Справа №463/2848/25
Провадження №1-р/463/5/26
слідчого судді
24 лютого 2026 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронсофт» про роз'яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.01.2026 року (справа №463/2848/25, Провадження №1-кс/463/250/26) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72024142500000027 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,
встановила:
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронсофт» звернувся до слідчої судді із заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.01.2026 року (справа №463/2848/25, Провадження №1-кс/463/250/26) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72024142500000027 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, та просив роз'яснити зміст ухвали слідчої судді Личаківського районного суду міста Львова від 05.01.2026 у справі №463/2848/25 (Провадження №1-кс/463/250/26) у частині таких питань:- Чи слід розуміти, що за відсутності конкретних даних суд вважає будь-яке завищення фінансового результату (витрат) ТОВ «АЙРОНСОФТ» таким, що дає підстави стверджувати про наявність ухилення від сплати податків на суму, що перевищує поріг визначений для частини 2 статті 212 КК України?- Як слід розуміти визначення слідчою суддею майна ТОВ «АЙРОНСОФТ» як «спірного майна», у контексті того, що набуття права власності на таке майно? - Чи слід розуміти, що висновки слідчої судді про необхідність утримання у володінні органу досудового розслідування майна, належного ТОВ «АЙРОНСОФТ» обумовлюються необхідністю допиту директора ТОВ «АЙРОНСОФТ» та його працівників, витребувати та провести аналіз податкової звітності підприємства? - Як слід розуміти обсяг «слідчих (розшукових) дій та заходів, в тому числі, що стосується спірного майна», який покладено слідчою суддею в обґрунтування необхідності утримання майна ТОВ «АЙРОНСОФТ» у володінні органу досудового розслідування?
В обгрунтування заяви заявник покликався на те, що частина згаданого вище судового рішення йому є незрозумілою, а саме такою ухвалою слідча суддя відмовила у скасуванні арешту на майно. При цьому у мотивувальній частині ухвали містяться висновки слідчої судді про таке: «Встановлено, що вилучене в ході огляду майно - акумуляторні батареї, на яке накладено арешт, було об'єктом експертного дослідження, так як постановою детектива від 11.12.2024 року у кримінальному провадженні №72024142500000027 призначено судову товарознавчу експертизу. Висновком експерта №5092-E від 27.06.2025 року підтверджено завищення ціни придбання акумуляторних батарей, що, за твердженням представника органу досудового розслідування, свідчить про умисне завищення фінансового результату (витрат) ТОВ «АРОНСОФТ».- «Крім того, при розгляді клопотання встановлено, що в ході досудового розслідування необхідно допитати як свідків директора ТОВ «АЙРОНСОФТ» та його працівників, витребувати та провести аналіз податкової звітності підприємства, інші слідчі (розшукові) дії та заходи, в тому числі, що стосується спірного майна».
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.01.2026 року визначено слідчу суддю ОСОБА_1 для розгляду заяви.
18.02.2026 року матеріали заяви передано слідчій судді ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
На виконання згаданої норми, одразу після прийняття заяви про роз'яснення ухвали слідчої судді, заяву було призначено до розгляду, про що повідомлено учасників провадження.
Учасники судового провадження у судове засідання не з'явилися.
Проаналізувавши заяву про роз'яснення судового рішення та матеріали справи №463/2848/24, провадження №1-кс/463/250/26, приходжу до такого висновку.
Так, ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 05.01.2026 року (справа №463/2848/24, провадження №1-кс/463/250/26) в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРОНСОФТ» про скасування арешту майна, відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, об'єктом роз'яснення у КПК України визнано судове рішення (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17).
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення (постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 212/6598/14-к).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Слідча суддя звертає увагу заявника, що вищевказана ухвала не містить суперечностей та є чіткою, відповідає вимогам КПК України, якими встановлено вимоги до ухвал слідчого судді.
У заяві про роз'яснення ухвали слідчого судді, заявник посилається на те, що з ухвала слідчої судді є незрозумілою та ставить ряд питань, а саме: Чи слід розуміти, що за відсутності конкретних даних суд вважає будь-яке завищення фінансового результату (витрат) ТОВ «АЙРОНСОФТ» таким, що дає підстави стверджувати про наявність ухилення від сплати податків на суму, що перевищує поріг визначений для частини 2 статті 212 КК України?- Як слід розуміти визначення слідчою суддею майна ТОВ «АЙРОНСОФТ» як «спірного майна», у контексті того, що набуття права власності на таке майно? - Чи слід розуміти, що висновки слідчої судді про необхідність утримання у володінні органу досудового розслідування майна, належного ТОВ «АЙРОНСОФТ» обумовлюються необхідністю допиту директора ТОВ «АЙРОНСОФТ» та його працівників, витребувати та провести аналіз податкової звітності підприємства? - Як слід розуміти обсяг «слідчих (розшукових) дій та заходів, в тому числі, що стосується спірного майна», який покладено слідчою суддею в обґрунтування необхідності утримання майна ТОВ «АЙРОНСОФТ» у володінні органу досудового розслідування?, які не впливають на загальне розуміння сутті судового рішення, а є вирваними із загального контексту.
При розгляді клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження №72024142500000027 від 27.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в межах якого вилучено майно, яке зазначено у клопотанні заявника про скасування арешту майна, і саме воно, а не будь-яке інше майно є предметом даного кримінального порушення, і саме таке майно зазначене в ухвалі як «спірне» в розумінні кримінально-процесуального закону при розгляді клопотання про скасування арешту. Обсяг слідчих та розшукових дій згідно норм чинного кримінального процесуального закону у кожному конкретному кримінальному провадженні визначає слідчий та прокурор як орган досудового розслідування, у тому числі і допит свідків/потерпілих/підозрюваних.
Слідча суддя розглядаючи клопотання про скасування арешту дійшла висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на потребу органу досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи, що ухвала слідчого судді є чіткою, зрозумілою, однозначною і такою, що виключає її подвійне тлумачення, при її постановленні слідчою суддею викладені мотиви та обґрунтування прийнятого рішення, слідча суддя доходить висновку, що підстави для її роз'яснення відсутні, а тому вважає за необхідне відмовити у роз'ясненні судового рішення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.01.2025 року.
Керуючись ст. 372, 380 КПК України, слідча суддя
постановила:
в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронсофт» про роз'яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.01.2026 року (справа №463/2848/25, Провадження №1-кс/463/250/26) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72024142500000027 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_4