Справа № 439/2372/25
Провадження № 3/439/13/26
25 лютого 2026 року місто Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л., розглянувши матеріали, що надійшли відділення поліції №1 Золочівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме,
за частиною 1 статті 130Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т ановив:
До Бродівського районного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1№ 491764 від 23.10.2025, водій ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 16 годині 09 хвилин в с. Лешнів по вул. Гримайлівська, керував трактором колісним марки: Булат, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 поліцейським кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, повідомлений про місце і час розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Статтею 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130КУпАП не є обов'язковою.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів ,а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2025 року о 16 годині 09 хвилин в с. Лешнів по вул. Гримайлівська, водій ОСОБА_1 керував трактором колісним марки: Булат, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Відповідно до пункту 2.9. а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ за №491764 від 23.10.2025 року;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проведено за виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя відносно ОСОБА_1 ;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.10.2025 року о 16 годині 15 хвилин;
-відеозаписом фіксації події адміністративного правопорушення з якого вбачається, що 23 жовтня 2025 року о 16 годині 09 хвилин в с. Лешнів по вул. Гримайлівська, водій ОСОБА_1 керував трактором колісним марки: Булат, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 . Окрім цього, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
Суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ за №491764 від 23.10.2025 року, такий оформлений відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відтак, на переконання суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією частини 1статті 130КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами статті 33 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Суд вважає, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до статей 34 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність не встановлено.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (одержувач коштів: Львівська обл./м. Львів ГУК Львів/Львів 21081100, код ЄРДПОУ 38008294, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету 21081300), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави (одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штраф за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується :подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Л. Войтюк