справа № 285/903/26
провадження у справі № 2/0285/1214/26
про залишення позовної заяви без руху
24.02.2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й.,
вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача - адвокат Старовойтова Дарина Андріївна
до ОСОБА_2
про позбавлення батьківських прав,
16.02.2026 представник позивача звернулась до суду з позовом, у якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.
За положеннями ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За відомостями відділу ведення реєстру територіальної громади Центру надання адміністративних послуг Звягельської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованим не значиться.
Відповідно до відповіді від 23.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 - за вказаними параметрами особу не знайдено.
З відповіді від 23.02.2026 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків щодо ОСОБА_2 слідує, що особа з такими реєстраційними даними: ПІБ, дата народження, місце проживання в ДРФО не зареєстрована.
Виходячи з вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування відповідача поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і яка є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Отже позивачем не додержано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). ( ч.9 ст. 28 ЦПК України).
Правила реєстрації місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207.
Крім того, абзацом 7 частини 1статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'визначено, що довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Тобто, з поданої позовної заяви та доданих документів встановити зареєстроване місцепроживання (перебування) відповідача для надіслання судових повісток або визначення підсудності суд не в змозі, оскільки позивачем не надано належної інформації, також не надано доказів щодо місцезнаходження майна відповідача на підсудній суду території.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Згідно ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу.
Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав.
Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Слід звернути увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Всупереч зазначеним вимогам закону, позивачкою не зазначено чи зверталася вона до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Представник позивача, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, не посилалась та не надала докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, тобто винної поведінки, у позові відсутні також будь - які дані з приводу того, чи зверталася позивачка до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
За таких обставин, оскільки сторона, яка ініціювала дану справу зобов'язана була дотриматись усіх вимог процесуального закону при складанні позовної заяви, цього не зробила, приходжу до висновку про залишення позову без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175,178,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача - адвокат Старовойтова Дарина Андріївна до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, залишити без руху.
Надати позивачу строк терміном десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Й. Васильчук