Справа № 759/23258/25
провадження № 2/136/832/25
24 лютого 2026 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»), через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
13.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1567262 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 13.06.2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 13.06.2024 15:23:49 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, одноразовий ідентифікатор А237, котрий в свою чергу Боржником було 13.06.2024 15:24:06 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1567262 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою. Таким чином, 13.06.2024 15:25:20 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1567262 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає Позичальнику кредит в гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 350 днів, стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 26500,00 грн. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
20.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1567262 складає: 120839,99 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об'ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного позивач надає копію власне Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №1567262. Станом на дату складання позовної заяви 03.10.2025 заборгованість за Договором №1567262 від 13.06.2024 року становить: заборгованість по тілу - 26499,99 грн; заборгованість по відсотках - 81090 грн; пеня - 13250 грн; загальна заборгованість - 120839,99 грн. Відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов'язання: здійснив часткові оплати в рахунок погашення існуючої заборгованості, а саме останній платіж було здійснено 30.06.2024 20:19:24 у сумі 7155,01 грн., в подальшому погашення заборгованості здійснено не було.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1567262 від 13.06.2024 в розмірі 120839,99 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-61 , 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 13.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1567262 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.12-21).
Укладення Договору №1567262 сторони здійснили за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт.
Відповідно до п 1.1. Договору №1567262 на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, Кредитного договору №1567262 встановлено, що кредит надається у розмірі 26 500,00 грн на строк 350 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п 1.5. Договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Згідно з п. 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. 1.7 Договору, денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (139125 грн. / 26500 грн.)/350 дн. * 100% =1,5 в день.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 10352,48% річних (п.1.9 Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 165625 грн. (п. 1.10 Договору)
Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 13.06.2024. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача (п. 2.2 Договору).
Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).
Відповідно до пункту 9.2 Договору, Договір діє з моменту його підписання електронними підписами Сторін і до строку, вказаного в п.1.3 Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
У пункті 9.6 кредитного договору зазначено, що підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними та зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Підписанням електронним підписом Договору, Додатків до договору, Паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому надана інформація, передбачена чинним законодавством.
З інформаційної довідки №20250120-349 від 20.01.2025 ТОВ "ПЕЙТЕК" вбачається, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», на картковий рахунок НОМЕР_2 було успішно перераховано грошові кошти в сумі 26500,00 грн (а.с.38)
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, перерахувавши кредитні кошти в сумі 26500,00 грн. на рахунок відповідача.
Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
20.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-01/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило свої права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників, які визначені в Реєстрі, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №1567262 від 13.06.2024 (а.с.39-45).
У договорі факторингу зазначено, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» права вимоги до боржників, які виникли внаслідок невиконанння боржниками умов кредитних договорів, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС», набуває право вимоги ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та сплачує фінасування у порядку та у строки вказані у договорі.
Перехід права грошової вимоги боржника до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відбулося в момент сплати фінансування за Договором факторингу №01.02-01/25 від 20.01.2025 в сумі 1664956,63 грн. та підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, Реєстр боржників до договору факторингу №01.02-01/25 від 20.01.2025 (а.с.51, 52), відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором, та розрахунок заборгованості за кредитним договором №1567262 від 13.06.2024 станом на 20.01.2025, відповідно до яких сума заборгованості відповідача за кредитним договором №1567262 від 13.06.2024 складає: заборгованість по тілу - 26499,99 грн; заборгованість по відсотках - 81090 грн; пеня - 13250 грн; загальна заборгованість - 120839,99 грн.
Таким чином, суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між сторонами.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Визначаючись щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача 13250,00 грн пені.
За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Беручи до уваги, що заборгованість у виді пені в сумі 13250,00 грн за кредитним договором №1567262 від 13.06.2024 нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13250,00 грн пені за кредитним договором №1567262 від 13.06.2024 задоволенню не підлягає.
В решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 107 589,99 грн., з яких: заборгованість по тілу - 26499,99 грн; заборгованість по відсотках - 81090 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., ціна позову становила 120 839,99 грн, позов задоволено на суму 107 589,99 грн., тобто на 89,03% (107 589,99 х 100 % : 120 839,99), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2156,66 грн. (2422,40 х 89,03 %) судового збору.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1567262 від 13.06.2024 в сумі 107 589 (сто сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 99 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" 2156,66 (дві тисячі сто п'ятдесят шість) гривень 66 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя О.Д. Іванець