Справа № 635/6412/25
Провадження № 1-кп/635/728/2026
24 лютого 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025226190000208 від 11.07.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в ТОВ «Сузір'я» ливарником, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,-
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , добре знаючи порядок видачі посвідчення водія та допуск до керування транспортним засобом, визначений чинним законодавством, не бажаючи дотримуватися його вимог, з метою отримання документу, що посвідчуватиме його особу та спеціальний статус у частині підтвердження його права на керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого офіційного документу - посвідчення водія, з метою його подальшого використання, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 10.07.2025 року, діючи за попередньою змовою та у групі з невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність свого діяння, надав невстановленій в ході досудового розслідування особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, свої персональні дані та фотокартку, чим сприяв виготовленню завідомо підробленого посвідчення водія. В подальшому у невстановлені досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 10.07.2025 року, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, отримав фіктивне посвідчення водія НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 1242 03.06.2025 на власне ім'я, яке було незаконно виготовлене та почав зберігати його з метою подальшого використання при керуванні транспортним засобом.
Згідно висновку експерта судово-технічної експертизи документів № 10549/10970 від 22.07.2025, бланк посвідчення водія, серія НОМЕР_1 , виданий 03.06.2025 ТСЦ 1242 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає аналогічним, які виготовляються ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», що здійснює випуск відповідних бланків документів.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення водія, яке видається установою, що має право видавати документ, який надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_3 , добре знаючи порядок видачі посвідчення водія та допуск до керування транспортним засобом, визначений чинним законодавством, не бажаючи дотримуватися його вимог, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 10.07.2025 року, придбав фіктивне посвідчення водія НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 1242 03.06.2025 на власне ім'я, яке було незаконно виготовлене.
Після придбання вищезазначеного посвідчення і до 10.07.2025 ОСОБА_3 усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почав свідомо використовувати завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «В» на власне ім'я, у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.
Так, 10.07.2025, близько 17:10 годин, ОСОБА_3 , рухався на автомобілі марки «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_2 по автодорозі "Харків-Сімферопіль-Алушта-Ялта" з міста Харкова, в напрямку м. Мерефа, Харківського району, Харківської області. На 26 км+200 м він допустив зіткнення з іншим автомобілем. Під час оформлення ДТП, при перевірці документів працівниками поліції, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що не має права на керування транспортними засобами, так як у встановленому законом порядку не отримував посвідчення водія, на закону вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений офіційний документ, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії « В» на власне ім'я, яке містило ознаки підробки.
Згідно висновку експерта судово-технічної експертизи документів № 10549/10970 від 22.07.2025, бланк посвідчення водія, серія НОМЕР_1 , видане 03.06.2025 ТСЦ 1242 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає аналогічним, які виготовляються ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», що здійснює випуск відповідних бланків документів.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що дійсно приблизно у квітні 2025 року замовив через мережу інтернет посвідчення водія на своє ім'я, для виготовлення якого надав свої персональні дані, яке використовував до 10.07.2025 року, коли при пред'явленні працівникам поліції посвідчення було вилучено. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, засуджує свої дії.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочини саме при вищевикладених обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього та з процесуальних питань, які є в матеріалах кримінального провадження,
При цьому суд роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.358 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, які пом'якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться за ч.3 ст.358 КК України -до нетяжких злочинів, за ч.4 ст.358 КК України -до кримінальних проступків, конкретні обставини справи.
За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статтей закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч.3 та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у виді обмеження волі.
При визначенні остаточного покарання обвинуваченому, у відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку, при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2025 року, підлягає скасуванню.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Згідно з положеннями ст.124 КПК України на користь держави з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 16115,04 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України і призначити покарання:
за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі,
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2025 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 16115 (шістнадцять тисяч сто п'ятнадцять) гривень 04 копійки.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1