Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 203/1908/25
Провадження № 2/935/255/26
Іменем України
23 лютого 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Щербаченко І.В.,
за участю секретаря судових засідань Сьомак Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ» або позивач) звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6983107 в розмірі 25296 грн., з яких: 6200,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 10695,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 8401,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику; за кредитним договором № 76391792 в розмірі 18515,00 грн., з яких: 3800,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом; 14715,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 43811,00 грн. та понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивують тим, що 23 лютого 2024 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6983107, який підписаний електронним підписом позичальника. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів та ЗУ «Про захист персональних даних». 11 січня 2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024 відповідно до якого, до останніх перейшло право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 6983107 в сумі 25296 грн., з яких: 6200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 10695,00 грн. суму заборгованості за процентами за користування позикою та 8401,00 грн. сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
22 грудня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №76391792.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги та відповідно до реєстру боржників №27від 19.07.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (витяг з Реєстру боржників № 27 додається) набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18515,00 гривень, з яких: 3800 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу та 14715,00 гривень сума заборгованості за відсотками. Позивач зазначає, що в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ" та зараховані на погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 21 серпня 2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - передано за територіальною підсудністю до Коростишівського районного суду Житомирської області.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява, відповідно до якої позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, а розгляд справи проводити за їх відсутності. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явивсь, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відзив щодо позовних вимог не подано, інших заяв та клопотань не надходило.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6983107, який підписано електронним підписом позичальника. За умовами договору ОСОБА_1 отримав у позику грошові кошти в сумі 6200,00 грн., строком до 08 травня 2024 (75 днів) та зобов'язався повернути суму позики та сплатити відсотки за користування позикою, порядок нарахування яких визначений Розділом 2, 3 Договору.
23.02.2024 08:34:46 на суму 6200,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-347194739, призначення платежу: зачислення 6200 грн. на карту НОМЕР_1 .
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, за умовами якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, утому числі право вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 25296 грн., з яких: 6200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10695,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 8401,00 сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 25296 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості станом на 21.08.2024.
22.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76391792. Згідно договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 9 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених у даному договорі. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 20.01.2024. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 2617,16% (процентів) річних від суми. Даний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, утому числі право вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 18515 грн., з яких: 3800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14715 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 18515 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості станом на 22.12.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту за кредитним договором № 6983107 від 23 лютого 2024 в розмірі 6200 грн., є правомірними і їх слід задовольнити в цій частині.
Що стосується вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише дії строку кредиту.
З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки, нараховані за період дії договору, а саме:
за кредитним договором № 6983107 від 23 лютого 2024 в розмірі 4650 грн., є правомірними і їх слід задовольнити в цій частині, і саме такий розмір відсотків за користування кредитом визначений у графіку обов'язкових платежів за договорами позики та графіку обов'язкових платежів.
Щодо договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76391792, суд зазначає наступне.
За правилами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що передбачено в ст. 517 ЦК України, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
За умовами укладеного кредитного договору кредитні кошти повинні були бути перераховані на банківський рахунок позичальника.
Разом з тим, на підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано жодного первинного документу, який би засвідчив факт здійснення переказу грошових коштів ОСОБА_1 в розміру 9 000 грн., передбачений кредитним договором, що відповідач ці кошти отримав та користувавсь ними.
До позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» долучені лише розрахунок заборгованості, складений представником, в яких зазначена сума заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, які за своїм змістом не є доказами отримання кредитних коштів позичальником.
Отже, дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов переконання, що позивачем не доведений факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 76391792, їх розмір та користування ними, на підтвердження розміру відсотків не долучений їх розрахунок із зазначенням періоду, за який вони нараховані, із зазначенням відсоткової ставки.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 10850,00 грн.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 43 811,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 10850,00 грн., від ціни позову 43811,00 грн. отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 749, 90 грн.
Керуючись статтями 4-5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за:
- договором позики № 6983107 в розмірі 10850 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 749 (сімсот сорок девять) гривень 90 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду складено: 23 лютого 2026 р.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Щербаченко