Іменем України
Справа № 285/48/26
провадження № 1-кс/0285/27/26
24 лютого 2026 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 303, 304 КПК України, -
05.01.2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, у якій просить зобов'язати прокурора (уповноважену особу) Звягельської окружної прокуратури виконати норми ст. 214 КПК України, а саме внести відповідні відомості до ЄРДР за її заявою від 28.11.2025 про вчинення злочину передбаченого у відповідності до ст. ст. 256, 365 КК України.
В обґрунтування скарги зазначає, що 28.11.2025 року вона подала усну заяву про скоєння злочину старшим слідчим майором поліції ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області міста Баранівка ОСОБА_5 , передбаченого ч. 2 ст. 256, ст. 365 КК України, яку прийняла прокурор ОСОБА_4 . Однак заява не зареєстрована в ЄРДР. Тому вона змушена звернутись до суду із зазначеною скаргою.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася повторно.
Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечила щодо задоволення скарги. Пояснила, що 28.11.2025 року на особистому прийомі громадян ОСОБА_3 звернулась із скаргою на неправомірні дії старшого слідчого майора поліції ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області міста Баранівка ОСОБА_5 . Однак, ОСОБА_3 відмовилася пояснити в чому саме проявлялися такі дії та не надала жодних доказів на підтвердження своїх слів, лише зазначила, що надасть докази після внесення відомостей до ЄДРД. Цього ж дня, за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 , заяву ОСОБА_3 було направлено до Територіального управління ДБР (м. Хмельницький), з приводу можливих неправомірних дій ОСОБА_5 для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, про що і було повідомлено ОСОБА_3 поштовим зв'язком.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши суть скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Із наданої суду скарги вбачається, що 28.11.2025 ОСОБА_3 подавала заяву про скоєння, на її думку, кримінального правопорушення старшим слідчим майором поліції ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області міста Баранівка ОСОБА_5 , передбаченого ч. 2 ст. 256, ст. 365 КК України.
Із наданої копії картки на усне звернення ОСОБА_3 , прийняте на особистому прийомі, унеможливлює слідчого суддю встановити усі необхідні відомості про можливе, на думку скаржника, скоєне правопорушення.
Не можливо встановити у чому полягає заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності службовою особою. Також не можливо встановити у чому полягає перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Також доказів, що такі дії завдали їй моральної, матеріальної шкоди та шкоди її здоров'ю на суму 150000000 грн. також слідчому судді надано не було.
У відповідності до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Подана ОСОБА_3 заява містить лише загальні відомості про події, які на її думку містять склад кримінального правопорушення, при цьому відсутні будь-які дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, оскільки скарга ОСОБА_3 не містить достатніх та конкретних даних чи відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 110, 214, 303-309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 303, 304 КПК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1