Справа № 641/9233/25
Провадження № 2/643/2937/26
24.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Пасічника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Онди В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
27.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1697328 від 05.07.2024 у розмірі 89010,00 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судовий збір, витрати понесені на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1697328 про надання споживчого кредиту.
На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати Споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 12900 грн.
Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 359 днів: з 05.07.2024 року по 30.06.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_2 виконало та надало йому кредит в сумі 12900 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Відповідач умови договору не виконав, не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу №27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу №27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором 1697328 від 05.07.2024 року на загальну суму заборгованості склала 88429,5 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 12900 грн., заборгованості за процентами - 69079,5 грн., штрафні санкції 6450,00грн.
Станом на дату укладання Договору факторингу №27062025 від 27 червня 2025 року, строк дії Договору №1697328 від 05.07.2024 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 28.06.2025 року по 30.06.2025 року (3 календарних дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 580,5 грн.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором №1697328 від 05.07.2024 року загальною сумою 89010,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 12900 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 69079,50 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 3 календарних дні 580,50 грн. штрафні санкції 6450,00 грн.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 року справу передано на розгляд Салтівського районного суду міста Харкова.
23.12.2025 справа надійшла до Салтівського районного суду міста Харкова та розподілена у провадження судді Пасічнику О.М.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 24.12.2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання; учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано докази у АТ «Універсал Банк».
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
В позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання призначені на 23.01.2026, та 24.02.2026 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою: зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та публікацією оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на офіційному веб-сайті судової влади України.
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
05 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1697328 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».
Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 12900 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки -фіксована. Відповідно до п.1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідно до пунктів 2.4., 2.5 договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Пункт 3.1 договору визначає, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12900 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».
За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти у сумі 12900 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
Зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , також підтверджується наданою АТ «Універсал Банк» інформацією.
27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27062025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до Відповідача.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.06.2025 до Договору факторингу №27062025 від 27.06.2025, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1697328.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 1697328, згідно якого заборгованість відповідача становить 88429,50 грн., яка складається з: 12900 грн. тіло кредиту, 69079,50 грн. нараховані проценти, 580,50 грн. нараховані позивачем проценти за 3 календарних дні, штрафні санкції 6450,00грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступи до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З аналізу чинного законодавства слідує, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 12900 грн. водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, кредитні кошти позивачу не повернув, внаслідок чого за ним утворилася прострочена заборгованість.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості завлений стороною позивача.
Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, дослідивши письмові документи суд, вважає доведеним, що між позивачем та відповідачем укладений договір про надання споживчого кредиту № 1697328 від 05.07.2024, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 12900,00 грн. та зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитним коштами. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 30.06.2025 утворилась заборгованість за сумою тіла кредиту 12900,00 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за сумою тіла кредиту у розмірі 12900 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX всесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до п 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Отже до 22.04.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 1,5%, з 21.08.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 1 %.
Отже заборгованість за відсотками в період з 05.07.2024 по 20.08.2024 становить 46 днів за ставкою 1.5% в день (193,5 грн.) 193,5*46= 8901 грн.
Заборгованість за відсотками в період з 21.08.2024 по 30.06.2025 становить 314 днів за ставкою 1.0% в день (129 грн.) 129*314= 40506 грн.
Отже заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 49407 грн.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за відсотками не є обґрунтованими. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення нарахованої пені/неустойки у розмірі 6450 грн суд зазначає.
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій слід відмовити.
Згідно платіжної інструкції №7326, що знаходиться у справі, позивачем при подачі позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» пропорційно до задоволених вимог, а саме, у розмірі 1695,68 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, акт прийому-передачі наданих послуг, рахунок на оплату, копію свідоцтва.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 10000 грн. до 3500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 62307,00 (шістдесят дві тисячі триста сім) гривень 00 копiйок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 1695,68 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Пасічник О.М.