Справа №755/5502/25 Провадження №2/549/27/26
18 лютого 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.
за участю: секретаря судового засідання - Кривчун Я.А.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача -
адвоката Константинова О.Г.
представника відповідача -
адвоката Ступніка С.В.
представника органу
опіки та піклування - Зуб С.В.
розглянувши в режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
1. Зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні та
вихованні дитини.
2. Встановити графік відео зв'язку:
2.1. Вівторок і четвер (19:00-19:30) та субота і неділя (11:40-13:00) за київським
часом, через зручний для дитини месенджер (WhatsApp, Viber, Zoom тощо), що є
оптимальним для забезпечення регулярного та змістовного спілкування з дитиною її
віку.
2.2. За бажанням дитини надавати додатковий час для відео дзвінка тривалістю 10 хв
перед сном.
2.3. У разі неможливості зв'язку у визначений час із поважних причин завчасно
домовлятися про інший день і годину того ж тижня.
3. Встановити наступний порядок особистих зустрічей з дитиною:
3.1. Двічі на рік під час шкільних канікул (літніх та зимових) тривалістю по 7 днів
кожна на території України або за взаємною згодою сторін, на території Польщі.
3.2. Надати право перебувати з дитиною:
3.2.1. у святкові дні (Різдво, Великдень) - по 3 дні;
3.2.2. у день народження дитини та батька - по 2 дні.
3.3. Зобов'язати ОСОБА_2 завчасно (не пізніше ніж за 20 днів)
узгоджувати з позивачем дати та місце проведення зустрічей.
3.4. Встановити, що у разі, якщо ОСОБА_2 протягом 5 робочих днів після отримання його письмової пропозиції не надасть обґрунтованої відповіді або
відмови, вважатиметься, що вона погодилася із запропонованими умовами.
3.5. Зобов'язати ОСОБА_2 оформляти всі необхідні документи для
здійснення зустрічей, включаючи:
3.5.1. нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон (у разі зустрічей в Україні);
3.5.2. заповнення необхідних анкет та заяв;
3.5.3. надання копій документів дитини (закордонного паспорта, ID-картки тощо).
3.6. Надати йому право звернутися до суду для забезпечення виконання цього пункту рішення у разі ухилення ОСОБА_2 від його виконання.
4. Заборонити ОСОБА_2 безпідставне блокування чи обмеження
його спілкування з дитиною через месенджери, відео зв'язок або телефон.
5. Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти його про важливі події у
житті дитини (початок школи, захворювання, досягнення тощо) та надавати
інформацію щодо:
5.1. місця фактичного проживання доньки, умов проживання;
5.2. кола осіб, які мають постійний доступ до дитини;
5.3. закладу освіти, який відвідує дитина;
5.4. наявності соціальних виплат у Польщі, які вона отримує на дитину.
6. Визначити, що дане рішення суду підлягає виконанню на території Республіки
Польща згідно з:
6.1. Гаазькою конвенцією про цивільно правові аспекти міжнародного викрадення
дітей 1980 року.
6.2. Регламентом (ЄС) № 2201/2003 та надати йому право звертатися до компетентних органів Польщі для забезпечення виконання цього рішення.
В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що відповідач чинить активні перешкоди позивачу в особистій участі у вихованні їх дитини ОСОБА_3 , спілкуванні з донькою.
На стадії підготовчого провадження представник відповідача, з метою всебічного, повного та неупередженого судового розгляду, беручи до уваги, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні фактичні обставини неможливо, клопотав про призначення у справі судово-психологічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: яким чином (за умови спілкування ОСОБА_4 та її батька ОСОБА_1 ) психологічні особливості позивача ОСОБА_1 , його виховні навички та поведінка вплинуть на емоційний стан, поточний та подальший психічний розвиток і психічне здоров'я дитини ОСОБА_4 .?
Клопотання представник відповідача обгрунтовує тим, що в останній час мають місце дії позивача ОСОБА_1 , які викликають обгрунтовані припущення, що його спілкування з дитиною не буде відповідати її інтересам.
Специфічне сприйняття позивачем безневинної ситуації (пов'язаної з досить стандартним випадком лікування дитини) спричинило додатковий масив звернень та, відповідно, реагування офіційних інституцій.
Враховуючи наполегливість та послідовність позивача ОСОБА_1 , існує висока ймовірність того, що його спілкування з дитиною буде так чи інакше торкатися тематики, яка може носити травмуючий для дитини характер, нагадуючи про неприємні запитання та процедури. Навіть сама розмова з батьком може викликати у дитини нездорові асоціації.
Посилаючись на переписку відповідача з адвокатом, - яка зводиться до того, що ініціювання позивачем перевірки за місцем проживання відповідача з донькою поліцією і службою по правах дитини призвело до погіршення їх стосунків зі знайомими та сусідами, батьки дітей з будинку почали забирати своїх дітей з майданчик що засмучує дитину, оскільки вона не розуміє, чому з нею не хочуть дітки гратися на майданчику; розмови та ігри дитини з позивачем призводять до того, що дитина безпідставно прокидається вночі і говорить про страшні сни, боїться сама вночі ходити до туалету, - вважає, що незалежно від мотивів, якими керується позивач, його психо-емоційний стан, ймовірно, не може бути прийнятним для спілкування з дитиною.
Окремо звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_1 виявляє свідоме переконання/бажання відшкодувати ініційовані ним особисті витрати в іншій цивільній справі про зменшення розміру аліментів за рахунок дитини, і така позиція певним чином ілюструє його логіку щодо матеріального забезпечення дитини, а відтак, ймовірно, і загальне ставлення до дитини.
Вказує, що одним з критеріїв для ухвалення справедливого рішення може стати висновок фахівця в області спеціальних знань.
Звертає увагу на актуальну судову практику призначення судово-психологічної експертизи по цьому типу правовідносин (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - рішення від 04 квітня 2024 року по справі № 553/449/20, провадження № 61-2701св24 та інші).
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав. Прохав проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, розташованому за місцем проживання позивача.
У поданих письмових запереченнях позивач заперечував клопотання у запропонованому вигляді посилаючись на те, що клопотання не містить чітких і належних підстав необхідності призначення експертизи.
Згідно із загальними принципами цивільного судочинства та нормами ЦПК України, експертиза призначається лише тоді, коли для з'ясування обставин потрібні спеціальні знання і ці обставини неможливо встановити іншими доказами.
Подане клопотання фактично ґрунтується на припущеннях, суб'єктивних оцінках, посиланнях на “поведінку» позивача без жодного підтвердження і спробі створити негативний образ батька, а не на об'єктивній потребі спеціальних знань.
Експертиза не може підміняти предмет спору у цій справі, так як предметом спору є усунення перешкод у спілкуванні, встановлення участі у вихованні, визначення порядку відеозв'язку та зустрічей.
Тобто ключове питання у справі, це факт перешкод, контроль доступу дитини до зв'язку та порушення прав батька і дитини.
Експертиза, яку пропонує відповідач, фактично спрямована на дослідження “особистості позивача»; навішування психологічних ярликів; формування висновків, які виходять за межі предмета спору, що є неприпустимим.
Експертиза у такому вигляді створює ризик затягування справи та порушення прав дитини, так як справи щодо контактів з дитиною є чутливими до часу, а саме фактор часу має критичне значення для збереження зв'язку між батьком та малолітньою дитиною.
Призначення експертизи без чітко визначеного предмета і без належних доказів істотно затягне розгляд справи, фактично легалізує блокування контактів і створить ситуацію, коли майбутнє рішення суду втратить ефективність.
Відповідачем не надано належних доказів, які б обґрунтовували експертизу. В клопотанні містяться лише посилання на “аудіозаписи», “відео/скріни» тощо, але у матеріалах справи відсутні оригінали таких доказів, підтвердження джерела їх походження, належні носії.
Відповідач фактично просить суд призначити експертизу на підставі “припущень», не підтверджених допустимими доказами.
Оскільки дитина перебуває на території Республіки Польща, а позивач в Україні, то проведення спільної очної діагностики, яка є обов'язковою для психологічної експертизи стосунків "батько-дитина", є фізично неможливим без повернення дитини в Україну або застосування складних механізмів міжнародної допомоги, що зупинить справу на невизначений термін.
Якщо суд дійде висновку про необхідність експертизи, просив визначити конкретний вид експертизи (психологічна чи психолого- педагогічна); визначити чіткі питання, які прямо стосуються предмета спору; виключити питання, що спрямовані на оцінку особистості позивача або “батьківської придатності» без підстав; врахувати, що дитина проживає за кордоном, а проведення експертизи може бути фактично неможливим або потребуватиме міжнародної взаємодії, що затягне процес; зобов'язати відповідача пройти аналогічну експертизу та надати суду.
Призначення експертизи за відсутності встановленого контакту між батьком та дитиною суперечить "найкращим інтересам дитини", оскільки створює умови для повного відчуження батька на час проведення дослідження.
В судовому засіданні позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечували фактично з аналогічних підстав.
Встановлення їм строку для визначення експертної установи, формулювання питань, вважали недоцільним.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З огляду на вищенаведені обставини, з метою всебічного, повного та неупередженого судового розгляду, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, забезпечуючи принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні фактичні обставини неможливо, суд, приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про призначення у цивільній справі експертизи, поставивши визначені представником відповідача питання.
Оскільки сторони не дійшли згоди щодо експертної установи, суд вважає за доцільне проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яке розташовано за місцем проживання позивача.
Виходячи із балансу інтересів учасників справи відмова у проведенні експертизи буде порушенням рівності сторін щодо можливості надавати докази.
Висновок про достатність доказів для встановлення обставин, що входять в предмет доказування, здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті справи, а не під час вирішення клопотання про призначення експертизи.
У постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Крім того, за приписами ст.110, ч.2 ст.89 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення експертизи потрібен значний проміжок часу, тому провадження у справі підлягає зупиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103, 109, 252, 260-261 ЦПК України, суд,
ухвалив:
1.Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ступніка Сергія Васильовича про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити.
2.Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м.Київ, вул.Сім'ї Бродських, 6).
3.Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
4.На вирішення експертам поставити питання:
-яким чином (за умови спілкування дитини ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_1 ) психологічні особливості позивача ОСОБА_1 , його виховні навички та поведінка вплинуть на емоційний стан, поточний та подальший психічний розвиток і психічне здоров'я дитини ОСОБА_3 ?
5.Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи №755/5502/25, (провадження №2/549/27/26) та інші документи (за клопотанням експерта).
6.Витрати за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 .
7.Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцати днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повного тексту ухвали - 23.02.2026.
Суддя С.І.Крєпкий