Провадження № 33/821/27/26 Справа № 701/127/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
20 лютого 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 06.02.2025 о 22 год. 41 хв. по вулиці Шевченка в селищі Маньківка Уманського району Черкаської області керував автомобілем «Skoda Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки був запах алкоголю з порожнини рота та хитка хода. На місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим зрушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2025 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права,
При цьому, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необгрунтоване застосування стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що на запитання працівника поліції чи бажає він пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», він відповів, що у зв'язку із недовірою до принципів роботи правоохоронних органів, він бажав пройти освідування лише у лікарні, тобто медичному закладі.
Наявними у справі об'єктивними доказами підтверджується те, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та не заперечував проти проходження такого огляду у спосіб не заборонений законом.
Вказує, що як убачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не зважаючи на те, що він погодився пройти освідування на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а саме КНП "Маньківська багатопрофільна клінічна лікарня", йому було відмовлено пройти огляд у встановленому Розділом III Інструкції № 1452 порядку.
Працівники поліції не захотіли чекати чергового лікаря та повідомили мені об 23 год. 15 хв., що необхідно їхати у лікарню у м. Умань оскільки це є інший найближчий заклад. Дане повідомлення було усне без конкретної назви лікарні та вручення відповідного письмового направлення.
Вказує, що фактичні дані, що містяться на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського свідчать про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 06.02.2025 о 22 год. 41 хв. по вулиці Шевченка в селищі Маньківка Уманського району Черкаської області керував автомобілем «Skoda Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки був запах алкоголю з порожнини рота та хитка хода. На місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим зрушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР 1 № 240436 від 06.02.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 06.02.2025 о 22 год. 41 хв. по вулиці Шевченка в селищі Маньківка Уманського району Черкаської області керував автомобілем «Skoda Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки був запах алкоголю з порожнини рота та хитка хода. На місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим зрушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.02.2025 року, щодо ОСОБА_1 , де останній відмовився від проходження освідування на місці зупинки транспортного засобу.(а.с.3);
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06.02.2025 року, щодо ОСОБА_1 , де останній відмовився від проходження огляду в медичному закладі «Уманська РЛ».(а.с.5);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4021214 від 07.02.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , 06.02.2025 року, о 23 год. 59 хв., в селищі Маньківка, пров. Шпитальний, 16, керував автомобілем «Skoda Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 , увімкнув лівий покажчик повороту та здійснив поворот праворуч, чим порушив п.9.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.(а.с.8);
- даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.9).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 240436 від 06.02.2025 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.02.2025 року, щодо ОСОБА_1 , даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06.02.2025 року, щодо ОСОБА_1 , даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4021214 від 07.02.2025 року, щодо ОСОБА_1 , даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль «Skoda Oktavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та під час перевірки документів, з огляду на наявність зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці, на що водій відмовився, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, на що водій погодився. Після приїзду до медичного закладу в смт. Маньківка у приймальному відділенні чергового лікаря, який би міг провести огляд не було, у зв'язку з чим водію було запропоновано їхати до медичного закладу для огляду в м. Умань. Проте водій зазначив, що до іншої лікарні в м. Умань він їхати відмовляється, оскільки вбачає в діях працівників поліції ознаки переслідування щодо нього. При цьому, водій ОСОБА_1 вимагав повернути йому посвідчення водія, проте йому було роз'яснено, що він відсторонений від права керування до моменту проходження огляду на стан сп'яніння.
Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 , про те, що суд першої інстанції в порушення вищевказаних вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, є необґрунтованими.
Так, дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст. 130 КУпАП вірно, оскільки він керуючи транспортним засобом відмовився, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, є необґрунтованими, оскільки спростовуються відеозаписом та тим, що оскільки у медичному закладі селища Маньківка не виявилось відповідного фахівця для проведення освідування, то працівники поліції вірно запропонували ОСОБА_1 пройти освідування в Уманській районній лікарні, проте останній відмовився.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан сп'янінням у встановленому законом порядку.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАГІ.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Доводи апелянта про те, що на сьогоднішній день минув строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є також необґрунтованими, оскільки адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 06.02.2025 року, а притягнутий до адміністративної відповідальності згідно постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2025 року, тобто в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 11.08.2025 року, немає.
Керуючись ст.. 294 КУпАП, суд -
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок