Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3653/25
номер провадження 2/695/629/26
23 лютого 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ушакової К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.04.2021 між сторонами був укладений договір №292988-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 23.04.2021 направило відповідачу, пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, відповідач прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, який було зазначено позичальником в анкеті в особистому кабінеті. Відповідно до умов договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у сумі 7000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується довідкою про видачу коштів. ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у боржника станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість за договором №292988-КС-001 про надання кредиту в розмірі 20711,65 грн, із яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 7000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 12661,65 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1050,00 грн.
Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №292988-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2021 в розмірі 20711,65 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази.
У судове засідання представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з'явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлена відповідач не з'явилася в судове засідання, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 23.04.2021 між сторонами був укладений договір №292988-КС-001 про надання кредиту.
Відповідно до п. 1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Згідно умовами договору строк кредиту - 16 тижнів, процентна ставка фіксована 1,60064286 у день, комісія за надання кредиту 1050,00 грн., термін дії договору до 13.08.2021.
Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-14319 від 29.09.2025 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 .
Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 23.04.2021 по 13.08.2021 вбачається, що 23.04.2021 о 16.41 год. відповідачу були перераховані кошти у розмірі 7000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №292988-КС-001 від 23.04.2021 станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість у розмірі 20711,65 грн, із яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 7000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 12661,65 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1050,00 грн.
У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України)договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Наведена позиція щодо застосування вказаних норм права викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Зі змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів, щодо належного виконання умов договору та спростування розміру заборгованості відповідачем суду не надано.
При цьому, суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Враховуючи те, що відповідач порушила взяті за договором зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн. та за простроченими платежами по процентах в розмірі 12661,65 грн., що підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 суми прострочених платежів за комісією у розмірі 1050,00 грн. суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.
Судом встановлено, що при підписанні договору про надання кредиту сторони погодили умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
Разом з тим, пункт 1 вказаного вище договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства.
Будь-яких доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв'язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту за кредитним договором №292988-КС-001 від 23.04.2021 у розмірі 1050,00 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" було сплачено 2422,40 грн. судового збору.
Оскільки позовні вимоги ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2299,59 грн.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (місцезнаходження: б. Лесі Українки 26, офіс 411, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41084239) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором №292988-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2021 в розмірі 19661,65 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" 2299,59 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: К.М. Ушакова