Справа № 564/3498/25
23 лютого 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Костопіль клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Коломия Івано-Франківської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні “старший солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030002098 від 05.10.2024, за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу його для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 22 серпня 2024 року близько 19 год. 15 хв. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться на ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 та почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України до 13.08.2025, коли прибув до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, що за адресою: м. Рівне, вул.Олександра Борисенка, 7, де заявив про себе та повідомив про намір проходити військову службу у лавах Збройних Силах України.
Вказав, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 вказує наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує, обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, затягування строків розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, у незаконний спосіб перетнути кордон та залишити територію України.
При цьому просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 переховується від суду, на неодноразові виклики суду не з'являвся, чим перешкоджає розгляду кримінального провадження.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, а тому вважає, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання існуючих ризиків.
Просив також врахувати, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, покликаючись на викладені у ньому обставини та просила його задовольнити
Заслухавши думку прокурора, суд дійшов висновку про те, що зазначене клопотання є обгрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке згідно до ч. 2 даної статті може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, суд приймає рішення згідно із статтею 189 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 189 КПК України визначено, що суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що 05.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030002098 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - самовільне залинення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
20.08.2025 до суду скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчі судові засідання 24.09.2025, 03.11.2025, 01.12.2025, 30.12.2025, 21.01.2026, 23.02.2026 обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, направлені на його адресу судові виклики повернулися до суду з відмітками відділення зв'язку про те, що останній за місцем постійного проживання відсутній.
23.02.2026 прокурор звернувся з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яка підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Крім того, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Зокрема, обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватися від суду; перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; неналежною процесуальною поведінкою, перешкоджатиме кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Суд також враховує неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження.
Крім того, із службового листа командира військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2026, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.11.2025 вбачається, що старший солдат ОСОБА_4 повторно вчинив самовільне залишення військової частини.
Вказані вище обставини свідчать про те, що обвинувачений переховується від суду, одержавши відомості про звернення прокурора з клопотанням про застосування щодо нього запобіжного заходу, до початку розгляду клопотання може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КПК України. Неналежною процесуальною поведінкою обвинувачений перешкоджає розгляду кримінального провадження, а також, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Беручи до уваги наявність відомостей, що обвинувачений ОСОБА_4 переховується від суду, місце знаходження останнього не встановлено, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 підлягає затриманню з метою доставки в суд для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 190 КПК України строк дії ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу становить шість місяців.
Згідно імперативних вимог ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за обов'язковою участю обвинуваченого.
Отже, клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає розгляду у строк дії ухвали про дозвіл на його затримання впродовж 36 годин після виконання зазначеної ухвали.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Таким чином вважаю, що наявні законні та обґрунтовані підстави для надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та потреби судового провадження на даний час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що відповідає цілям і меті кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 187 - 190, 369-372 КПК України,
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше 36 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала постановлена за клопотанням прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратри у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , тел. НОМЕР_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після його затримання.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з'явлення обвинуваченого до суду; відкликання ухвали прокурором.
Строк дії ухвали про дозвіл на затримання встановити шість місяців, тобто до 23 серпня 2026 року включно.
Копію ухвали для виконання направити Головному управлінню Національної поліції у Івано-Франківській області ( вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76000), для здійснення контролю за її виконанням - прокурору Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (м. Рівне, вул. Соборна, 227 д, 33000).
Про факт затримання ОСОБА_4 повідомити прокуратуру Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (Рівненська область, м. Рівне. Вул. Соборна, 227д, тел. 036 263-42-19), а також Костопільський районний суд Рівненської області (Рівненська область, м. Костопіль, вул. Коперніка, 14 а, тел. 03657 20727).
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1