Дата документу 23.02.2026Справа № 554/1648/25
Провадження № 1-кс/554/2665/2026
23 лютого 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - керівником Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хомутець, Миргородського району, Полтавської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження №12024170000000771 від 11.12.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 409 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 . Із поданого клопотання слідує, що у провадженні слідчих слідчого управління ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000771 від 11.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 409 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді механіка групи регламенту та ремонту засобів радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 , в період часу з 01.12.2024 по 22.05.2025 з метою ухилення несення обов'язків військової служби, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 275 ОСОБА_4 призначено на посаду механіка групи регламенту та ремонту засобів радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 та враховано таким, що з 31.08.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Під час проходження військової служби ОСОБА_4 відповідно положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Згідно Положення про структурні підрозділи та функціональні обов'язки особового складу 831 бригади тактичної авіації повітряного командування «Центр», механік групи технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки зобов'язаний: знати конструкцію ц правила експлуатації закріпленої за ним АТ, постійно удосконалювати практичні навички з виконання робіт; якісно та своєчасно виконувати всі види робіт і підготовок на закріпленій за ним АТ; знати сорти пального, масел, спеціальних рідин і газів, що застосовуються, грамотно виконувати заправлення (зарядку) систем літака; знати правила застосування засобів технічного обслуговування АТ; вміти виявляти та усувати несправності АТ, про всі виявлені несправності доповідати техніку літака й своєму безпосередньому начальнику; виконувати вимоги заходів безпеки й інструкції з ПД ТЗР під час роботи на АТ.
Окрім цього, авіаційний механік групи технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки у мирний та воєнний час відповідає за повноту та якість робіт, що виконуються на АТ а також за справність і збереження засобів технічного обслуговування, які придатні до літака (обслуги, групи). Утримувати техніку відділення у справному, укомплектованому і в постійній готовності до застосування стані.
Однак, ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, діючи в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України.
Так, зокрема начальник технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , діючи всупереч Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вирішив організувати злочинну схему, спрямовану на заняття злочинною діяльністю корисливого спрямування, зловживання службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та інших військовослужбовців військової частини, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби.
При цьому, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що для реалізації розробленого ним злочинного плану необхідно залучити осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть до незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів у виді додаткової винагороди для військовослужбовців, а також, які не мають бажання переносити всі труднощі військової служби, надаючи перевагу займатись діяльністю не пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
Встановлено, що ОСОБА_8 , окрім виконання своїх функціональних обов'язків начальника технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 , особисто керував та організовував роботу птахо-ферми за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 5323286001:01:002:1000), власником якої був його батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи зазначений злочинний план, діючи умисно, переслідуючи як корисливі мотиви, так і інші особисті інтереси, а також інтереси третіх осіб, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 , будучи службовою особою, не пізніше грудня 2024 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , зловживаючи своїм службовим становищем з метою отримання незаконного прибутку, інших переваг у вигляді незаконної експлуатації праці підлеглого особового складу в особистих інтересах, шляхом залучення їх до виконання господарських робіт на вищевказаній птахо-фермі, вирішив залучити до злочинної діяльності підлеглих йому військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_4 , якому довів розроблений ним план діяльності, мету та механізм, щодо одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби. При цьому ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 про те, що замість виконання своїх безпосередніх завдань, пов'язаних з проходженням військової служби, він буде виконувати господарські роботи на його птахо-фермі. За це він буде отримувати не лише щомісячну заробітну плату військовослужбовця, яку б він отримував виконуючи свої безпосередні функціональні обов'язки, а йому ще буде виплачуватися додаткова винагорода за нібито безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.
ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, надав добровільну згоду на пропозицію ОСОБА_8 . Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 в період з 01.12.2024 по 22.05.2025 не перебував за місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , а знаходився на птахо-фермі за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи господарські роботи в інтересах ОСОБА_8 , або за місцем свого проживання: АДРЕСА_3 , таким чином ухиляючись від проходження військової служби, не виконував будь-які функціональні обов'язки військовослужбовця за посадою.
В результаті вищевказаних умисних та неправомірних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , за вищевказаний період фінансово - економічним відділом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 безпідставно нараховано грошове забезпечення в сумі 179 743,18 грн.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 - ч. 4 ст. 409 КК України - ухилення військовослужбовцем від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану. У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава ОСОБА_1 від 23.12.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 25.02.2026 р.
Таким чином, у кримінальному провадженні в достатній мірі зібрано доказів, якими підтверджується вина підозрюваного ОСОБА_4 , у скоєнні ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді застави є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновано, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання.
Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Під час проведення досудового розслідування свідки та співучасники вказаного кримінального правопорушення проживають в м. Миргород, частина з яких також являються військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , в результаті чого, підозрюваний зможе впливати на вказаних осіб, з метою зміни показань на користь підозрюваного, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України установлено, що підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які в аспекті кримінально-правової кваліфікації відносяться до категорії тяжких, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Таким чином, ОСОБА_4 , боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватості, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду.
Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:
особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування, незаконно впливати на свідків, у даному провадженні;
особиста порука - на адресу слідчого управління та органів прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного;
домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам підозрюваного уникнути покарання за вчинення злочину шляхом залишення місця, визначеного судом з метою переховування від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчим зазначається, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати заставу у розмірі 179 743 грн., так, як в результаті його неправомірних дій, державі в особі військової частини НОМЕР_1 завдало збитку на вищевказану суму.
У випадку внесення застави, на виконання вимог ст. ст. 183, 194 КПК України, слідчий прохав покласти на підозрюваного виконання обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, надали пояснення по суті клопотання.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання. Просив врахувати, що не існує жодних ризиків, за наявності яких необхідно було б обирати запобіжний захід. Просили долучити до матері справи документи на підтвердження перебування підозрюваного у відпустці у зв'язку зі станом здоров'я та відсутності коштів для сплати застави.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1, 2, 4, ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу наявність ризиків, визначених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Проте, прокурором в судовому засіданні не доведено можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу, оскільки з наданих до суду довідки АТ «ПУМБ» від 16.02.2026 року грошові кошти на рахунку підозрюваного відсутні, із скриншотів з інтернет-банкінгу щодо наявності заборгованості, встановлено, що ОСОБА_4 має заборгованість перед банком АТ «ПУМБ» понад 30 тис. грн.; з медичної документації (виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 08.05.2025 року, 26.05.2025 року, 11.07.2025 року, 18.07.2025 року, 20.10.2025 року, 31.10.2025 року, 07.11.2025 року, 16.12.2025 року, довідки військово-лікарської комісії від 18.08.2025 року, 16.12.2025 року, 15.01.2026 року, 13.02.2026 року) ОСОБА_4 має захворювання, пов'язане із військовою службою та потребує відпустки для лікування. Також, підозрюваний має на утриманні малолітню дитину.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 не має фінансової можливості сплатити розмір застави, визначений у клопотанні, а також перебуває на лікуванні, яке потребує фінансових затрат і має на утриманні малолітню дитину. Тому, відсутні підстави для застосування саме такого запобіжного заходу.
Проте, враховуючи вищевикладене, та той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що достатнім у даному випадку буде застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись вимогами статей 176 - 178, 181, 182, 183, 184, 194, 195 КПК України,слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатись за межі Миргородського району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала оскарженню не підлягає
Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2026 року
Слідчий суддя ОСОБА_1