Справа № 569/20189/25
24 лютого 2026 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.,
при секретарі - Білецькій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час підготовчого судового засідання заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної часткової власності майна подружжя, припинення права спільної часткової власності подружжя, стягнення грошової компенсації з частку у праві спільної часткової власності майна подружжя, визнання права власності на транспортний засіб звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання у приміщенні Рівненського міського суду на 25 листопада 2025 року на 15 год. 00 хв.
В подальшому, за в підготовчих судових засіданнях оголошувались перерви.
04 лютого 2026 року підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку з розірванням відповідачкою договору з приватним адвокатом Зражевською Я.О. через важке матеріальне становище.
24 лютого 2026 року представник відповідача адвокат Шевчук В.С. подав до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку з зайнятістю ним у кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заяву про забезпечення позову та просять суд винести ухвалу, якою накласти арешт на квартиру по АДРЕСА_1 та автомобіль марки FORD FOCUS 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1388 см.куб.
Як було зазначено вище, в підготовче судове засідання відповідач та її представник не з'явились.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи, що вид забезпечення позову заявлений позивачем є помірним та відповідає вимогам, передбаченим ст.151 ЦПК України, тому з цих підстав заява підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,157,189,197-200,260,353,354 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Накласти арешт на накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки FORD FOCUS 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1388 см.куб.
Копію ухвали направити в Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (м.Рівне, майдан Просвіти, 2) та Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Рівне, вул.Замкова, 22а) для виконання, а також сторонам для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов