Справа № 643/14097/25
Провадження № 2/643/1090/26
24.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові клопотання відповідачки ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 про визнання дій протиправними щодо збирання, розголошення, зберігання, незаконне отримання медичних та персональних даних, стягнення матеріальної, моральної шкоди, -
В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
27.01.2026 до суду від відповідачки ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами, в якому остання прохає визнати дії позивача ОСОБА_1 з повторного подання клопотання з питання, вже вирішеного судом, зловживанням процесуальними правами відповідно до ст. 44 ЦПК України, застосувати до позивача заходи судового примусу, передбачені ст. 143-144 ЦПК України, у вигляді штрафу на розсуд суду, попередити позивача про недопустимість подальшого зловживання процесуальними правами.
В обґрунтування клопотання відповідачка зазначила, що ухвалою суду від 11.12.2025 у даній справі вже було вирішено клопотання позивача про витребування доказів щодо витребування інформації та матеріалів, які суд визнав такими, що не стосуються предмета спору, не мають доказового значення для вирішення даної цивільної справи, виходять за межі заявлених позовних вимог. Проте, незважаючи на це, позивач повторно подав аналогічне клопотання, яке за своїм змістом, предметом та правовою природою є ідентичним тому, яке вже було вирішене судом ухвалою суду від 21.01.2026, а тому такі дії позивача свідчать про зловживання процесуальними правами, що суперечить ст. 2 ЦПК України, оскільки не спрямовані на захист його прав, мають характер процесуального тиску, штучно затягують розгляд справи, порушують принципи добросовісності, розумності та змагальності процесу.
Позивач ОСОБА_1 в суді зазначив, що клопотання не відповідає дійсності, тому не підлягає задоволенню.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, на адресу суду заяву, в якій прохала розглядати справу без її участі.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи та доводи клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №761/27076/19 (провадження №61-14448св20) зазначено, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав (ухвала ВС від 06.09.2018, справа №552/2378/17).
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.
Звернення позивача до суду за захистом невизнаного, оспорюваного, чи порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Матеріали вказаної справи не містять доказів того, що подання позивачем клопотання про витребування доказів було здійснено з очевидною недобросовісною метою чи мало системний характер та не свідчить автоматично про зловживання процесуальними правами.
З урахуванням вищевикладеного, будь яких зловживань процесуальними правами зі сторони позивача судом не встановлено.
Керуючись ст. 259-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами позивачем - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.
Суддя Т.В. Поліщук