апеляційне провадження №22-з/824/3028/2026 (22-ц/824/1803/2026)
справа №758/15266/24
24 лютого 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Желепи О.В., Соколової В.В., розглянувши заяву адвоката Амельохіна Антона Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакс» про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав, -
встановив:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна №№ 1901, 1902 від 08 серпня 2024 року в частині передачі від ТОВ «Оболоньторгстандарт» у статутний капітал ТОВ «Рентакс» наступних об'єктів: лабораторно-побутового комплексу (літ А) - площею 1 163,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774119580000); автобусно-кузовного корпусу (літ. A1), - площею 9 475,40 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774778880000); їдальні (літ. Б) - площею 1 290,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774772380000); контрольно-пропускного пункту (літ. В) - площею 102,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774766080000); блоку виробничих приміщень (літ. Е), - площею 231,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774756680000); газогенераторної (літ. Ж), - площею 81,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774731580000); агрегатного корпусу (літ. 3), - площею 2 491,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774726180000); складу запчастин (літ. К), - площею 494,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774709380000); складського корпусу, інструментального цеху з мийкою (літ. Л), - площею 1669,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774698780000); корпусу ЦВЗД, цеху відновлення деталей, трансформаторну підстанцію (літ. М), - площею 4 374,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774680880000); будівлю котельні (літ. Д), - площею 556,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774673380000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503241, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на лабораторно-побутовий комплекс (літ А) - площею 1 163,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774119580000);
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503215, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на автобусно-кузовний корпус (літ. A1), - площею 9 475,40 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774778880000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503221, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на їдальню (літ. Б) - площею 1 290,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774772380000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503224, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на контрольно-пропускний пункт (літ. В) - площею 102,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774766080000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503228, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на блок виробничих приміщень (літ. Е), - площею 231,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774756680000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503231, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на газогенераторну (літ. Ж), - площею 81,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774731580000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503232, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на агрегатний корпус (літ. 3), - площею 2 491,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774726180000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503234, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на склад запчастин (літ. К), - площею 494,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774709380000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503236, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), - площею 1669,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774698780000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503237, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на корпус ЦВЗД, цех відновлення деталей, трансформаторну підстанцію (літ. М), - площею 4 374,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774680880000).
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію прав від 09.08.2024 за індексним номером 74503239, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Рентакс» на будівлю котельні (літ. Д), - площею 556,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774673380000).
Стягнуто в рівних частинах із ТОВ «Оболоньторгстандарт», та ТОВ «Рентакс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 14 534,40 грн, тобто по 7 267,20 грн з кожного.
Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Амельохіна А.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №758/15266/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Оболоньторгстандарт», ТОВ «Рентакс» про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав задоволено.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Оболоньторгстандарт», ТОВ «Рентакс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 159 400 грн.
Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, ТОВ "Оболоньторгстандарт" подано апеляційну скаргу.
Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, ТОВ "Рентакс" подано апеляційну скаргу.
Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року та від 22 липня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Н.В., судді: Желепа О.В. Соколова В.В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19 листопада 2025 року.
Судове засідання, призначене на 19 листопада 2025 року, знято з розгляду у зв'язку із повідомленням про замінювання приміщення суду. Чергове судове засідання призначено на 18 лютого 2026 року.
18 лютого 2026 року судове засіданні проведено, ухвалено судове рішення.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Оболоньторгстандарт» задоволено частково.
Апеляційну скаргу ТОВ «Рентакс» задоволено частково.
Скасовано рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 липня 2025 року.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Оболоньторгстандарт», ТОВ «Рентакс» про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав.
Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
20 лютого 2026 року ТОВ «Рентакс» подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
23 лютого 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Амельохіним А.А. подано заяву про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В. Заяву зареєстровано 24 лютого 2026 року.
В обґрунтування заяви посилається на порушення колегією суддів процесуального права позивача на відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою з огляду на вчасне повідомлення суддів про таку обставину. Таким рішенням колегія суддів, на думку заявника, обмежила право позивача у доступі до правосуддя, оскільки розгляд апеляційної скарги здійснено у першому судовому засіданні за відсутності позивача, який не з'явився в засідання з поважних причин.
Посилається на безпідставне закриття провадження у справі у зв'язку із неналежністю її розгляду за правилами цивільного судочинства за відсутності відповідного клопотання жодної із сторін та без з'ясування позиції позивача.
Уважає, що у тому числі з огляду на велику завантаженість суддівського корпусу Київського апеляційного суду у цілому, що має наслідком системні порушення судом процесуальних строків розгляду справи з метою ухвалення виважених судових рішень, вказана колегія суддів поставила у пріоритет швидкий розгляд справи без урахування думки та позиції позивача.
Вказує, що судом проігноровано імперативну вимогу частини 9 статті 158 ЦПК України щодо скасування заходів забезпечення позову безпосередньо у судовому рішенні, яким суд закриває провадження у справі, у зв'язку із цим ТОВ «Рентакс» подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, незважаючи на те, що порядок розгляду такого клопотання не передбачений на даній стадії судового розгляду.
Вказує, що статтею 389 ЦПК України визначено перелік ухвал судових рішень, що які можуть бути переглянути в касаційному порядку. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову відсутня у такому переліку. Уважає, що неправильне застосування норм процесуального права при вирішені питання про скасування заходів забезпечення позову призведе до унеможливлення зупинення виконання рішення суду в суді касаційної інстанції та до обмеження права позивача на повноцінний касаційний перегляд.
Так, не вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову у постанові від 18 лютого 2026 року із одночасним вирішенням цього питання додатковим судовим рішенням унеможливить зупинення судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.
Вказує на побоювання щодо виникнення ситуації, яка унеможливить реалізацію остаточного рішення у даній справі, навіть у випадку задоволення позову.
Висловлює недовіру колегії суддів, посилаючись на відсутність належних процесуальних знань суддів, або їх заінтересованість у певному результаті розгляду справи.
Мотивуючи наведеним, просить відвести колегію суддів Поліщук Н.В. (суддя-доповідач), Желепи О.В., Соколової В.В., від розгляду справи №758/15266/24.
Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 36 ЦПК України:
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 40 ЦПК України).
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі (частина 1 статті 37 ЦПК України).
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (пункт 1 статті 6 Конвенції).
Наявність безсторонності відповідно до пункт 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
(Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»).
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи.
(Рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного. Те, що суддя вже ухвалював рішення у справі, не свідчить про його упередженість.
(Рішення ЄСПЛ у справі «Тесля проти України» (заява №52095/11)).
Згідно із статтею 124 Конституції України розв'язання спорів покладено виключно на суди. При розгляді справи, суд, у відповідності до вимог закону, наділяється правом керувати ходом судового засідання з метою спрямування розгляду у належне процесуальне русло шляхом прийняття відповідних процесуальних рішень.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Із змісту поданої заяви убачається, що сторона позивача заявляє відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В., вказуючи на залишення без задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що таким останнього обмежено у доступі до правосуддя, а також вказуючи на не вирішення у постанові від 18 лютого 2026 року питання щодо скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В ухвалі від 13 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №761/16124/15-ц вказала, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Доводи заяви про відвід з мотивів незгоди із результатом розгляду апеляційних скарг відхиляються, оскільки зводяться до незгоди із судовим рішенням, а саме постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, що не може бути підставою відводу.
Колегія суддів зауважує, що станом на дату постановлення цієї ухвали питання за поданим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову не вирішено, а доводи заявника в частині, що стосується вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях.
Щодо твердження заявника про нібито обмеження позивача у доступі до правосуддя у зв'язку із залишенням без задоволення клопотання позивача про викладення розгляду справи, апеляційний суд вказує таке.
З матеріалів справи убачається, що позивач та його представник - адвокат Амельохін А.А. про судове засідання, призначене на 18 лютого 2026 року о 10:30 години, повідомлені судовою повісткою №758/15266/24/249424/2025 від 20 листопада 2025 року. Поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 , надіслане засобами поштового зв'язку, повернулось до суду у зв'язку із відсутністю адресата за зазначеною адресою, яка відповідає відомостям клопотань адвоката Амельохіна А.А. Згідно даних звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду адвокату Амельохіну А.А. доставлено судову повістку 20 листопада 2025 року.
Відтак, з урахуванням припису статі 64 ЦПК України, 20 листопада 2025 року сторона позивача належним чином повідомлена про розгляд справи, призначений на 18 лютого 2026 року.
17 лютого 2026 року адвокатом Амельохіним А.А. через систему Електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на різке погіршення самопочуття (висока температура, кашель, слабкість). Заяву зареєстровано 18 лютого 2026 року о 09:24 години (вх.№19762).
18 лютого 2026 року адвокатом Амельохіним А.А. через систему Електронний суд подано клопотання про долучення доказів, а саме скріншот Перевірка медичного висновку №1111-74МЕ-М7Р3-ХМР6 про тимчасову непрацездатність особи за РНОКПП НОМЕР_1 (адвокат Амельохін А.А.) у період з 18 лютого по 20 лютого 2026 року. Заяву зареєстровано 18 лютого 2026 року о 10:30 години (вх.№19891).
Статтею 372 ЦПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналіз статті 372 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Отже, з урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду (див.: постанови Верховного Суду від 15 липня 2024 року у справі № 447/852/23, від 03 квітня 2025 року у справі №359/7536/23, від 19 березня 2025 року у справі № 450/678/21).
З матеріалів справи установлено, що у вересні 2025 року представник позивача - адвокат Амельохін А.А. подав до суду відзив на апеляційні скарги, у якому висловив позицію позивача як його представник щодо обох апеляційних скарг у письмовій формі
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року адвокату Амельохіну А.А. поновлено строк на подачу вказаного відзиву.
Таким чином, відсутні підстави для висновку, що колегією суддів обмежено позивача у доступі до правосуддя у зв'язку із залишенням без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та не з'ясування думки позивача, оскільки позиція та міркування сторони позивача відкладено у письмовій формі та враховані судом при розгляді апеляційних скарг.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що адвокатом Амельохіним А.А. 18 листопада 2025 року подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19 листопада 2025 року, у зв'язку із необхідністю надання правової допомогу іншому клієнту під час проведення слідчої дії. Зазначено, що разом із клопотанням не надається доказів на підтвердження вказаних обставин з посиланням на порушення працівниками правоохоронного органу процесуальної форми запрошення на допит, передбачений КПК України, проте надалі таких доказів суду надано не було.
Суд зауважує, що судове засідання, призначене на 19 листопада 2025 року, не відкладено за ініціативи суду, а знято з розгляду у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення суду, тобто скасування судового засідання відбулась із причин, незалежних від колегії суддів та мала наслідком вимушене тимчасове припинення роботи усього суду для проведення правоохоронними органами необхідних дій.
Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням наведеного, суд дійшов робить висновок про визнання необґрунтованою заяви адвоката Амельохіна А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України, суд -
Визнати відвід, заявлений адвокатом Амельохіним Антоном Андрійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , колегії суддів Поліщук Н.В., Желепі О.В., Соколовій В.В., ? необґрунтованим.
Матеріали цивільної справи №758/15266/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакс» про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав передати до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід колегії суддів Поліщук Н.В., Желепи О.В., Соколової В.В.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова