Справа №752/10783/25
Провадження №2-а/752/150/26
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Середа Анна Петрівна в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 06.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.06.2025 позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 07.01.2026 скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13.06.2025, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13.06.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, зазначив, що суд першої інстанції дійшовши висновку, що наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не можна визнати поважними, не надав можливості позивачу обґрунтувати інші підстави поважності пропуску строку звернення до суду у розрізі встановлених обставин.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, було встановлено, що її було подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особливості провадження у справах із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом оскарження у цій справі є постанова про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1175136 від 13.09.2023 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1175136 від 13.09.2023 позивач отримав особисто 13.09.2023, що підтверджується підписом останнього на спірній постанові.
Частиною другою ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, позивач міг звернутись до суду з адміністративним позовом про оскарження зазначеної постанови не пізніше 24.09.2023.
Разом з тим, позивач через свого представника звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення лише 01.05.2025, тобто майже через два роки після винесення оскаржуваної постанови.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач також заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням причин поважності такого пропуску та просив суд його поновити. Зокрема, позивач зазначив, що він не був присутній при складенні постанови, та про її наявність дізнався тільки 30.04.2025, коли виконавець відкрив виконавче провадження №77932742, про що позивачу надійшло повідомлення до мобільного застосунку «Дія». Позовна заява подана в межах десятиденного строку з дня ознайомлення позивача із оскаржуваною постановою.
На підставі зазначеного, просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити пропущений строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3, 4 ст. 123 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 по справі № 640/5645/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд повторно зауважує, що оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1175136 від 13.09.2023 позивач отримав особисто 13.09.2023, що підтверджується підписом останнього на спірній постанові.
Доказів протилежного стороною позивача не надано, як і доказів того, що підпис на оскаржуваній постанові від імені позивача зроблений іншою особою.
Таким чином, позивач міг звернутись до суду з адміністративним позовом про оскарження зазначеної постанови не пізніше 24.09.2023.
Також позивачем не надано доказів того, що останній дізнався про оскаржувану постанову саме 30.04.2025, як зазначається ним в клопотанні про поновлення строку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у клопотанні підстави для поновлення процесуального строку на оскарження постанови є неповажними.
Відтак, позивач має зазначити інші підстави поважності причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом з наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 13-15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде залишена без розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 241-243, 256, 286, 294 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, залишити без руху, про що повідомити позивача.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Голосіївського районного суду міста Києва належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду, до якої додати докази поважності причин його пропуску;
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала складена 18.02.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова