Справа: № 359/3506/19 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/824/1126/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2 Категорія: ст. 257; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 263;
ч. 3 ст. 262; ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 209 КК України
судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_3
у судовому провадженні № 11-кп/824/1126/2026 (справа № 359/3506/19)
за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_12 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 04.06.2024 засуджено:
- ОСОБА_8 за ст. 257 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 262 КК України на 10 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України на 10 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 209 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком на 1 рік, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком на 1 рік, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Цим же вироком ОСОБА_8 виправдано за епізодами, передбаченими ст. 209 КК України, (придбання ОСОБА_15 двох об'єктів нерухомості).
Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишено без зміни.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 постановлено рахувати з 11.07.2018.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 11.07.2018 до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
- ОСОБА_11 за ст. 257 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 262 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України на 10 років позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_11 покарання у виді 12 (дванадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_11 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишено без зміни.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 постановлено рахувати з 11.07.2018.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_11 в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 11.07.2018 до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
- ОСОБА_6 за ст. 257 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 262 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України на 10 років позбавлення волі; за ст. 290 КК України на 3 роки обмеження волі зі звільненням від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України; та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 12 (дванадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишено без зміни.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з 11.04.2018.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 11.04.2018 до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На часткове задоволення цивільних позовів:
- адвоката ОСОБА_16 в інтересах потерпілого ОСОБА_12 на користь останнього стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 в солідарному порядку 11.250.280 гривень (одинадцять мільйонів двісті п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят) на відшкодування майнової шкоди та 800.000 (вісімсот тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди;
- адвоката ОСОБА_17 в інтересах потерпілої ОСОБА_18 на її користь стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 в солідарному порядку 770.174 гривень (сімсот сімдесят тисяч сто сімдесят чотири) гривні на відшкодування майнової шкоди та 300.000 (триста тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
- адвоката ОСОБА_17 в інтересах потерпілого ОСОБА_19 стягнуто на користь останнього стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 в солідарному порядку 30.000 (тридцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди;
- адвоката ОСОБА_20 в інтересах потерпілої ОСОБА_21 стягнуто на її користь з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 в солідарному порядку 2.728.000 гривень (два мільйона сімсот двадцять вісім тисяч) гривень на відшкодування майнової шкоди та 150.000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
У провадженні вирішено питання щодо долі речових доказів та стягнуто процесуальні витрати.
Не погоджуючись з вироком суду, зокрема, прокурор у провадженні ОСОБА_4 в апеляційні скарзі просила, серед іншого, визнати ОСОБА_8 винуватим за ч. 2 ст. 209 КК України з призначенням основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та за ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України з призначенням основного покарання як за цим матеріальним законом, так і за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, - у виді довічного позбавлення волі.
Такі ж апеляційні вимоги висунув і потерпілий ОСОБА_12 .
Проте, вирокомколегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 16.02.2026 на часткове задоволення апеляційних скарг прокурора у провадженні ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_12 вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 04.06.2024 стосовно ОСОБА_8 скасовано в частині засудження за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України з призначенням йому за цим законом основного покарання у виді 15 років позбавлення волі, і за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115; ст. 257; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 262; ч. 1 ст. 209 КК України, на підставі ст. 70 КК України, - у виді 15 років позбавлення волі.
В іншій частині, у тому числі і щодо виправдання ОСОБА_8 за ст. 209 КК України (придбання ОСОБА_15 двох об'єктів нерухомості) - вирок залишено без змін.
Вважаю необхідним, відповідно до положень ч. 3 ст. 375 КПК України, викласти окрему думку з приводу ухваленого судового рішення, оскільки, на моє переконання, апеляційні скарги як прокурора, так і потерпілого ОСОБА_12 в частині визнання ОСОБА_8 винуватим за ч. 2 ст. 209 КК України з призначенням основного покарання у виді 10 років позбавлення волі, а також призначення обвинуваченому за ч. 2 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та за сукупністю злочинів основного покарання у виді довічного позбавлення волі - підлягали задоволенню.
Щодо виправдання ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 209 КК України по двох епізодах придбання майна, то слід послатися на таке.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у тому, що, будучи особою, яка вчинила предикатні злочини, тобто злочини в результаті вчинення яких виникли доходи здобуті злочинним шляхом, маючи умисел на їх легалізацію, тобто приховування та маскування незаконного походження коштів, в невстановлений досудовим слідством час, запропонував своїй сестрі ОСОБА_15 придбати на своє ім'я квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 102,7 кв.м, яка, в свою чергу не усвідомлювала, що кошти, за які планувалося придбати зазначену квартиру, одержані ОСОБА_8 злочинним шляхом.
На вказану пропозицію ОСОБА_15 погодилася та в невстановлений досудовим слідством час отримала від ОСОБА_8 кошти здобуті злочинним шляхом в сумі 1.325.000 (один мільйон триста двадцять п'ять тисяч) гривень для придбання заздалегідь підшуканої ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 102,7 кв.м, яка перебувала у власності ОСОБА_22 .
04.04.2018 ОСОБА_15 , маючи при собі грошові кошти в сумі 1.325.000 (один мільйон триста двадцять п'ять тисяч) гривень, які були передані їй ОСОБА_8 , за вказівкою останнього, прибула до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_23 , де 04.04.2018 заключила від свого імені з ОСОБА_22 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 102,7 кв.м та передала ОСОБА_22 грошові кошти в сумі 1.325.000 (один мільйон триста двадцять п'ять тисяч) гривень, тим самим виконала умови зазначеного договору.
Приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_23 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 102,7 кв.м за ОСОБА_15 .
Злочинними діями ОСОБА_8 , шляхом передачі ОСОБА_15 грошових коштів, за які остання придбала квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 102,7 кв.м, було легалізовано грошові кошти здобуті злочинним шляхом в сумі 1.325.000 (один мільйон триста двадцять п'ять тисяч) гривень, тобто надано їм правомірного вигляду у формі приховування та маскування незаконного походження коштів.
Крім того, як висунуто обвинувачення, ОСОБА_8 , будучи особою, яка вчинила предикатні злочини, тобто злочини в результаті вчинення яких виникли доходи здобуті злочинним шляхом, маючи умисел на їх легалізацію, тобто приховування та маскування незаконного походження коштів, в невстановлений досудовим слідством час, повторно запропонував своїй сестрі ОСОБА_15 придбати на своє ім'я квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 46,8 кв.м, яка, в свою чергу, не усвідомлювала, що кошти за які планувалося придбати зазначену квартиру одержані ОСОБА_8 злочинним шляхом.
На вказану пропозицію ОСОБА_15 погодилася та в невстановлений досудовим слідством час отримала від ОСОБА_8 кошти здобуті злочинним шляхом в сумі 288.000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень, для придбання заздалегідь підшуканої ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 46,8 кв.м, яка перебувала у власності ОСОБА_24 24.04.2018, ОСОБА_15 , маючи при собі грошові кошти в сумі 288.000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень, які були передані їй ОСОБА_8 , за вказівкою останнього, прибула до приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_25 , де 24.04.2018 заключила від свого імені з ОСОБА_24 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 46,8 кв.м та передала ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 288.000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень, тим самим виконала умови зазначеного договору.
Приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_25 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 46,8 кв.м за ОСОБА_15 .
Злочинними діями ОСОБА_8 , шляхом передачі ОСОБА_15 грошових коштів, за які остання придбала квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 46,8 кв.м, було повторно легалізовано грошові кошти здобуті злочинним шляхом в сумі 288.000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень, тобто надано їм правомірного вигляду у формі приховування та маскування незаконного походження коштів.
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 209 КК України як дії, спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, зміну їх форми (перетворення), одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому повторно.
Однак, як зробив висновки суд першої інстанції, під час судового розгляду прокурором не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього обвинувачення, тому суд дійшов висновку про виправдання ОСОБА_8 за цими епізодами пред'явленого йому обвинувачення, з чим не погодилася прокурор в апеляційній скарзі, вважаючи, що стороною обвинувачення надано інформацію про відсутність офіційного місця роботи, а відповідно й доходів у ОСОБА_8 та його сестри - ОСОБА_15 , що виключало можливість придбання ними майна.
Також прокурор послалася на показання свідків, які вказують на приховування майна, отриманого злочинним шляхом, зокрема, приховування готівки у матері, оформлення автомобіля на ОСОБА_26 та інші докази, в їх сукупності.
Залишаючи вирок суду першої інстанції в цій частині без змін, на моє переконання, колегія суддів суду апеляційної інстанції безпідставно не взяла до уваги докази щодо відсутності офіційного отримання доходів як ОСОБА_8 , так і його сестрою ОСОБА_15 протягом 2017-2018 років, що у сукупності з показаннями свідків та іншими доказами у справі і дають підстави вважати про набуття майна (двох об'єктів нерухомості на ім'я ОСОБА_15 ) злочинним шляхом.
На це вказують і наступні обставини, а саме, невдовзі після купівлі 04 та 24 квітня 2018 квартир на ім'я ОСОБА_15 , на передані ОСОБА_8 . 18.05.2018 ОСОБА_26 грошові кошти в сумі 49.000 (сорок дев'ять тисяч) гривень, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_26 придбав через ТОВ "СА ДРАЙВ" автомобіль марки "TOYOTA" моделі "VENZA", номер кузову НОМЕР_1 , який був зареєстрований в регіональному сервісному центрі МВС в Київській області № 3246 з держаним номерним знаком НОМЕР_2 , який передав ОСОБА_8 , яким останній почав користуватися у власних цілях.
Доручення на керування транспортним засобом ОСОБА_26 надав і сестрі обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_15 .
І ці дії ОСОБА_8 судами різних інстанцій кваліфіковані за ч. 1 ст. 209 КК України як легалізація грошових коштів здобутих злочинним шляхом в сумі 49.000 (сорок дев'ять тисяч) гривень, тобто надання їм правомірного вигляду у формі приховування та маскування незаконного походження коштів.
Отже, вважаю, що судами допущено протиріччя і дії ОСОБА_8 необхідно було кваліфікувати за ч. 2 ст. 209 КК України, включаючи і два об'єкта нерухомості, придбаних на ім'я ОСОБА_15 .
Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, то, на мою думку, колегія суддів не в повній мірі врахувала роль обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та його особу.
Так, саме ОСОБА_8 організував та керував озброєною злочинною групою - бандою, безпосередньо керував діями учасників організованої ним групи під час вчинення злочинів для досягнення загальної злочинної мети, вживав заходи до не викриття злочинної діяльності групи правоохоронними органами, підшукував знаряддя вчинення злочинів, організовував та особисто брав участь у пошуку об'єктів злочинних посягань, здійснював розвідувальні заходи (збір інформації про місця розташування вказаних об'єктів, пошук шляхів підходу та відходу з місць вчинення кримінальних правопорушень), здійснював підшукання засобів, пристосованих для вчинення кримінальних правопорушень, спеціальних засобів спостереження, пристроїв формування радіоелектронної завади для захисту від витоку інформації по радіоканалу, автотранспорту, який перебував у його користуванні, зберігання засобів, пристосованих та підшуканих для вчинення кримінальних правопорушень, майна, здобутого злочинним шляхом, до моменту його збуту, підшукання місця збуту викрадених речей, керування діями учасників групи під час вчинення кримінальних правопорушень, розподілення коштів та майна, здобутих злочинним шляхом, між учасниками групи.
У достатній мірі не врахована і кількість епізодів злочинних посягань, у тому числі щодо малолітньої особи та в присутності дитини, останні визнані як обставини, що обтяжують покарання за приписами ст. 67 КК України.
Обставин які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_8 - не встановлено.
Окремо звертає на себе увагу кількість та локалізація спричинених тілесних ушкоджень загиблій ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у вигляді: забійної рани волосистої частини голови в лівій тім'яній ділянці, синця лівої вушної раковини, значних розмірів синця на обличчі, який охоплює лобну ділянку ліворуч, ліву та праву пара-орбітальні ділянки, всі ділянки носа, ліву та праву щічні ділянки, ліву та праву виличні ділянки, навколоротову ділянку та підборіддя, травматичного вивиху передніх зубів на верхній та нижній щелепах, крововиливів в слизові оболонки нижньої та верхньої губи з розривами слизової оболонки верхньої губи, крововиливів в м'які покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лобній ділянці ліворуч та праворуч, лівої тім'яно-потиличної ділянки, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, субдуральної гематоми над лівою гемісферою головного мозку, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою та в шлуночки головного мозку, набряку-набухання тканини головного мозку, синця на правому надпліччі, синця в лівій надключичній ділянці, синця в лівій підключичній ділянці, синця на грудях праворуч на внутрішніх квадрантах правої молочної залози, синця по зовнішній поверхні правого плеча, неповних переломів лівих ребер по середньо-ключичній лінії, циркулярного синця на лівому променево-зап'ястковому суглобі з саднами та двома борознами вдавлення на його тлі, трьох борозни вдавлення на правій кисті та променево-зап'ястковому суглобі, по одній борозні вдавлення на лівій та правій гомілці з осадженнями, - в результаті отримання яких вона померла, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 110/т від 08.05.2018 мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.
Як встановлено судом, обвинувачені, діючи за попередньою змовою групою осіб під керівництвом ОСОБА_8 , завдавали особі похилого віку численних ударів ногами у тактичному взутті та руків'ям пістолета в ділянки життєво важливих органів, зокрема по голові, обличчю.
Характер застосованих предметів, інтенсивність та локалізація ударів свідчать про їх підвищену небезпечність для життя.
Особливого значення набув той факт, що потерпіла ОСОБА_27 не чинила жодного спротиву, перебувала у безпорадному стані та фактично не подавала ознак життя, що було очевидним для обвинувачених.
Отже, спричинені ОСОБА_27 та ОСОБА_12 (який був з тілесними ушкодженнями після ДТП) тілесних ушкоджень у вигляді опікової рани в міжлопатковій ділянці - і вказували на спрямоване заподіяння сильного фізичного болю і морального страждання, що були спричинені з метою примусити вчинити дії, що суперечать їх волі, з метою заволодіння майном потерпілих, чого обвинувачені і досягли - вбивством ОСОБА_27 , що вплинуло на поведінку ОСОБА_12 , який видав майно нападникам.
Судом апеляційної інстанції не була врахована думка потерпілого ОСОБА_12 - у присутності якого фактично загинула його мама - ОСОБА_27 щодо призначення покарання ОСОБА_8 у виді довічного позбавлення волі.
Звертає на себе увагу і та обставина, що потерпілим не відшкодовані суми, завданої вчиненими кримінальними правопорушеннями, матеріальної та морально шкоди.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_8 , то він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення особливо тяжкого злочину проти власності, відбував покарання реально, тому має схильність до вчинення кримінальних правопорушень та продовження злочинної діяльності.
Підсумовуючи, з врахуванням всіх обставин, вважала за необхідне призначити ОСОБА_8 основне покарання за ч. 2 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та за сукупністю злочинів у виді довічного позбавлення волі, що було б справедливим та відповідало б принципу індивідуалізації покарання.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_3