Справа № 645/1471/26
Провадження № 2-а/645/17/26
24 лютого 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Алтухової О.Ю., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
24.02.2026 року на електронну адресу Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6537040 від 13.12.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Разом з позовною заявою (скаргою) позивачем подано клопотання про поновлення строку на подання скарги, яке обґрунтоване тим, що позивачка вже зверталася до Немишлянського районного суду міста Харкова зі скаргою на постанову серії ЕНА №6537040 від 13.12.2025, проте ухвалою цього суду від 26.12.2025 року (справа № 645/9360/25) позовна заява залишена без руху, позивачці надано п'ять днів для усунення недоліків позову та сплати судового збору. 29.12.2025 року ухвала була доставлена до електронного кабінету позивачки. У цей період мати позивачки перебувала у вкрай тяжкому стані, потребувала постійного стороннього догляду та фактичної цілодобової присутності поруч з нею. Останні три місяці життя матері, ОСОБА_1 здійснювала за нею особистий догляд, забезпечуючи медичну допомогу та перебуваючи поряд 24 години на добу. 11.02.2026 року мати позивачки померла. У зв'язку із вказаними обставинами, ОСОБА_1 об'єктивно була позбавлена можливості сплатити судовий збір та усунути недоліки, визначені ухвалою суду, що призвело до постановлення ухвали від 12.01.2026 року про повернення позову у справі № 645/9360/25. Таким чином, пропуск строку повторного звернення до суду зумовлений виключними сімейними обставинами, які мали об'єктивний, непереборний характер та не залежалим від волі позивачки.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, суд доходить таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивачка оскаржує постанову серії ЕНА №6537040 від 13.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачка вже зверталася до Немишлянського районного суду міста Харкова зі скаргою на вказану постанову і ухвалою суду від 26.12.2025 року (справа № 645/9360/25) позовна заява залишена без руху. Через не усунення недоліків позову 12.01.2026 року судом постановлено ухвалу про повернення позову.
Повторно з адміністративною позовною заявою (скаргою) на вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звернулася до Немишлянського районного суду міста Харкова 24.02.2026 року.
Причиною пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 пояснює необхідністю цілодобового догляду за хворою матір'ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надає суду лише копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Проте, відомостей підтверджених належними доказами щодо того, яким саме чином ці обставини завадили позивачці звернутися до суду у встановлені процесуальним законом строки, клопотання про поновлення строку на подання скарги, не містить.
Також, позивачкою не наведено доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Незнання про порушення прав особи через її байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про порушення, або не знання закону, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Окрім того, слід зазначити, що поважність причин пропуску строку звернення до суду суд може встановити виключно внаслідок оцінки обставин, повідомлених позивачем, підтверджених належними доказами.
Водночас, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, повідомлені представником позивача у поданій заяві, є неповажними. Належних та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, представник позивача суду не надав.
Таким чином, підстави, зазначені в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги, суд не визнає поважними.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачці слід вказати інші підстави для поновлення строку, ніж ті, що зазначені в її клопотанні, яке надійшло до суду 24.02.2026 року.
Окрім того, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 161 КАС України) .
Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У частині 9 ст. 44 КАС України закріплено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Натомість, до адміністративного позову (скарги) ОСОБА_1 долучено скрін-шот про направлення копії скарги на постанову до Управління ПП Полтавської області. Відомостей про направлення додатків до позову зі скрін-шоту встановити неможливо.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачці необхідно надати суду підтвердження про направлення відповідачу копії позову з усіма додатками з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету, а у разі відсутності у відповідача електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Окрім того, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте таке підтвердження у адміністративні позовній заяві ОСОБА_1 відсутнє, що має бути виправлене позивачем.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені КАС України та зазначені в ухвалі суду, заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 160, 169, 248, КАС України суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду - відмовити.
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.Ю.Алтухова