Справа № 712/2378/26
Провадження № 1-кс/712/1092/26
23 лютого 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваноїОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області капітана юстиції ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026250000000044 від 10.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Надеждівка Лозівського району Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області капітана юстиції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 15 січня 2026 року по 13 лютого 2026 року громадянка України ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи невстановлений засіб зв'язку, передавала представникам федеральної служби безпеки російської федерації, а саме прикордонного управління федеральної служби безпеки росії по Брянській області (в оригіналі російською мовою «Пограничного управления федеральной службы безопасности россии по Брянской области») невстановленим досудовим розслідуванням способом інформацію щодо місць розташування військових підрозділів та об'єктів, засобів захисту та охорони об'єктів критичної інфраструктури, інформацію щодо обстановки навколо них, чим надала іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, в невстановлений досудовим час, але до 15 січня 2026 року, ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи невстановлений засіб зв'язку, встановила контакт з представниками федеральної служби безпеки російської федерації.
У подальшому, 15 січня 2026 року в період з 10 год 01 хв до 11 год 14 хв ОСОБА_7 , діючи на виконання завдань представників федеральної служби безпеки російської федерації, перебуваючи в м. Канів Черкаської області, використовуючи невстановлений засіб зв'язку та відеозйомки, здійснила відеофіксацію наслідків обстрілів, засобів захисту та охорони об'єкту критичної інфраструктури - території філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» ПрАТ «Укргідроенерго» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави у сфері паливно-енергетичного комплексу.
Згодом, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 17 лютого 2026 року, ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, надіслала представникам прикордонного управління федеральної служби безпеки росії по Брянській області відеофайли із прихованою зйомкою наслідків обстрілів, засобів захисту та охорони об'єкту критичної інфраструктури - території філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».
Крім того, 03 лютого 2026 року о 14 год 49 хв ОСОБА_7 , діючи на виконання завдань представників федеральної служби безпеки російської федерації, перебуваючи в с. Федорівка Харківського району Харківської області, використовуючи невстановлений засіб зв'язку та відеозйомки, здійснила відеофіксацію місць розташування замаскованої військової техніки на території цього ж населеного пункту.
Згодом, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 17 лютого 2026 року, ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, надіслала представникам прикордонного управління федеральної служби безпеки росії по Брянській області відеофайли із прихованою зйомкою місць розташування замаскованої військової техніки на території с. Федорівка Харківського району Харківської області.
Також, 12 лютого 2026 року в період часу з 12 год 28 хв до 13 год 18 хв ОСОБА_7 , діючи на виконання завдань представників федеральної служби безпеки російської федерації, перебуваючи в м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, використовуючи невстановлений засіб зв'язку та відеозйомки, здійснила відеофіксацію місць розташування замаскованої військової техніки, місцезнаходження автомобілів та місць проживання військовослужбовців сил безпеки та оборони України на території цього ж населеного пункту.
Згодом, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 17 лютого 2026 року, ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, надіслала представникам прикордонного управління федеральної служби безпеки росії по Брянській області відеофайли із прихованою зйомкою місць розташування замаскованої військової техніки, місцезнаходження автомобілів та місць проживання військовослужбовців сил безпеки та оборони України на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області.
Також, 13 лютого 2026 року о 08 год 56 хв ОСОБА_7 , діючи на виконання завдань представників федеральної служби безпеки російської федерації, перебуваючи в м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, використовуючи невстановлений засіб зв'язку та відеозйомки, здійснила відеофіксацію місць розташування автомобілів військовослужбовців сил безпеки та оборони України на території цього ж населеного пункту.
Згодом, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 17 лютого 2026 року, ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, надіслала представникам прикордонного управління федеральної служби безпеки росії по Брянській області відеофайл із прихованою зйомкою місць розташування автомобілів військовослужбовців сил безпеки та оборони України на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області.
Таким чином, у період з 15 січня по 13 лютого 2026 року ОСОБА_7 , діючи за завданнями представника фсб рф та з власної ініціативи, здійснила збір, перевірку та передачу інформації про наслідки обстрілів, засоби захисту та охорони об'єкту критичної інфраструктури - території філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» на території Черкаської області та місця перебування військових підрозділів на території Харківської області, чим надала допомогу іноземній державі, іноземній організації та їх представникам в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
21 лютого 2026 року ОСОБА_7 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
У подальшому 21 лютого 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних злочинів є зібрані у ході досудового розслідування докази, в тому числі відомості, що містяться у протоколах слідчих дій, проведених у кримінальному провадженні, зокрема у:
- матеріалах протоколу № 2/612т від 17.02.2026 проведення НС(Р)Д зняття інформації з електронних інформаційних систем - де зафіксовані факти передачі інформації представникам федеральної служби безпеки російської федерації;
- матеріалах протоколу від 19.02.2026 огляду, де зафіксовано автомобіль, який використовувала ОСОБА_7 для поїздок по збору інформації;
- матеріалах протоколу від 19.02.2026 зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису;
- матеріалах протоколу від 20.02.2026 огляду, де зафіксовано автомобіль, який використовувала ОСОБА_7 для поїздок по збору інформації;
- матеріалах протоколу від 21.02.2026 проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 ;
- матеріалах протоколу від 21.02.2026 проведення обшуку автомобіля, який використовувала ОСОБА_7 для вчинення злочину;
- іншими зібраним у кримінальному провадженні доказами.
На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 , знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), в тому числі за кордоном; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ОСОБА_7 має відомості про осіб, які є свідками в даному кримінальному провадженні та проживають разом з нею в одному населеному пункті; буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню обставин вчинення злочину, спілкуватися з представниками росії та вживати спільних заходів спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних; може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) (оскільки ОСОБА_7 може повідомити представників фсб рф про факт проведення досудового розслідування або ж продовжити вчинення подібних злочинів).
Слідча в клопотанні зазначає, що зазначені ризики існують, оскільки:
- орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину;
- ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
- поведінка ОСОБА_7 та її дії є небезпечними, оскільки становить загрозу для життя військовослужбовців;
- може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування;
- у разі незастосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, остання буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні;
- існує ризик можливого переховування від суду з підстав тяжкості покарання, що йому загрожує, що також узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 в разі зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який, що не пов'язаний із триманням під вартою, усвідомлюючи, що вона обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду чи змінити місце проживання;
- підозрюється у вчиненні злочину, який є небезпечним для великої кількості людей, оскільки мали місце факти передачі інформації для нанесення ракетно-дронових ударів по позиціях сил безпеки та оборони України та об'єктах інфраструктури;
- незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину.
- на теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні;
- перебуваючи на волі вона може спілкуватися зі ймовірними спільниками, та вживати спільних заходів спрямованих на унеможливлення всіх обставин злочину та представлення в суді даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду кримінального правопорушення, в тому числі впливати на свідків та експертів;
- ОСОБА_7 зможе продовжити займатися вказаною злочинною діяльністю та вчинити нові тяжкі злочини, пов'язані із загрозою національній безпеці.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_7 , згідно з ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У даному кримінальному провадженні суспільний інтерес полягає у повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування та розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних рішень та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід, оскільки вона підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, який є небезпечним для військовослужбовців, які здійснюють оборону України, а також ОСОБА_7 має яскраво виражені налаштування щодо допомоги представникам росії в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Тому, беручи до уваги вид вчиненого ОСОБА_7 злочину, наявність обґрунтованих ризиків, вважається за доцільне розмір застави не визначати.
Сторона обвинувачення вважає, що в даному випадку визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави не є доцільним, з урахуванням виключних обставин кримінального провадження.
Свідки, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу, відсутні.
Беручи до уваги викладене, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що зазначено у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого. Зазначили, що ризик, на які посилається прокурор та слідчий ніякими доказами не підтверджені та не доведені. Просили застосувати до підоозрюваної домашній арешт, а в разі, якщо суд прийде до висновку про застосування запобіжного заходу тримання під вартою то визначити підорзрюваній суму застави.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні Слідчого відділу СБУ в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22026250000000044 від 10.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
21.02.2026 року ОСОБА_7 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
21.02.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується наданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та експертів, перешкоджання кримінальному ровадженню інши шляхом та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_7 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваної встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України..
Слідчий суддя вважає не визначати підозрюваній розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 21.04.2026 року, включно без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 21.02.2026 року.
Для утримання підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою, остання підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1