Справа № 545/308/26
Провадження № 3-зв/545/1/26
"24" лютого 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді: Цибізової С.А.,
з участю секретаря: Делії Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Полтавського районного суду Полтавської області Любчика О.В.,-
Суддею Полтавського районного суду Полтавської області Любчиком О.В. подана заява про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення №545/308/26 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП. В обґрунтування наданої заяви зазначено, що протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 справу №545/308/26 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 розподілено на суддю Любчика О.В. ОСОБА_1 є пристяжною та приймає участь у розгляді справ у Полтавському районному суді Полтавської області. Зокрема ним у складі присяжної Зезекало М.О. розглядається справа №545/4814/25 про визнання фізичної особи недієздатною. Вказані обставини можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви у його неупередженості у разі ухвалення рішення у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративні відповідальності.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явилася.
Дослідивши матеріали заяви про самовідвід суд дійшов наступного.
Нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення не передбачено інституту відводу та самовідводу, тобто порядку заявлення та вирішення питання про відвід та самовідвід судді, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Проте, Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 (2) зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушенням». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, за аналогією закону слід керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України в частині підстав відводу судді
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 справу №545/308/26 (провадження 3/545/140/26) про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 розподіллено на суддю Любчика О.В.
Водночас згідно додатку 1 до рішення двадцять п'ятої сесії районної ради восьмого скликання від 25.09.2025 №25/УIII-681 ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить до списку присяжних Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення присяжних по справі №545/4814/25 (провадження №2-о/545/14/26) одним із основних присяжних визначено Закарлюку М.О., головуючий суддя (суддя-доповідач): Любчик О.В.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
У рішенні від 28.10.1998 по справі «Ветштайн проти Швейцарії» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі Білуха проти України, Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Принципи об'єктивності визначені у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до пункту 3 Європейського статуту судді, суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя повинен бути відведений від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Підстави, які зазначені в статті 75 КПК України, містять вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка входить до списку присяжних Полтавського районного суду Полтавської області, бере участь у розгляді справ та відповідно до положень ст.63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконує низку обов'язків судді, може викликати в учасників судового провадження, а також, у стороннього спостерігача, сумніви в безсторонності чи неупередженості судді.
Таким чином з метою унеможливлення буд-яких сумнівів в неупередженості судді, виходячи з вищевказаних положень КПК України, Бангалорських принципів поведінки суддів, рішень ЄСПЛ, для усунення можливих сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення, у відповідності до принципів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заяву про самовідвід судді Любчика О.В. слід задовольнити
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,-
Заяву судді Полтавського районного суду Полтавської області Любчика О.В. про самовідвід - задовольнити.
Матеріали по справі №545/308/26 (провадження №3/545/140/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП - передати до канцелярії Полтавського районного суду Полтавської області для вирішення питання щодо розгляду справи у відповідності з приписами законодавства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. А. Цибізова