Справа № 129/3735/25
Провадження по справі № 1-кп/129/361/2026
24.02.2026 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 12025020090000379 відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про повернення застави у розмірі 242240 грн., посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді від 23.08.2025 р. стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначеним розміром застави в сумі 242240 грн., яку 25.08.2025 р. було внесено заставодавцем ОСОБА_7 ; ухвалою слідчого судді від 17.10.2025 р. стосовно ОСОБА_4 продовжено на два місяці (з 17.10.2025 р. по 15.12.2025 р.) строк дії передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків у зв'язку з внесенням застави; в подальшому запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не продовжувався, а тому строк його дії закінчився 15.12.2025 р.; за час дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави не вирішувались питання про звернення застави у дохід держави, необхідності залишення застави для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог заявлено не було, матеріальної шкоди від інкримінованого кримінального правопорушення не встановлено; таким чином, необхідно повернути заставу заставодавцю.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали заявлене клопотання.
Потерпілий не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Прокурор заперечила проти клопотання про повернення застави у зв'язку із його необґрунтованістю та відсутністю правових підстав для його задоволення.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання про повернення застави не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в кримінальному провадженні № 12025020090000379 ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.08.2025 р. стосовно ОСОБА_4 , який був на той час у статусі підозрюваного, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначеним розміром застави в сумі 242240 грн., яку 25.08.2025 р. було внесено заставодавцем ОСОБА_7 . Ухвалою слідчого судді від 17.10.2025 р. стосовно ОСОБА_4 продовжено на два місяці (з 17.10.2025 р. по 15.12.2025 р.) строк дії передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків у зв'язку з внесенням застави. Строк дії застави судом не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено необхідності її продовження. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, скеровано до Гайсинського районного суду Вінницької області 22.10.2025 р. (справа № 129/3735/25, провадження 1-кп/696/361/26), розгляд якого не закінчений та триває.
Згідно з абз.3 ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді, строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не є підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
Відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, п.8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 р. № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.
При цьому після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у відповідності до ст.203 КПК України, діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки згідно із ст.182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, а тому вимоги клопотання про повернення застави є такими, що суперечать меті застосування запобіжного заходу: на даний час - меті застави, яка діє як захід забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Отже, твердження захисника, що запобіжний захід - застава припинив свою дію 15.12.2025 р. у зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу, і тому заставу слід повернути, суперечить положенням кримінального процесуального закону.
З огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, суд визнає, що на даний час підстав для повернення застави заставодавцю немає, а тому необхідно відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.177-178, 182, 203 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025020090000379 стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, про повернення застави - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: