454/386/26
"23" лютого 2026 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, проживаючої у АДРЕСА_1 , ФОП
за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 не дотрималася вимог законодавства про працю, зокрема будучи ФОП при прийнятті на роботу працівника ОСОБА_2 не проінформувала про строки припинення трудового договору. При звільнені працівника ОСОБА_2 не виплатила усіх сум оскільки такий був звільнений 17.11.2025р. а розрахункові кошти виплачено 20.11.2025р., за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та не повідомила суд про причини такої неявки.
Справа про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N3236/03). Таким чином, зважаючи, що правопорушник сповіщений про місце і час розгляду справи, проте до суду не з'явився, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 41 КУпАП встановлено відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Згідно п.п.1, 2, 3, 5, 9 ч.1 ст.29 КЗпП України, до початку роботи роботодавець зобов'язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов'язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов'язків), дату початку виконання роботи; визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; права та обов'язки, умови праці; правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення); процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП стверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, актом Державної служби з питань праці Західного міжрегіонального управління Держпраці України від 05.12.2025р. складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці ФОП ОСОБА_1 , формою електронного звернення громадян, особовою карткою працівника, наказом про прийняття на роботу, відомостями про розподілу витрат, розрахунковим листком.
Аналізуючи зазначені докази, вважаю, що вина доведена повністю а в діях наявні усі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Метою адміністративного стягнення відповідно до ст.23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, згідно з вимогами, передбаченими ст.33 КУпАП України, враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обставин, які обтяжують відповідальність - судом не встановлено.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність заподіяння майнової шкоди, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу в межах санкції статті, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять)грн. 60 коп. в дохід держави,
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина