Справа № 182/7249/25
Провадження № 2/0182/1002/2026
Іменем України
18.02.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Паламарчука П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Івріна Інна Львівна, до Виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, треті особи: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
11.11.2025 року представник позивача Івріна І.Л. через підсистему «Електронний суд» звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, посилаючись на наступні обставини.
З жовтня 2018 року ОСОБА_1 перебув у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . З серпня 2019 року вони стали проживали разом з її дітьми від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , 2006 року народження, ОСОБА_5 , 2012 року народження, та ОСОБА_6 , 2013 року народження, в будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась спільна дитина - ОСОБА_7 . Оскільки мати дитини на момент народження сина не розірвала шлюб з попереднім чоловіком - ОСОБА_8 , то саме він був зазначений батьком в актовому записі про народження на підставі ч.1 ст. 122 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер. 21.02.2023 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. У зв'язку зі смертю обох батьків, рішенням виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району №317 від 18.09.2025 року, малолітньому ОСОБА_7 надано статус «дитина-сирота». Його влаштовано в сім'ю родичів строком на 3 місяці (з 08.09.2025 року по 08.12.2025 року), хлопчик проживає з бабусею по лінії батька ОСОБА_2 , та перебуває під її піклуванням, оскільки позивач на теперішній час перебуває на військовій службі. На даний момент ОСОБА_1 , як біологічний батько, має бажання визнати своє батьківство, у зв'язку з чим провів дослідження ДНК, яким ймовірність його батьківства була доведена та становила 99,99999945%.
Оскільки позивач визнає себе батьком та бажає унормувати документи дитини, з цих підстав він змушений звернутись до суду, та просить визнати його батьком малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внести відповідні зміни до актового запису про народження, зазначивши його батьком дитини та змінивши прізвище дитини з ІНФОРМАЦІЯ_6 на ІНФОРМАЦІЯ_6 , а по батькові - з ІНФОРМАЦІЯ_6 на ІНФОРМАЦІЯ_6 , інші відомості залишити без змін.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачеві роз'яснено його право на підготовку відзиву на позовну заяву (а.с.45-46).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.11.2025 року виправлено описку в ухвалі суду від 21.11.2025 року (а.с.50-51).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явились.
18.02.2026 року позивач та його представник Івріна І.Л. , кожен окремо, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають (а.с.56,57).
18.02.2026 року представник відповідача Сідельник М.В. направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає (а.с.59).
18.02.2026 року від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.58).
27.11.2025 року начальник Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Катерина Баранова направила до суду повідомлення, що їх представник в судове засідання не прибуде (а.с.52).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з жовтня 2018 року перебували у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет та проживали разом в будинку позивача, за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними також проживали діти ОСОБА_3 від попереднього шлюбу - ОСОБА_15 , 2006 року народження, ОСОБА_5 , 2012 року народження, та ОСОБА_6 , 2013 року народження, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №104 від 22.10.2025 року, наданою Покровською сільською радою (а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 від сумісного життя у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_16 (а.с.18).
Оскільки ОСОБА_3 на момент народження дитини не встигла розірвати шлюб з попереднім чоловіком ОСОБА_8 , останній був записаний батьком в актовому записі про народження дитини, згідно із вимогами частини 1 ст. 122 СК України.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
ОСОБА_1 , як біологічний батько, має намір встановити своє батьківство, у зв'язку з чим звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_8 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження (справа №183/5358/21). 30.11.2022 року суд закрив провадження по даній справі у зв'язку зі смертю відповідача - ОСОБА_8 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.19).
21.02.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що свідчить відповідне свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла (а.с.24).
У зв'язку зі смертю обох батьків, рішенням виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району №317 від 18.09.2025 року, малолітньому ОСОБА_7 надано статус «дитина-сирота» (а.с.27).
Наказом Покровської сільської ради №115-25 від 08.09.2025 року хлопчик влаштований в сім'ю бабусі по лінії батька - ОСОБА_2 строком на 3 місяці (з 08.09.2025 року по 08.12.2025 року) до прийняття рішення про влаштування дитини до сімейних форм виховання (а.с.27 зворот).
Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою регулюється статтею 126 СК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами у справах про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Згідно висновку про біологічне батьківство №MGU2604, проведеного 16.10.2025 року лабораторією GENEKOD diognostics, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вірогідність даного факту за результатами даного висновку складає не менше 99,99999945%, і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків (а.с.26).
З огляду на викладені вище обставини, беручи до уваги висновок молекулярно-генетичного дослідження, у суду не викликає сумнівів той факт, що позивач є батьком ОСОБА_7 , а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, вказане рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини в порядку ст.134 СК України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», останній відшкодовується за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.121, 126, 129, 125, 128 ,134 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 81, 88, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Івріна Інна Львівна, до Виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, треті особи: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області, батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у місті Нікополі Дніпропетровської області.
Зобов'язати Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису № 232 від 09 квітня 2021 року про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у місті Нікополі Дніпропетровської області, зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », по батькові змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Інші відомості залишити без змін.
Старе свідоцтво про народження анулювати.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева