Справа № 203/9766/25
1-кс/0203/260/2026
20 лютого 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро заяву ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_4 , подана в порядку ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 30.09.2025 року про закриття кримінального провадження №62024170030001401. В обгрунтування скарги посилався на те, що оскаржувана постанова не містить детального аналізу зібраних доказів; обставин, встановлених в ході досудового розслідування, які б слугували підставою для закриття кримінального провадження; відомостей про те, в якому діянні та яких безпосередньо осіб відсутній склад кримінального правопорушення.
В призначене судове засідання скаржник не з'явився, в наданому клопотанні просив розглядати справу без його участі.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено повно та всебічно, слідчим з урахуванням зібраних доказів прийнято законне та обгрунтоване рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи подане скаржником клопотання про розгляд справи за його відсутності, надання матеріалів кримінального провадження за запитом суду, що дозволяє перевірити доводи скарги, а також враховуючи положення ст.ст.26,28 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності скаржника.
Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши прокурора та дослідивши матеріали за скаргою та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Частиною 1 ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч.5 ст.40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст.22 цього Кодексу, пов'язана з відстоювання стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст.93,94,223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.
Відповідно до ст.ст.283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170030001401, відомості про яке внесено до ЄРДР 13.05.2024 року з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.366 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02.05.2024 року у справі №203/2134/24, якою було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 та зобов'язано орган досудового розслідування внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ВП №10 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 30.09.2025 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Згідно ч.1 ст.366 КК України встановлено кримінальну відповідальність, за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, а частиною 2 вказаної статті - за ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Пунктом 4 примітки до ст.364 КК України визначено, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
З огляду на це, положення ст.169, пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України та розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022,2023 роки», тяжкими наслідками в розумінні п.4 примітки до ст.364 КК України є шкода в розмірі 310125 грн. (2022 рік), 335500 грн. (2023 рік).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 посилався на те, що під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом його позову до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання вчинити певні дії, до відзиву відповідачем було долучено документи, що мають ознаки підробки, зокрема, розписку про ознайомлення його з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, отримання трудової книжки, які він не писав та не посвідчував власним підписом. Вказані документи стали підставою у відмові національними судами в оскарженні незаконного звільненні, що призвело до порушення його конституційних прав, права на отримання заробітної плати.
Перевіряючи доводи скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що в ході досудового розслідування слідчим було ініційовано проведення службового розслідування за викладеними в заяві ОСОБА_4 обставинами та долучено відповідний висновок за наслідками його проведення, копії наказу про звільнення та послужного списку, що містять розписки про отримання ОСОБА_4 копії наказу та трудової книжки.
Також було витребувано та долучено посадові інструкції працівників кадрового забезпечення, допитано в якості свідка заявника, відповідних службових осіб сектору кадрового забезпечення, начальника ВП №10 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, долучено копії судових рішень у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 .
Крім того, було долучено судові рішення у справі №160/8399/23 за адміністративним позовом до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання вчинити певні дії, з яких вбачається, що останній ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року, яка набрала законної сили, був повернутий ОСОБА_4 як поданий з пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.
З тексту судових рішень вбачається, що при зверненні до суду ОСОБА_4 долучались копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, а також копія трудової книжки, що спростовує твердження заявника про неотримання останнім копій наказів та трудової книжки.
В зв'язку з чим, є безпідставними доводи заявника, що саме відповідні документи з розписками від його імені, стали підставою у відмові національними судами в оскарженні незаконного звільнення та, як наслідок, порушення його конституційних прав, права на отримання заробітної плати.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що під час досудового розслідування було проведено необхідні слідчі дії, повно та всебічно досліджено обставини у кримінальному провадженні, слідчим досліджено та надано належну і мотивовану оцінку встановленим в ході досудового розслідування обставинам та зібраним доказом та прийнято обгрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
В зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.2,9,91,94,223,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування постанови старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 від 30 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження №62024170030001401.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1