Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/213/2026 Справа № 2-4/11
19 лютого 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Маньковської О.О., за участю секретаря Макаровой А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , третя особа - Харківська міська рада, про вселення, виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою, припинення права спільної часткової власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 ( правонаступник ОСОБА_3 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Харківська міська рада, про виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 , третя особа - Харківська міська рада, про виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, після уточнення вимог (Т6 а.с.192), просить відновити її порушене право шляхом вселення її до житлового будинку АДРЕСА_1 ; виділити в натурі на належні їй 16/150 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення в натурі: в житловому будинку літ. «А-1»-житлову кімнату 1-1, по надвірним будівлям - ганок «а1», огорожу №2; перерозподілити ідеальні частки в житловому будинку АДРЕСА_1 , визнавши за нею право власності на 9/100 частин будинку, замість 14\150 частин, за ОСОБА_2 - 32/100 замість 47\150 частин будинку, за ОСОБА_4 - 59\100 замість 88\150 частин будинку. Визначити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою по фактичному користуванню згідно висновку судово-будівельної експертизи по варіанту ХІІ Додатку №18 до висновку експерта №13593 від 20.12.2017року. Виділити в користування ОСОБА_1 на 1\6 частини: земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі під будівлями; відповідачу ОСОБА_4 - на 2\6 частини виділити в користування земельну ділянку в тому числі під будівлями,відповідачу ОСОБА_2 - на 3\6 частини виділити в користування земельну ділянку в тому числі під будівлями. Визначити межу розподілу земельної ділянки. Поділити домоволодіння АДРЕСА_1 на три самостійних виходи з окремими поштовими адресами. Припинити спільну часткову власність домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , стягнути з ОСОБА_2 5885 грн. судових витрат, стягнути з ОСОБА_4 5885 грн. судових витрат.
Відповідач ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) подав до суду зустрічний позов, в якому після уточнення вимог просить здійснити виділ його частки домоволодіння по АДРЕСА_1 , виділивши йому приміщення №.№ 1-1,1-2,1-3 з надвірними будівлями - навіс И, погріб О, 1/2 частина сараю літ. В, 1/2 частину льоху З, сарай М, частина хвіртки № 1, частина огорожі № 2; частину сіней І в будинку літ. А-1 і туалет Н - залишити у спільному користуванні з ОСОБА_1 . Поділта порядок користування домоволодінням, а також земельною ділянкою та порядок користування нею має бути визначений за першим варіантом за висновком проведеної у справі експертизи №3189/6017 від 06.07.2011року (Т3 а.с.101).
Відповідач ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог просить виділити їй в натурі зі спільної часткової власності на 86/150 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлову кімнату 3-6, комору 3-7, тамбур 3-9 в житловій прибудові літ. «А1-1»: житлову кімнату 3-3, коридор 3-2, коридор 3-4, а також кухню 3-1, надвірні споруди - тамбур «а3», ганок «а4», ворота № 4, вбиральня «1», льох «Е», сарай «Б», навіс «И», льох «О», сарай «Ж», а також огорожу №5. Припинити право спільної часткової власності між позивачем ОСОБА_4 та співвлісниками домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно варіанту 2 висновку експертизи №3189/6017 від 06.07.2011року, схему якого містить Додаток №4 до висновку експертизи №3189/6017 від 06.07.2011року.
Ухвалою від 28.10.2025 року в справі закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду на 06 листопада 2025 року на 10год.20 хв.
В судові засідання 06.11.2025року, 03.12.2025р., 19.01.2026р., 19.02.2026 року позивач-відповідач ОСОБА_1 , її представник адвокат Підлісний М.О. (Т8 а.с.65), відповідач-позивач ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 ) не з'явились, повідомлялись своєчасно і належним чином, причини неявки суд не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надано, як і доказів поважності неявки в судові засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача, заявника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача, заявника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки належним чином повідомлені позивач-відповідач ОСОБА_1 , її представник адвокат Підлісний М.О. (Т8 а.с.65), відповідач-позивач ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 ) повторно в судове засідання не з'явились, доказів поважності неявки в судове засідання не надали, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, відсутні випадки, перелічені у ч. 2 ст. 223 ЦПК України, тому немає підстав для відкладення засідання, передбачених ч. 2 ст. 198 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, уточнена позовна заява позивача-відповідача ОСОБА_1 , зустрічна позовна заява відповідач-позивач ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) підлягає залишенню без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання без поважних причин позивача-відповідача ОСОБА_1 , її представника адвокат Підлісного М.О. (Т8 а.с.65), відповідача-позивача ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_2 ), з наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як заявника, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в підготовче судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст.10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Оскільки належним чином повідомлений представник позивача повторно не з'явився в судове засідання і не повідомив про причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, будь-яких доказів відсутності у представника позивача можливості прибути до суду через поважні причини не надано, за результатами судового розгляду належить постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що процесуальна бездіяльність позивача-відповідача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Підлісного М.О. (Т8 а.с.65), відповідача-позивача ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_2 ), не може бути перешкодою для здійснення судочинства судом у визначені чинним Цивільно-процесуальним законодавством строки.
Постановлення судом даної ухвали не перешкоджає заявникам у доступі до правосуддя, оскільки вони мають право на повторне звернення до суду з такою самою позовною заявою на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13,197,198,200,223, п. 5 ч. 1 ст.257,259-261,352,354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , третя особа - Харківська міська рада, про вселення, виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою, припинення права спільної часткової власності - залишити без розгляду.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 ( правонаступник ОСОБА_3 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Харківська міська рада, про виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу-відповідачу ОСОБА_1 , її представнику - адвокату Підлісному Микиті Олексійовичу (Т8 а.с.65), відповідачу-позивачу ОСОБА_3 (правонаступнику ОСОБА_2 ), що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє їх права повторного звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -О. О. Маньковська