Справа № 147/2485/25
Провадження № 2/147/29/26
23 лютого 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
29 грудня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Стислий виклад позиції позивача.
25 вересня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому районі Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №45, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 . Від шлюбу у сторін народилася малолітня дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що зазначений шлюб з відповідачем підлягає до розірвання, сім'я припинилась остаточно та станом на сьогоднішній день існує формально. Сумісне життя та збереження сім'ї стало неможливим, у зв'язку з різними поглядами на життя. Між сторонами зникло почуття любові та взаємоповаги, вони стали чужими людьми. Причина розпаду сім'ї полягає в тому, що позивач з відповідачем мають різні характери та погляди на життя. З 10 січня 2025 року спільне господарство не ведуть. На думку позивача, розлучення це єдиний вихід для сторін побудувати нове щасливе життя. Суперечностей щодо поділу спільного майна немає. Примирення між сторонами не можливе, забезпечення шлюбу суперечить її інтересам, тому просить строк для примирення не давати. З огляду на викладене просить задовольнити позов, розірвати шлюб між сторонами, судові витрати понесені позивачем стягнути з відповідача, прізвище після розірвання шлюбу просить залишити - ОСОБА_4 .
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 02 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася в порядку передбаченому ЦПК України. Клопотання чи інші письмові пояснення від відповідача до суду не надходили, а також повідомлення про іншу адресу.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не подавав, своїм правом надання відзиву на позовну заяву - не скористався.
Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 §1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.
У зв'язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статтей 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 25 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому районі Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №45. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 25.09.2025 (а.с. 12).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з положеннями статтей 24, 56 Сімейного кодексу України (далі -СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.
Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 1 статті 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Відповідно до статтей 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Суд не може примусити позивача зберегти сім'ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім'ю, відсутність мотивованих заперечень від відповідача, суд вважає необхідним шлюб розірвати не вживаючи заходів для примирення.
Суд переконаний, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду висловлене у позові бажання позивача залишити після розірвання шлюбу прізвище набуте у шлюбі, суд вважає за можливе залишити позивачу прізвище - ОСОБА_4 .
Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
З огляду на викладене, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 25 вересня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому районі Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №45.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Г. Борейко