Провадження № 2/712/148/26
Справа № 712/11784/24
13 лютого 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ШЕВЧЕНКО О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 18.04.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода в м. Черкаси по вул. Смілянська, 124/1 за участю транспортного засобу RENAULT LAGUNA, д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням та транспортного засобу УАЗ 390945, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого належний йому автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Постановою Соснівського районного суду від 24.05.2024 року (справа № 712/5411/24, провадження № 3/712/1871/24) винним в скоєному ДТП було визнано ОСОБА_3 .
Відповідальність водія УАЗ 390945, д.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП не була застрахована в страховій компанії. В свою чергу його відповідальність була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ № 219273099 в ПАТ "HACK "ОРАНТА".
У відповідь на надані ним документи, МТСБУ надали листа № 3-016/25936 від 19.06.2024 року, в якому повідомили, що розмір страхового відшкодування складає 97 636,29 грн., за вирахуванням ПДВ - 84 527, 75 грн., який розрахований на підставі звіту № А04-18 від 28.05.2024 року.
17.06.2024 року МТСБУ сплатили на його користь страхове відшкодування, в розмірі 84 527,75 грн. Таким чином, МТСБУ виконало перед ним покладені на них за Законом зобов'язання, а тому наразі він не має до них майнових претензій.
У відповідності до звіту № А04-18 від 28.05.2024 року: Свр (вартість ремонту автомобіля без зносу) = 182 342, 04 грн.; Сврз (вартість ремонту автомобіля з зносом) = 97 636,29 грн.
При цьому, з відповідача, як відповідальної особи підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 84 705,75 грн., з розрахунку: 182 342, 04 гри. (фактичний розмір шкоди) - 97 636,29 грн. (загальний розмір страхового відшкодування) = 84 705, 75 грн.
Крім того, внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 , йому як власнику пошкодженого транспортного засобу RENAULT LAGUNA д.н.з. НОМЕР_2 , було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу. Спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для його самопочуття і здоров'я.
Вказану моральну шкоду оцінює в 10 000 грн., яку просить стягнути з відповідача ВЧ № НОМЕР_4 на його користь.
Вважає, згідно вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України, відповідальною особою за завдані збитки є ВЧ № НОМЕР_1 , оскільки вони є власником автомобіля УАЗ 390945, д.н.з. НОМЕР_3 та ОСОБА_3 є військовослужбовцем цієї ВЧ.
У зв'язку з цим, просить стягнути з ВЧ № НОМЕР_1 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 84 705,75 грн., моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн. та понесені документально підтверджені витрати на оплату судового збору, в розмірі 2 422, 40 грн.
07 жовтня 2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
05 грудня 2026 року представником відповідача ВЧ НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву.
18 грудня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року по справі залучено в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29 грудня 2025 року співвідповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив та просив стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 84 705,75 грн., моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн. та понесені документально підтверджені витрати на оплату судового збору, в розмірі 2 422, 40 грн.
Представник відповідача ВЧ НОМЕР_1 в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.
Представник співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до судового засідання не з'явився, у поданому до суду відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що 18.04.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода в м. Черкаси по вул. Смілянська, 124/1 за участю транспортного засобу RENAULT LAGUNA, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача та транспортного засобу УАЗ 390945, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого належний позивачу автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Постановою Соснівського районного суду від 24.05.2024 року (справа № 712/5411/24, провадження № 3/712/1871/24) винним в скоєному ДТП було визнано ОСОБА_3 .
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідальність водія УАЗ 390945, д.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП не була застрахована в страховій компанії. В свою чергу відповідальність позивача була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ № 219273099 в ПАТ "HACK "ОРАНТА".
18.04.2024 року позивачем було направлено до МТСБУ пакет документів необхідних для отримання страхового відшкодування, в тому числі заяву на виплату страхового відшкодування та повідомлення про ДТП.
У відповідь на надані позивачем документи, МТСБУ надали листа № 3-016/25936 від 19.06.2024 року, в якому повідомили, що розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 97 636,29 грн., за вирахуванням ПДВ - 84 527, 75 грн., який розрахований на підставі звіту № А04-18 від 28.05.2024 року.
17.06.2024 року МТСБУ сплатили на користь позивача страхове відшкодування, в розмірі 84 527,75 грн., що підтверджено копією квитанції про безготівкове зарахування. Таким чином, МТСБУ виконало перед позивачем покладені на них за Законом зобов'язання, а тому наразі позивач не має до них майнових претензій.
У відповідності до звіту № А04-18 від 28.05.2024 року: Свр (вартість ремонту автомобіля без зносу) складає 182 342, 04 грн.; Сврз (вартість ремонту автомобіля з зносом) складає 97 636,29 грн.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом пунктів 1, 3 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Позивач звертаючись до суду, вказав, з відповідача, як відповідальної особи підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 84 705,75 грн., з розрахунку: 182 342, 04 гри. (фактичний розмір шкоди) - 97 636,29 грн. (загальний розмір страхового відшкодування) = 84 705, 75 грн.
Отже, щодо розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню суд зазначає наступне.
Так, 02 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 369/15321/20, провадження № 61-5479св24 (ЄДРСРУ № 126485878) досліджував питання щодо особливостей та судової практики Верховного суду при визначенні вартості матеріального збитку транспортного засобу при ДТП.
У відповідності до ст.22 ЦК України, відшкодуванню підлягають саме збитки, а не вартість ремонту без урахування зносу, що також узгоджується із положеннями ст. 1192 ЦК України.
У відповідності до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (тобто реальні збитки).
Приписи статті 1192 ЦК України передбачають, що розмір збитків до відновлення пошкодженої речі, тобто, приведення її у той стан, який існував до пошкодження (у даному випадку до ДТП). Тобто, таке відновлення не є поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні із тим, який існував до ДТП. Між тим, якщо автомобіль мав певний знос, у тому числі й його пошкоджені деталі, що підлягають заміні, то заміна їх саме на нові буде поліпшенням стану вказаного автомобіля, тобто, по суті, необґрунтованим збагаченням його власника за рахунок відповідача.
Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджених Наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, з подальшими змінами та доповненнями) визначає, що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула).
Як вже зазначалося, відповідно до статей 22, 1192 ЦК України, власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку, вартість якого визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу. Оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку. ДТП. Тому правових підстав для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку, немає.
Отже, у методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, а власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку. Вартість такого збитку визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу, оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП.
Так, у Звіті № А04-18 про оцінку автомобіля від 28.05.2024 року чітко вказано, що вартість матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля RENAULT LAGUNA, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження останнього при ДТП складає 97 636 грн. 29 коп.
Позивач отримав страхове відшкодування від МТСБУ в розмірі 84 527 грн. 75 коп. Отже, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням становить: 97 636,29 грн. - 84 527,75 грн. = 13 108,54 грн., яка і підлягає до стягнення на користь позивача.
Щодо особи, яка має відшкодувати завдану шкоду, суд зазначає наступне.
Так, під час розгляду справи було встановлено, що власником автомобіля УАЗ 390945, д.н.з. НОМЕР_3 є ВЧ № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 є військовослужбовцем цієї ВЧ. При цьому ВЧ НОМЕР_1 перебуває на забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ВЧ відсутнє ведення бухгалтерського обліку своїх операцій, відсутній відокремлений баланс та відсутні відкриті рахунки в органах Державного казначейства України. Таким чином, у ВЧ відсутні повноваження здійснювати розрахунки по договорам та зобов'язанням, тому відповідальність за нанесену шкоду військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 повинно нести саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 вказав, що наявні документи в справі свідчать про те, що позивачу здійснено відшкодування шкоди в повному обсязі згідно звіту №А04-18 про оцінку автомобіля RENAULT LAGUNA реєстраційний номер НОМЕР_2 від 28.05.2024. При цьому, в звіті №А04-18 про оцінку автомобіля містяться завищені розрахунки ринкової вартості автомобіля та вартості відновлювального ремонту. Таким чином, вказаний звіт підлягає критичній оцінці та не може вважатися належним доказом у цій справі.
Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим в судовому рішенні.
Суд вважає, що вказаний Звіт №А04-18 про оцінку автомобіля від 28.05.2024 року, що зроблений на замовлення МТСБУ, є повним та обґрунтованим, а тому є належним і допустимим доказом розміру матеріального збитку.
Отже, в даному випадку суд приймає наданий позивачем Звіт як належний доказ, оскільки жодна із сторін зазначений висновок після його складення не оспорювала та під час розгляду даної цивільної справи клопотання сторонами щодо проведення судової авто товарознавчої експертизи не заявлялося.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 має бути стягнута на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 13 108 грн. 54 коп. Тому позовна вимога в цій частині підлягає до часткового задоволення.
З-приводу позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного.
У позові позивач зазначив, що окрім матеріальної шкоди, неправомірними діями відповідача йому також завдано немайнових втрат, тобто моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди передбачене статтею 23 Цивільного кодексу України.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач стверджує, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, йому також завдано моральної шкоди, яка полягає яка полягає у численних фізичних та душевних стражданнях, які були пережиті ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Завдану моральну шкоду оцінює в 10 000 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховним судом України в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При ньому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Судом достовірно встановлено, що винні дії відповідача ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв'язку із заподіяною позивачу матеріальною та моральною шкодою.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд враховує характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, інші конкретні обставини справи, а саме те, що дана шкода була понесена ним в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вважає справедливою та спів розмірною сумою відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 грн., тому в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково, до стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 360 грн. 87 коп., що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (14 108,54 грн. х 100% / 94 705,75 грн. х 2 422,40 грн.).
Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 13 108 грн. 54 коп., моральну шкоду в сумі 1 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 360 грн. 87 коп., а всього 14 469 грн. 41 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 23 лютого 2026 року.