Справа № 991/1425/26
Провадження 1-кс/991/1431/26
19 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ВЗДС СБУ ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про додержання прав ОСОБА_3 у порядку ст. 206 КПК України, у межах кримінального провадження № 52022000000000152 від 23.06.2022
Захисник ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про встановлення факту порушення конституційних та конвенційних прав підозрюваного ОСОБА_3 , а саме: на 1) належну медичну допомогу, 2) якісне харчування, 3) умови утримання під вартою та просив зобов'язати відділ забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у м. Києві (далі - ВЗДС СБУ), Головне слідче управління Служби безпеки України (далі - ГСУ СБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру забезпечити додержання прав.
Учасники судового засідання, зокрема представники сторони обвинувачення та ВЗДС СБУ оспорювали усі факти неналежної медичної допомоги та факту порушення будь-яких прав ОСОБА_3 .
Для вирішення питання чи наявні підстави для застосування механізму захисту прав, передбаченого ст. 206 КПК України, слідчий суддя наведе доводи сторін, визначить межі повноважень слідчого судді при розгляді такого виду клопотання та надасть власну оцінку та мотиви рішення з відповіддю на доводи учасників.
1.Зміст клопотання
Із клопотання слідчий суддя встановив, що 18.12.2025 у межах кримінального провадження № 52022000000000152 від 23.06.2022 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
При цьому, до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52024000000000083 від 22.02.2024 у ВЗДС СБУ, де він тримається дотепер.
Адвокат стверджує, що із часу утримання ОСОБА_3 під вартою, він неодноразово звертався до медичних працівників ВЗДС СБУ із скаргами на незадовільний стан здоров'я та відсутність належної медичної допомоги.
Проте належного лікування вказаних хвороб в умовах ВЗДС СБУ ОСОБА_3 не отримує, у тому числі через неправомірні дії та бездіяльність органу досудового розслідування.
Так, захисник пояснює, що неодноразово звертався до спеціально відведеному місці тимчасового тримання (далі - СВМТТ ВЗДС СБУ) щодо термінової необхідності у зв'язку із станом здоров'я ОСОБА_3 надати йому невідкладеної медичної допомоги та проходження комплексного обстеження та лікування у лікарняному закладі - клініці «Гармонія Здоров'я».
На вказані звернення СВМТТ ВЗДС СБУ відмовив з обгрунтуванням необхідності письмової заявки слідчого для конвоювання підозрюваного ОСОБА_3 . Таку відповідь адвокат вважає необгрунтованою, оскільки неприйнятним є отримання будь-яких заявок від слідчого.
У зв'язку з цим, захисник звертався до слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 для надання такої письмової заявки, втім звернення було проігноровано.
В іншому зверненні СВМТТ ВЗДС СБУ відмовив з обґрунтуванням того, що ОСОБА_3 не звертався із скаргами на погіршення стану здоров'я до керівництва ВЗДС, на щоденних ранкових медичних обходах скарг на стан здоров'я черговому фельдшеру Медичного пункту Військово-медичного управління СБ України у ВЗДС не висловлював. Такі відомості адвокат також спростовує.
Адвокат із посиланням на низку рішень ЄСПЛ вказує про важливість адекватної медичної допомоги та необхідності її надання ОСОБА_3 .
При цьому, адвокат стверджує, що неодноразово рішеннями слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва передбачалося зобов'язання начальника відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_3 , з метою отримання об'єктивних висновків про стан його здоров'я, та надати необхідне лікування.
Рішення слідчих суддів не виконувалися слідчим, який протиправно відмовляв у наданні заявки на конвоювання ОСОБА_3 та прокурором. Лише після неодноразових скарг сторони захисту, ОСОБА_3 був доставлений до Центрального госпіталя СБУ та пройшов окремі обстеження, за результатами яких лікарі вказали про погіршення стану здоров'я, однак таке медичне обстеження є поверховим та не забезпечує з'ясування його актуального стану здоров'я.
Такі дії сторони обвинувачення та керівництва ВЗДС СБУ порушує право підозрюваного на належну медичну допомогу.
Окрім цього, адвокат повідомив про численні протиправні відмови від працівників СВМТТ ВЗДС СБУ у передачі ОСОБА_3 окремих продуктів харчування та опалювальних приладів.
Також співробітники СВМТТ ВЗДС СБУ встановлюють безпідставні обмеження по кількості продуктів чи вилучення з раціону ОСОБА_3 окремих продуктів, необгрунтовано відмовляють в отриманні опалювального предмету, хоча температурний режим у камері є низьким. Такі дії представників ВЗДС, на думку адвоката, містять ознаки катування та нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження.
Також захисник стверджує про безпідставні відмови слідчого ГСУ СБУ ОСОБА_5 у наданні дозволу на побачення із донькою ОСОБА_8 з обгрунтуванням тяжкості інкримінованого злочину ОСОБА_3 та ризиком щодо можливої передачі інформації для тиску, протидії розслідуванню.
Окрім цього, у клопотанні адвокат вказує на інші неналежні умови утримання, а саме: 1) відсутність гарячої води та разовість відвідування душу на тиждень; 2) умови камери; 3) відсутність доступу до комп'ютерної техніки та мережі Інтернет для належної підготовки і захисту від кримінальних підозр.
Загалом, адвокат просить постановити окремі ухвали, якими встановити факти порушення прав ОСОБА_3 на: (1) належне медичне обслуговування, (2) належне та якісне харчування, (3) підготовку свого захисту, (4) побачення з родичами та зобов'язати начальника відділу забезпечення досудового слідства СБ України і слідчого ГСУ ОСОБА_5 та забезпечити можливість: (1) відповідного обстеження та лікування, згідно встановлених діагнозів, невідкладне проведення судово-медичного обстеження, з можливістю забезпечення транспортування (конвоювання) до відповідного медичного закладу, (2) отримання ним передач продуктів харчування від родичів, (3) користування комп'ютером з доступом до мережі Інтернет, телефоном для конфіденційного спілкування зі своїми захисниками, друкувальною та копіювальною технікою для підготовки документів, (4) побачення з членами родини, зокрема з донькою ОСОБА_8 .
Також захисник просить доручити Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі провести ретельне дослідження фактів порушення прав підозрюваного ОСОБА_3 викладених в цьому клопотанні, та в межах наданих повноважень притягнути винних осіб до відповідальності.
2.Позиції учасників судового засідання
Підозрюваний ОСОБА_3 повідомив про погіршення стану здоров'я під час утримання в СІЗО і пояснив дії представників ВЗДС СБУ щодо заборони вживання продуктів. Повідомив, що у день розгляду клопотання його оглядали у Київській міській клінічній лікарні, однак вважає такий огляд неналежним та недостатнім. Належне харчування він отримує лише виключно через передачі доньки. Відтак, підтримує клопотання свого захисника та просить його задовольнити.
Слідчий ГСУ СБУ ОСОБА_5 пояснив, що лише із жовтня 2025 року почалися скарги на стан здоров'я ОСОБА_3 , однак пов'язав це з моментом залучення адвоката ОСОБА_4 , як захисника ОСОБА_3 . Слідчий вказав, що на всі клопотання, заяви захисника він реагував, з урахуванням результатів та висновків лікарів. Наголосив, що ОСОБА_3 був оглянутий лікарями військово-медичного управління СБУ, при цьому неодноразово ОСОБА_3 відмовлявся від пропозицій щодо проходження обстежень.
Підтвердив, що у день розгляду клопотання за дозволом слідчого було забезпечено проходження огляду в іншій лікарні. Також відповів на аргументи захисника про заборону у побаченні з донькою, пояснивши, що обставини кримінального провадження та хід досудового розслідування дають підстави вважати про ризики таких зустрічей.
Представник ВЗДС СБУ ОСОБА_7 стверджував, що права ОСОБА_3 дотримуються, обмеження продуктів харчування відбуваються виключно через зауваження та рекомендації лікарів. Повідомив, що умови тримання ОСОБА_3 , ставлення до нього перевірялися представниками Уповноваженого ВРУ з прав людини, і будь-яких порушень не було встановлено.
Прокурор ОСОБА_6 зазначив, що Вищий антикорупційний суд не має повноважень розглядати таке клопотання, оскільки судовий контроль за додержанням прав підозрюваного здійснює суд, який першим застосував до нього запобіжний захід, тобто Шевченківський районний суд міста Києва.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
З урахуванням доводів та зауважень учасників засідання при вирішенні наявності підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 , слідчий суддя має вирішити:
1)Чи підсудне таке клопотання Вищому антикорупційному суду?
2)Чи порушуються права особи, яка тримається під вартою, та чи існують підстави для зобов'язання відповідного органу державної влади або службової особи усунути такі порушення в порядку ст. 206 КПК України?
3.1.Таке клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду
Прокурор ОСОБА_10 оспорює повноваження слідчого судді ВАКС на розгляд клопотання захисника.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України слідчий суддя суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
У поданому клопотанні захисник повідомив, що до ОСОБА_3 неодноразово застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52024000000000083 від 22.02.2024, зокрема востаннє ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2026 продовжено строк тримання під вартою до 29 березня 2026 року.
Відповідне кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки воно здійснюється слідчими Головного управління Служби безпеки України.
Крім того, слідчий суддя встановив, що 18.12.2025 у межах кримінального провадження № 52022000000000152 від 23.06.2022 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.02.2026 продовжено строк тримання під вартою до 11 квітня 2026 року.
Вказане кримінальне провадження здійснюється детективами НАБУ та підсудне Вищому антикорупційному суду (далі - ВАКС).
Таким чином, до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у двох кримінальних провадженнях № 52024000000000083 та № 52022000000000152, а відповідно судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчими суддями ВАКС та Шевченківського районного суду м. Києва.
Сторона захисту неодноразово зверталася до Шевченківського районного суду м. Києва та слідчі судді постановляли ухвали, якими зобов'язали забезпечити проведення повного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_3 , та надати необхідне лікування (ухвали від 23.10.2025 у справі №761/44188/25, від 28.11.2025 у справі №761/48944/25). Втім, захисник вважає, що ці ухвали не виконані, а слідчі ГСУ СБУ протиправно не виконали покладені на них судом обов'язки.
З огляду на те, що кримінальне провадження № 52022000000000152 від 23.06.2022 підсудне Вищому антикорупційному суду, що не оспорюється учасниками судового засідання, слідчий суддя цього суду здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому, а тому і має повноваження розглядати клопотання, у порядку статті 206 КПК України.
Той факт, що спочатку слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва взяв під варту ОСОБА_3 не впливає та не заперечує повноважень слідчого судді ВАКС на розгляд скарг чи клопотань підозрюваного, оскільки рішенням ВАКС також було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та поміщено до ВЗДС СБУ.
3.2. Права підозрюваного не порушуються і відсутні підстави для зобов'язання відповідного органу державної влади або службової особи усунути такі порушення в порядку ст. 206 КПК України
Слідчий суддя зауважує, що статтею 206 КПК України не передбачено повний перелік конкретних прав, які підлягають забезпеченню шляхом зобов'язання суддею певних державних органів чи службових осіб вчинити певні дії.
Однак, зі змісту положень вказаної норми вбачається, судової практики визначається, що нею передбачені повноваження судді вживати заходи, зокрема, у випадку незаконного затримання та утримання під вартою, застосування до особи насильства, неналежних умов тримання під вартою тощо.
До неналежних умов тримання з практики ЄСПЛ, зокрема, належить питання надання необхідної медичної допомоги особі, яка утримується під вартою, а саме своєчасне та кваліфіковане медичне обстеження або необхідне та достатнє лікування.
При цьому, частина 8 статті 206 КПК України передбачає, що слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
Таким чином, обсяг прав, якими охоплюється охорона та забезпечення статтею 206 КПК України не передбачено розгляд питань із заборони обмежень передачі продуктів та предметів від родичів або ж заборона на побачення з останніми.
З огляду на це слідчий суддя вирішив не надавати оцінку доводам захисника у цій частині, оскільки його повноваження обмежені. Натомість, як було з'ясовано у судовому засіданні, захисник та підозрюваний використали механізм захисту прав та оскарження дій керівництва установи тримання під вартою та звернулися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснив перевірку.
Повертаючись до доводів про неналежне надання медичної допомоги, то слідчий суддя встановив таке.
Порядок надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою регулюється, зокрема Інструкцією з організації конвоювання осіб, які тримаються під вартою в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом СБ України від 26.07.2008 № 590/ДСК.
Положенням цієї Інструкції передбачено, що конвоювання до лікувальних закладів здійснюється на підставі письмових заявок слідчих.
Порядок надання медичної допомоги особам, які тримаються під вартою регулюється також Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України 10.02.2012 № 239/5/104.
Відповідно до положень вказаного Порядку, а саме п. 2.3. медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Також усталеною практикою ЄСПЛ передбачається, що при вирішенні питання щодо якості надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою, необхідно звертати увагу на документування стану здоров'я ув'язненої особи та її лікування протягом ув'язнення; оперативність та точність діагнозу і лікування; регулярність та систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороб ув'язненої особи або запобігання їхньому ускладненню, а не усунення симптомів; критерій належної старанності, оскільки обов'язок держави лікувати тяжко хворих осіб під вартою є обов'язком засобів, а не обов'язком результату (рішення у справах «Гогінашвілі проти Грузії», «Мельник проти України» тощо).
Застосовуючи вказані критерії до розглядуваної ситуації, з урахуванням наданих у судовому засіданні матеріалів, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 неодноразово надавалася медична допомога та здійснювалися заходи для реалізації його прав на отримання консультацій необхідними спеціалістами, що підтверджується такими обставинами:
1)з довідок начальника медичного пункту - лікаря Медичного пункту військово-медичного управління СБУ ВЗДС за період з 15.10.2025 по 25.12.2025 простежується постійний огляд ОСОБА_3 ;
2)Начальник ВЗДС ОСОБА_7 повідомляв слідчого про необхідність консультації гематолога, проведення якої неможливе у військово-медичному управлінні СБУ (лист від 14.02.2026);
3)слідчий ГСУ СБУ ОСОБА_5 неодноразово виносив постанови про направлення підозрюваного до медичного закладу. Так, слідчий виніс постанову від 25.12.2025 про направлення підозрюваного до медичного закладу Військово-медичного управління СБ України. Учасники судового засідання підтвердили виконання цієї постанови та огляд підозрюваного лікарями вказаного закладу та надання йому консультацій. Також постановою від 16.02.2026 направлено ОСОБА_3 на огляд до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» для огляду лікарем-сурдологом, консультації лікаря-гематолога. Відповідний огляд відбувся 19 лютого 2026 року, що підтвердив підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні.
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про надання ОСОБА_3 медичної допомоги та у випадку його звернень, слідчий та керівництво ВЗДС реагує на його прохання про надання необхідної медичної допомоги та огляду.
Той факт, що здійснення такого огляду не відбувається в обраному підозрюваним медичному закладі не свідчить про порушення права підозрюваного та ненадання йому необхідної допомоги, а обумовлена спроможностями лікарів ВМУ СБУ та закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку надати йому відповідні послуги та допомогу.
Таким чином, слідчий суддя не встановив порушень у діях начальника відділу забезпечення досудового слідства СБ України і слідчого ГСУ ОСОБА_5 , та відповідно не вбачає підстав для зобов'язання будь-яких органів до вчинення дій.
Керуючись, ст. ст. 219, 294, 295-1, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про додержання прав ОСОБА_3 у порядку ст. 206 КПК України, у межах кримінального провадження № 52022000000000152 від 23.06.2022,- залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1