютого 2026 року ОСОБА_2 знову вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно заявниці, а саме: ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психічному здоров'ю. Працівниками поліції 11 лютого 2026 року щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 139326 за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 386591 від 11 лютого 2026 року.
Турбуючись про своє психічне здоров'я, з метою убезпечити себе від приниження та залякувань з боку сина ОСОБА_3 , заявниця змушена уникати спілкування з ним.
Зважаючи на це, ОСОБА_1 переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_2 стосовно неї, а також настання тяжких наслідків для її здоров'я є дуже високою, а тому змушена звертатися до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяці у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав із покладанням на нього наступних обов'язків: заборони особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб контактувати з нею; вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку і через третіх осіб.
Ухвалою судді від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за заявою та призначено її розгляд у порядку окремого провадження.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала посилаючись на викладені в ній обставини.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у порядку передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Заслухавши пояснення заявниці, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є матір'ю та сином, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 20.09.1986 року.
Сторони спільно проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .
17 грудня 2025 року щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 419956 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 386571 від 17 грудня 2025 року.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29.12.2025 року у справі № 679/1861/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
Працівниками поліції 11 лютого 2026 року щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 139326 за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 386591 від 11 лютого 2026 року.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
У п. 9 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Тобто, для винесення рішення у справі суду необхідно оцінити ризики, встановивши вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, що можливо зробити на підставі встановлення обставини вчинення кривдником домашнього насильства щодо постраждалої особи.
Отже, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики продовження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , а том суд вважає за необхідне задовольнити заяву повністю та видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 строком на шість місяців у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав із покладанням на нього обов'язків, визначених у заяві.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав із покладанням на нього наступних обов'язків:
заборони ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб контактувати з нею;
вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копію рішення негайно (але не пізніше наступного дня із дня його ухвалення) надіслати учасникам рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Про ухвалення цього рішення повідомити (шляхом надіслання його копії не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення) ВнП № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на профілактичний облік.
Копію рішення для відома направити виконавчому комітету Нетішинської міської ради.
Повне рішення суду складено 24.02.2026.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.М. Стасюк