Справа № 132/2849/25
3/132/69/26
Іменем України
27 січня 2026 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 ), тимчасово не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 433315 від 25.08.2025, водій ОСОБА_1 , 24 серпня 2025 року о 22 год. 15 хв., в с. Дружне по вул. Братів Малогулків, 46, Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки «Renault Scenic», НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису (портативними відеореєстраторами № 476116, № 476159), чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєнні даного адміністративного правопорушення не визнає, мотивуючи тим, що 24 серпня 2025 року близько 22 год. 00 хв. він перебував в себе вдома та мав лягати спати. Спиртного того дня не вживав. В цей час до нього зателефонував знайомий ОСОБА_2 щоб він йому позичив колеса до автомобіля, оскільки ОСОБА_3 йому порізав колеса. Після цього до нього прийшли ОСОБА_4 із ОСОБА_5 . В цей час до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3 , якому останній сказав, що він у ОСОБА_7 . Потім він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхали до ОСОБА_8 . Коли вони приїхали та вийшли з автомобіля, то ОСОБА_9 відразу вдарив його металевою трубою по голові, а ОСОБА_10 наносив удари сокирою, ногами і руками. Після цього він нічого не пам'ятає. Потім приїхала швидка допомога і забрала його в лікарню. Про те, як на нього складали матеріали про адміністративне правопорушення він не пам'ятає. Про складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП йому стало відомо вже в суді, тому просить закрити провадження у справі з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Довгалюк Л.І. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки даний протокол працівниками поліції було складено безпідставно, матеріалами справи не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом було встановлено лише зі слів ОСОБА_11 . З відеозапису, долученого до матеріалів справи, видно, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Допитаний судовому засіданні командир 1взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_12 суду показав, що 24.08.2025 він із напарником приїхали на виклик в с. Дружне Хмільницького району Вінницької області, де громадянин ОСОБА_13 повідомив, що водій ОСОБА_14 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Коли вони прибули на місце виклику, то був лише заявник ОСОБА_3 та СОГ, водія не було. З отриманої інформації було встановлено, що водія було госпіталізовано до Калинівської ЦРЛ. Заявник також повідомив, що біля магазину с. Дружне в нього виникла суперечка з ОСОБА_15 . Після цього до нього приїхали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , і він наніс тілесні ушкодження водієві. В лікарні водій ОСОБА_14 казав, що він не керував транспортним засобом, і не було причини зупинки його авто, тому він не захотів проходити огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Проте, що водієм транспортного засобу був ОСОБА_14 йому стало відомо зі слів свідка ОСОБА_16 , і по базі ІБНП було встановлено, що транспортний засіб належить саме ОСОБА_1 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що 24.08.2025 у вечірній час, він прийшов до ОСОБА_17 та вони спілкувались. Потім йому подзвонив ОСОБА_3 та запропонував під'їхати до нього додому та поговорити. Він сів за кермо автомобіля, який належить ОСОБА_18 , а ОСОБА_14 сів на пасажирське сидіння. Коли вони приїхали до ОСОБА_16 , то останній, разом із своїм братом ОСОБА_19 , почали наносити йому та ОСОБА_18 тілесні ушкодження, від чого він втрачав свідомість. Після цього його швидка допомога доставила в лікарню. Також пам'ятає, що була поліція, однак не пам'ятає чи поліція встановлювала хто був за кермом автомобіля.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи, приходжу до на ступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 433315 від 25.08.2025, водій ОСОБА_1 , 24 серпня 2025 року о 22 год. 15 хв., в с. Дружне по вул. Братів Малогулків, 46, Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки «Renault Scenic», НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису (портативними відеореєстраторами № 476116, № 476159), чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в даному випадку є, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідно встановити відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) (ч. 2 ст.251, п. 1 ч. 1 ст.255 КУпАП).
З огляду на викладене, поліцейський, як суб'єкт, уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП зобов'язаний збирати докази, у своїй службовій діяльності повинен вивчати нормативно-правові акти, які регулюють його діяльність та керуватися нормами КУпАП, інструкцій, які розроблені профільним міністерством, іншими нормативно-правовими актами в межах своїх повноважень, добросовісно здійснювати свою службову діяльність.
Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів у розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Однак, здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , працівники поліції не дотримались встановленого законом порядку фіксації правопорушення, зібрання і оформлення доказів.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що в якості доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, додано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 433315 від 25.08.2025;
- направлення ОСОБА_1 на огляд в заклад охорони здоров'я для проведення медичного огляду на факт вживання алкогольних напоїв, у зв'язку із ознаками алкогольного сп'яніння;
- рапорт командира 1взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Черниша Є.І. від 25.08.2025;
- відеоматеріал на CD-R диску з нагрудних відеореєстраторів поліцейських (боді-камера) за № 476116, № 476159;
- довідку про наявність посвідчення водія та відомості про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.08.2025, згідно яких, останній відмовився від надання письмових пояснень на підставі ст. 63 Конституції України;
- письмові пояснення свідка ОСОБА_13 щодо підстав виклику ним працівників поліції 24.08.2025.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» застосування поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є превентивним заходом.
Згідно п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Дослідженням долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 433315 від 25.08.2025 відеозаписів за № 476116, № 476159 з нагрудних камер поліцейських на CD-R диску, як доказу, вбачається, що на них не міститься жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, а також те, що водій ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Перебування особи біля транспортного засобу, само по собі, навіть з ознаками алкогольного сп'яніння, без доведення факту керування особою транспортним засобом в такому стані, не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі повідомлення заявника ОСОБА_13 щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп'яніння. Така заява свідка є лише приводом для перевірки, а не автоматичним доказом вини. Працівники поліції прибули на місце виклику вже після того, як ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для надання медичної допомоги, отже, ними не було зафіксовано сам факт водіння або перебування за кермом ОСОБА_1 , у момент, вказаним заявником. Дані відомості є недостатніми для обвинувачення останнього в керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння.
Крім того, допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 показав, що 24.08.2025 транспортним засобом марки «Renault Scenic», НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , керував він особисто, а ОСОБА_1 знаходився з ним поруч на пасажирському сидінні автомобіля.
Додане до протоколу про адміністративне правопорушення направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду на факт сп'яніння в зв'язку із наявністю в нього ознак алкогольного сп'яніння, не може бути прийняте до відома, оскільки воно не містить відомостей про отримання ОСОБА_1 такого направлення та відомостей про його відмову від його отримання, засвідчених підписами залучених свідків або зафіксованого технічними засобами відеозапису.
Отже, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено будь-якого доказу на підтвердження того, що саме водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Scenic», НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху та на місці зупинки транспортного засобу його було відсторонено від керування транспортним засобом, або його транспортний засіб було тимчасово затримано шляхом блокування чи доставлено для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Зазначене свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні порушення, в тому числі і процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів у розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи досліджені матеріали справи, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, так як в матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно доводили його вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інспектором поліції був порушений порядок оформлення адміністративного матеріалу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247 п.1, 245, 251, 252, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СУДДЯ І.В. Павленко