Справа № 626/2849/25
Провадження № 2/626/107/2026
Іменем України
20.02.2026 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченка В.О.,
за участю секретаря - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 35431.90 грн та судових витрат на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІФІН УКРАЇНА», що в подальшому змінив назву на ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (первісний кредитор) електронного Кредитного договору №183854-М від 31.01.2021 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14950,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, строк кредиту - з 31.01.2021 року по 01.03.2021 року включно; запланована дата повернення кредиту - 01.03.2021 року. У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв'язку із чим, Керуючись умовами зазначеного кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 31.01.2021 року кредитний договір було автопроланговано на 20 днів. У встановлений, для додаткової угодою на автопролонгацію 21.03.2021 року відповідач не виконав свої боргові зобов'язання за Кредитним договором. 07.04.2021 року між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» був укладений Договір факторингу № 42987483-56, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року, що укладений між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ОСОБА_1 на загальну суму 35431,90 грн. Відповідач належним чином не виконував зобов'язання відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 35431,90 грн., з яких 14950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20481,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року у розмірі 35441,90 грн., з яких 14950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20481,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рух справи в суді.
Ухвалою судді від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за клопотанням позивача витребувані докази у АТ КБ «ПриватБанк».
Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.
В матеріалах цивільної справи маються клопотання позивача ТОВ «ФІНФОРС» про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пілігріма П.О. 25.11.2025 року надійшли письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що відповідач не отримував від первісного кредитора коштів за кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року, а отже, у подальшого кредитора відсутнє право вимоги за договором, який не виконаний первісним кредитором. Тобто позивач не довів факту надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 14950,00 грн, що виключає можливість визнання за ним права вимагати повернення кредиту та сплати відсотків. Відсутність доказів фактичного надання грошових коштів свідчить про не виникнення кредитних зобов'язань між сторонами у розумінні статей 526, 1046, 1054 ЦК України. Також зазначає, що жодних додаткових угод між сторонами не укладалось, а отже подовження договору (за яким первісним кредитором не надано кредитні кошти) не відбулось. Вказує на відсутність в матеріалах справи будь-яких додаткових угод підписаних сторонами. В підтвердження переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року на підставі договору факторингу №42987483-56 від 07.04.2021 року між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» позивач надав витяг з додатку №1 «реєстр прав грошових вимог до договору факторингу №№42987483-56 від 07.04.2021 року», підписаний в односторонньому порядку директором ТОВ «ФІНФОРС» та скріплений печаткою ТОВ «ФІНФОРС». Про відступлення ТОВ «ФІНФОРС» права вимоги за кредитним договором ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення 07.04.2021 на його електронну адресу електронного листа. Підписаний в односторонньому порядку позивачем витяг з реєстру прав грошових вимог не є належним та достатнім доказом, який підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав грошових вимог за договором факторингу. Крім того зазначає, що відсутні будь-які докази того, що позивач намагався врегулювати спір у досудовому порядку, що свідчить про передчасне звернення до суду, за відсутності права на таке звернення. Повідомляє, що сторонами погоджено гонорар за договором про надання правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.
Вищевказані письмові пояснення від представника відповідача щодо даного позову, які надійшли через канцелярію суду та через програму «Д-3» канцелярією суду прикріплені в електронному вигляді до даної справи, суд їх сприймає не як відзив на позовну заяву, а як пояснення по суті позову.
Від позивача ТОВ «ФІНФОРС» 02.12.2025 року на письмові пояснення представника відповідача надійшла відповідь на відзив в якій просять задовольнити позовні вимоги, оскільки позивачем було надано до суду низку доказів, зокрема кредитний договір, розрахунок заборгованості за кредитним договором, довідку про переказ кредитних коштів та інші документи, які підтверджують погодження умов та укладання кредитного договору. Позивачем надані достатні і обґрунтовані докази, які у своїй сукупності підтверджують укладання Кредитного договору. Щодо нарахування відсотків зазначають, що відповідно до п. 2.6.2. Кредитного договору - строк кредиту з 31.01.2021 року по 01.03.2021 року включно. Відповідно до п. 5.8 Кредитного договору - сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору. Таким чином Угода (автопролонгація) між сторонами була підписана 31.01.2021 року разом з підписанням Кредитного договору №183854-М від 31.01.2021 року і даною Угодою встановлений строк автопролонгації з 02.03.2021 року по 21.03.2021 року включно. Таким чином, зауваження представника Відповідача про відсутність додаткових угод та посилання на п. 5.4. Кредитного договору є слушними, адже дійсно додаткові угоди між сторонами не укладались, крім Угоди (автопролонгації) до Кредитного договору відповідно до п. 5.8. договору. Відносно відсутності на думку представника відповідача, права вимоги позивача на стягнення заборгованості вказують, що позивачем разом з позовною заявою до суду була надана копія договору факторингу. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку №1, є невід'ємною частиною договору. Але такий реєстр містить інформацію й щодо інших осіб, які не є стороною даного провадження, і тому персональні дані таких осіб не підлягають розголошенню. Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Витяг із реєстру боржників, належно засвідчений за ДСТУ 4163:2020 є допустимим та належним доказом незалежно від того, що він не містить підписів сторін договору, оскільки витяг не є самим договором, а письмовим доказом у розумінні ст. 95 ЦПК України. Також зазначають, що відсутність досудового врегулювання спору не позбавляє позивача можливості звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того вказують, що представник відповідача не надав до суду жодних доказів, які підтверджують погодження сум гонорару.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, в матеріалах справи мається клопотання позивача про розгляд справи за їх відсутності, відповідач свою позицію щодо позову висловив через свого представника в пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, так як сторони по справі щодо позову свою позицію висловили в заявах по суті справи та від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Позиція суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІФІН УКРАЇНА» є однією і тією ж юридичною особою з різним найменуванням (код ЄДРПОУ 42987483).
Відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІФІН УКРАЇНА» електронного Кредитного договору №183854-М від 31.01.2021 року (далі - Договір) ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14950,00 грн, строком з 31.01.2021 року до 01.03.2021 року включно; запланована дата повернення кредиту - 01.03.2021 року; договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - f34551.
Згідно з п. 2.6.4. Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,63% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.13 Договору стандартна процентна ставка - процентна ставка, відповідно до розміру якої позичальнику нараховуються проценти за користування кредитом в період з дати видачі кредиту до дати повернення кредиту (включно) та яка становить 1,8% в день.
Згідно з п. 1.14 Договору підвищена процентна ставка - процентна ставка, відповідно до розміру якої Позичальнику нараховуються проценти за користування кредитом в період, встановлений умовами цього Договору, та яка становить 4,15% в день.
Відповідно до п. 5.7.2 Договору, в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 4,15%.
Згідно з п. 5.1. Договору позичальник має право продовжити строк користування кредитом; для продовження строку користування кредитом, позичальник сплачує кредитодавцю нараховані проценти за ту кількість днів, на яку бажає продовжити строк.
Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі не сплати позичальником заборгованості до закінчення строку дії договору та не продовження строку дії Договору, кредитодавцем застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту; позичальник, який підписує даний договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження строку дії договору з дня запланованої дати повернення кредиту ще на 20 календарних днів; позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту у разі, якщо він не повернув кредит і не продовжив строк користування кредитом до дня закінчення дії строку автопролонгації.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного договору - сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору.
Таким чином Угода (автопролонгація) між сторонами була підписана 31.01.2021 року разом з підписанням Кредитного договору №183854-М від 31.01.2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором - f34551 і даною Угодою встановлений строк автопролонгації з 02.03.2021 року по 21.03.2021 року включно.
Згідно з п. 16.1. Договору Договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами і діє до 01.03.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним (в т.ч. в разі автопролонгації та/або оформлення Позичальником продовження строку користування кредитом).
Зокрема відповідно до Угоди до кредитного договору №183854-М від 31.01.2021 року (автопролонгація) сума кредиту 14950,00 грн, строк автопролонгації з 02.03.2021 року по 21.03.2021 року; за користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4,15% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, загальна вартість кредиту становить 35431,90 грн, сума до повернення 35481,89 грн (п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.6., 1.7). Відповідно до графіку платежу сума кредиту 14950,00 грн, проценти за користування кредитом 20481.90 грн, термін повернення кредиту 21.03.2021 року, загальна сума, що підлягає сплаті 35431.90 грн.
Тобто у спірних правовідносинах відбулася автопролонгація кредиту на 20 календарних днів.
Як вбачається із розрахунку за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року, відповідач належним чином не виконувала зобов'язання відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 35441,90 грн., з яких 14950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20481,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо тіла кредиту.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «САН-РАЙЗ ФІНАНС» було укладено Договір на переказ коштів № 7 від 12.10.2020 року.
Як вбачається з Витягу з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу ТОВ «ФК «САН-РАЙЗ ФІНАНС», 31.01.2021 року на платіжну карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14950,00 грн.
Як вбачається з повідомлення АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260119/129729-БТ від 22.01.2026 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Повідомляють, що по рахунку№ НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) було зараховано кошти на суму 14950,00 від 31.01.2021 року.
При цьому, як вбачається з виписки по картці/рахунку 31.01.2021 року на картку ОСОБА_2 було зараховано переказ в сумі 14950,00 грн.
Як вбачається із розрахунку за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021, відповідачем ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту не сплачувалася, тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 14950,00 грн.
Щодо процентів за користування кредитом.
Як вбачається із розрахунку за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року, відповідачем не було сплачено проценти за користування кредитом.
Отже, проценти за користування кредитом з урахування Угоди до кредитного договору №183854-М від 31.01.2021 року (автопролонгація), які підлягають стягненню, становлять 20481,90 грн, як було заявлено позивачем.
Щодо правонаступництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
07.04.2021 року між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» був укладений Договір факторингу № 42987483-56, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року, що укладений між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру прав грошових вимог до Договору факторингу №42987483-56 від 07.04.2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Витяг із реєстру боржників, який мається в матеріалах справи, належно засвідчений за ДСТУ 4163:2020, зокрема має відмітку «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис та відбиток печатки, а отже є допустимим та належним доказом незалежно від того, що він не містить підписів сторін договору, оскільки витяг не є самим договором, а є письмовим доказом у розумінні ст. 95 ЦПК України.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
При цьому, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора; тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Доказів виконання зобов'язання на користь первісного кредитора з 07.04.2021 року відповідачем не надано, а тому неповідомлення боржника про заміну кредитора жодним чином не вплинуло б на розмір заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, 07.05.2021 року ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» було повідомлено ОСОБА_1 про відступлення права вимоги.
Крім того суд звертає увагу, що відсутність досудового врегулювання спору не позбавляє позивача можливості звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов'язань, а саме випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, а тому вони підлягають захисту, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» судовий збір у розмірі 2322,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 141 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ 41717584, адреса: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6 корп. В, каб. 508-2) заборгованість за Кредитним договором №183854-М від 31.01.2021 року в розмірі 35431 (тридцять п'ять тисяч чотириста тридцять одна) грн 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ 41717584, адреса: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6 корп. В, каб. 508-2) судові витрати на судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківській апеляційний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя