Справа № 991/1056/26
Провадження 1-кс/991/1062/26
18 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на рішення (постанови) детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 16.01.2026 та від 21.01.2026 про відмову у задоволенні клопотань ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій - допиту свідків у кримінальному провадженні № 22024000000001148 від 12.12.2024
06.02.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшли скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на рішення (постанови) детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5 від 16.01.2026 та від 21.01.2026 про відмову у задоволенні клопотань ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допиту свідків (далі - Скарги) у кримінальному провадженні № 22024000000001148 від 12.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), а саме:
- справа № 991/1056/26 (провадження № 1-кс/991/1062/26);
- справа № 991/1057/26 (провадження № 1-кс/991/1063/26).
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 провадження за вказаними Скаргами відкрито.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 провадження за Скаргами об'єднано в одне провадження із номером провадження 1-кс/991/1062/26 та номером справи - № 991/1056/26.
У Скаргах захисник просить:
- скасувати відповідні рішення детектива НАБУ ОСОБА_5 від 16.01.2026 та від 21.01.2026 про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту № 89 (допит свідка ОСОБА_6 ) № 83 (допит свідка ОСОБА_7 ), № 84 (допит свідка ОСОБА_8 ), № 85 (допит свідка ОСОБА_9 ), № 88 (допит свідка ОСОБА_10 );
- зобов'язати детектива у Кримінальному провадженні провести за участі ОСОБА_4 та його захисника допит у якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Скарги мотивовані тим, що ОСОБА_4 до НАБУ подано клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - допитів у Кримінальному провадженні свідків, а саме суддів Північно-західного апеляційного господарського суду (до ліквідації Рівненського апеляційного господарського суду) ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; ОСОБА_7 , який, за версією сторони обвинувачення, є організатором протиправної діяльності; головного юристконсульта ТОВ «Авеллум Партнерс», АО «Авеллум» ОСОБА_8 ; адвоката ОСОБА_9 , який на виконання вказівок іншого учасника злочинної групи ОСОБА_7 здійснював юридичний супровід з передачі у власність РФ української частини нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок». Допит зазначених свідків обумовлений необхідністю спростування висунутої ОСОБА_4 підозри та підтвердження позиції сторони захисту. Постановами детектива НАБУ ОСОБА_5 від 16.01.2026 та від 21.01.2026 у задоволенні вищезазначених клопотань сторони захисту відмовлено. Разом з тим, у межах Кримінального провадження ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2026 та 07.01.2026 зобов'язано детектива НАБУ ОСОБА_5 розглянути клопотання сторони захисту № 89, № 83-85, № 88 та прийняти щодо них процесуальне рішення з дотриманням вимог КПК України. Водночас, детектив НАБУ ОСОБА_5 фактично ухилився від виконання ухвал слідчого судді, винісши постанови від 16.01.2026 та від 21.01.2026, які мають виключно формальний характер і не відповідають вимогам КПК України. Оскаржувані постанова є незаконними, невмотивованими, такими, що порушують принцип законності, змагальності, повноти досудового розслідування та право на захист ОСОБА_4 , а за такого, підлягають скасуванню.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали доводи Скарг, просили їх задовольнити. У зв'язку зі зміною підслідності Кримінального провадження (змінено з НАБУ на Головне слідче управління Служби безпеки України) захисник подав додаткові пояснення (Вх. № 7706/26 від 18.02.2026) щодо належності Кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Уповноважена особа Служби безпеки України (далі - СБУ) була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду Скарг, до суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарг, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Скарг за відсутності уповноваженої особи СБУ.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарг та додані до них матеріали, заслухавши позицію учасників судового провадження, дійшов до наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень ст. 95 КПК України процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, показання - відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до Глави 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч.3 ст. 110 КПК України).
У відповідності до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що ініціюються перед детективом, та обґрунтованість поданого клопотання.
Детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Постановою прокурора САП ОСОБА_11 від 04.02.2026 підслідність у Кримінальному провадженні визначено за слідчими Головного слідчого управління СБУ.
Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.
У межах Кримінального провадження 18.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у пособництві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у особливо великих розмірах, групою осіб за попередньою змовою (далі - Повідомлення про підозру).
Оскільки на час вчинення інкримінованих ОСОБА_4 діянь він займав посаду судді, ОСОБА_4 є суб'єктом, зазначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень ст. 95 КПК України процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, показання - відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до Глави 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Підозрюваним ОСОБА_4 у порядку ст. 220 КПК України до НАБУ подано клопотання від 04.12.2025 про проведення слідчих (розшукових) дій - допиту ряду осіб у якості свідків за участі сторони захисту, а саме: судді Північно-західного апеляційного господарського суду (до ліквідації Рівненського апеляційного господарського суду) ОСОБА_6 (клопотання за вих. № 89), ОСОБА_7 , який, за версією сторони обвинувачення, є організатором протиправної діяльності (клопотання за вих. № 83); головного юристконсульта ТОВ «Авеллум Партнерс», АО «Авеллум» ОСОБА_8 (клопотання за вих. № 84); ОСОБА_9 - адвоката, який на виконання вказівок іншого учасника злочинної групи ОСОБА_7 здійснював юридичний супровід з передачі у власність РФ української частини нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» (клопотання за вих. № 85), судді Північно-західного апеляційного господарського суду (до ліквідації Рівненського апеляційного господарського суду) ОСОБА_10 (клопотання за вих. № 88).
Зі змісту вказаних клопотань вбачається, що підозрюваним ініціюється питання про проведення допиту вищезазначених осіб з метою: (1) доказування відсутності події кримінального правопорушення, встановлення обставин повідомленої ОСОБА_4 підозри, а саме: спростування викладених у Повідомленні про підозру обставин щодо надання ОСОБА_4 організаторами вчинення злочину, у тому числі ОСОБА_12 , вказівок, залучення ОСОБА_4 будь-яких осіб до протиправної діяльності, домовленостей ОСОБА_4 із ОСОБА_13 ; здійснення як головою Вищого господарського суду України адміністративного або будь-якого іншого впливу на суддів; причетність до ухвалення рішень суддями Господарського суду Рівненської області, Північно-західного апеляційного господарського суду (до ліквідації - Рівненський апеляційний господарський суд) та Касаційного господарського суду у складі Верховного суду з метою забезпечення ухвалення необхідних рішень у справі про нафтопродуктопровід «Самара - Західний напрямок»; (2) встановлення обставин, які характеризують особу ОСОБА_4 .
Постановами детектива НАБУ ОСОБА_5 від 16.01.2026 та від 21.01.2026 відмовлено у задоволенні вищезазначених клопотань сторони захисту.
Як вбачається зі змісту вказаних постанов, клопотання аналогічного змісту у серпні-вересні 2022 року вже розглядалися детективом НАБУ, за результатами їх розгляду винесено постанови від 25.08.2025 та 27.08.2025 про відмову у задоволенні таких клопотань. Скарги на вказані постанови розглядалася слідчим суддею та постанови залишені в силі в частині відмови у допиті свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Крім того, у оскаржуваних постановах детектив зазначив, що в органу досудового розслідування наявні зафіксовані покази, зокрема, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також враховуючи той факт, що в інкримінованому ОСОБА_4 протиправному діянні відсутні будь-які твердження про залучення останнім до участі у злочинній організації ОСОБА_9 , а також те, що ОСОБА_4 у поданих клопотаннях не наведено жодних даних на підтвердження фактів чи на обґрунтування відомостей про те, що даній особі можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню в ході досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, чи про те, що, зокрема ОСОБА_9 був обізнаний про саму подію кримінального правопорушення, яке інкриміноване саме ОСОБА_4 , то повторні та / або додаткові допити вказаних осіб позбавлені будь-якої мети спрямованої на збирання доказів чи перевірку вже отриманих доказів.
Стороною обвинувачення свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 раніше допитувались і їх покази зафіксовані у відповідних протоколах допиту, які відкриті стороні захисту. Свідок ОСОБА_9 раніше не допитувався.
За результатами судового розгляду Скарг стороною захисту слідчому судді не доведено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 можуть бути відомі інші, невстановлені під час їх допиту обставини у Кримінальному провадженні, що мають значення для цього Кримінального провадження і для для захисту Підозрюваного ОСОБА_4 від повідомленої йому підозри.
За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність необхідності та доцільності з точки зору досягнення мети такої слідчої дії здійснення допиту/повторного допиту вказаних осіб у цьому Кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин.
Також стороною захисту не доведено, з урахуванням доводів зазначених у відповідних клопотаннях і скарзі, що покази свідка ОСОБА_9 мають значення для цього Кримінального провадження.
Крім того, у випадку направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_4 до суду, сторона захисту може вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (п. 1 ч. 4 ст. 42 КПК України).
Також, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
За такого, посилання сторони захисту на незаконність відмови детектива у задоволенні клопотань ОСОБА_4 про допит свідків слідчим суддею відхиляються, оскільки вирішення питання про доцільність проведення слідчих (розшукових) дій належить до дискреційних повноважень детектива, а суд має право обґрунтувати своє рішення лише показаннями, які він безпосередньо сприймав.
При цьому, постанови детектива НАБУ ОСОБА_5 , датовані 16.01.2026 та 21.01.2026, про відмову у задоволенні повторних клопотань ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій - допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 винесені за результатами розгляду відповідних клопотань, відповідають вимогам статті 110 КПК України, зокрема, містять вступну частину - місце, дату винесення рішення (НАБУ (його адреса), 16.01.2026 та 21.01.2026), прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанови (детектив НАБУ ОСОБА_5 ), мотивувальну частину, яка містить відомості про підстави для прийняття відповідного рішення з посиланням на положення КПК України; резолютивну частину, яка зі свого боку містить відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, можливість та порядок його оскарження; постанови підписані детективом НАБУ ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення Скарг.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарг відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14