Справа № 202/2232/25
Провадження № 1-кс/202/216/2026
16 лютого 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042210000187 від 03.12.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого: 27.01.2021 Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України. 23.07.2025 Дніпровським апеляційним судом за ч. 2 ст. 162 КК України, кримінальне провадження направлено на новий розгляд,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України,
Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно клопотання, відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024042210000187 від 03.12.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в невстановлені час та місці, але не пізніше 08.10.2025, виник злочинний умисел, направлений на використання підроблених документів з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.10.2025, отримав від невстановленої особи завідомо підроблені документи, а саме: договір позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 , укладений у приватного нотаріуса ОСОБА_10 ; виконавчий напис від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_10 .
Достовірно знаючи, що договір позики від 20.03.2025 та виконавчий напис від 14.04.2025, підроблені, в супереч ст. 3, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_6 , умисно використав договір позики від 20.03.2025 та виконавчий напис від 14.04.2025 для відкриття виконавчого провадження, яке послугувало подальшому заволодінню грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 , а саме у виконавчому провадженні №79307764 від 08.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_8 , а стягувачем ОСОБА_9 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, приватний виконавець ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.10.2025, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, офіс №1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків, використовуючи надані йому повноваження та законний доступ до автоматизованої системи виконавчих проваджень (АВСП), використовуючи комп'ютерну техніку, інформацію, що оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, інших електронних ресурсів, що містять службову інформацію, всупереч вимогам ст. ст. 15 26, 28, 39, 44, 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 9, 10 Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та внутрішніх регламентів, здійснив несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, щодо виконавчого провадження №79307764 від 08.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_8 , а стягувачем ОСОБА_9 , шляхом модифікації інформації у вищевказаному виконавчому провадженні та внесення недостовірних даних, про відкриття виконавчого провадження №79307764 від 08.10.2025 на підставі підроблених документів, а саме: договору позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 , укладеним у приватного нотаріуса ОСОБА_10 ; виконавчого напису від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_10 , модифікації записів у автоматизованій системі, зміни елементів бази даних, що забезпечує облік та фіксацію виконавчих дій.
У результаті вчинених дій приватного виконавця ОСОБА_6 відбулася несанкціонована зміна інформації, що призвело до фальсифікації даних шляхом її модифікації, неправомірної зміни статусів виконавчих документів, порушення прав та законних інтересів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заподіяння значної матеріальної шкоди в сумі 32 710 854, 55 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.10.2025, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 в особливо великих розмірах, шляхом обману, в умовах воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, для реалізації свого злочинного умислу, залучив до вчинення злочину невстановлених в ході досудового розслідування осіб.
Так, невстановлена в ході досудового розслідування особа, будучи співробітником банку, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, не пізніше 08.10.2025, використовуючи службовий доступ до банківського програмного забезпечення «АБС Б2», отримала інформацію про рахунки клієнта банку ОСОБА_8 та його фінансові операції, та передала останні невстановленим особам.
Інша невстановлена в ході досудового розслідування особа, не пізніше 08.10.2025 року, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, підшукав фізичну особу - ОСОБА_9 , у якого за грошову винагороду отримав анкетні відомості та передав невстановленим особам для виготовлення підроблених документів, а саме: договору позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 , укладеним у приватного нотаріуса ОСОБА_10 ; виконавчого напису від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_10 , для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, вказана невстановлена в ході досудового розслідування особа, забезпечив відкриття рахунку у відділення банку для подальшого зарахування коштів з рахунку ОСОБА_8 .
В свою чергу, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими особами, використовуючи свій статус та доступ до інформації щодо громадян, їхнього майна та виконавчих документів, забезпечила створення видимості правомірності подальших фінансових дій всіх учасників злочинної групи, а саме: виконавши всі дії, необхідні для реалізації єдиного злочинного умислу, ОСОБА_6 , використовуючи завідомо підроблені документи, а саме: договір позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 , укладений у приватного нотаріуса ОСОБА_10 ; виконавчий напис від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_9 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_10 , шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, з порушеннями нормЗакону України «Про виконавче провадження», 08.10.2025 виніс рішення про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_8 , після чого вніс відповідні рішення до автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме: виконавче провадження №79307764 від 08.10.2025 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_8 на користь стягувача ОСОБА_11 заборгованості за договором позики в розмірі 40 000 000, 00 грн., зазначивши свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - UA583052990000026243050000315.
В подальшому, ОСОБА_6 перерахував грошові, належні потерпілому ОСОБА_12 , в розмірі 32 710 854, 55 грн., на свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - UA583052990000026243050000315.
17.10.2025 ОСОБА_6 перерахував грошові, належні потерпілому ОСОБА_12 , в розмірі 29 736 685, 96 грн. на рахунок фіктивної фірми ТОВ «ФІТЕХ АВТОМАТИЗАЦІЯ».
17.10.2025 на вказаному рахунку ОСОБА_6 залишається сума 2 974 168, 59 грн., яка є винагородою (платою) приватного виконавця.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими особами, з корисливих мотивів, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах із використанням завідомо підроблених документів, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 32 710 854, 55 грн, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковий мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.10.2025 у ОСОБА_6 виник умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами, які належать ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.10.2025, отримав від приватного виконавця, діяльність якої призупинена, ОСОБА_13 завідомо підроблену постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_8 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн.
Достовірно знаючи, що постанова №75786710 від 12.08.2024, підроблена, в супереч ст. 3, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_6 , умисно використав вказану постанову №75786710 від 12.08.2024 для відкриття виконавчого провадження, яке послугувало подальшому заволодінню грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 , а саме у виконавчому провадженні №79293097 від 07.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_8 , а стягувачем ОСОБА_13 .
Так, приватний виконавець ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.10.2025, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, офіс №1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків, використовуючи надані йому повноваження та законний доступ до автоматизованої системи виконавчих проваджень (АВСП), використовуючи комп'ютерну техніку, інформацію, що оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, інших електронних ресурсів, що містять службову інформацію, всупереч вимогам ст. ст. 15 26, 28, 39, 44, 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 9, 10 Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та внутрішніх регламентів, здійснив несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, щодо виконавчого провадження №79293097 від 07.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_8 , а стягувачем ОСОБА_13 , шляхом модифікації інформації у вищевказаному виконавчому провадженні та внесення недостовірних даних, про відкриття виконавчого провадження №79293097 від 07.10.2025 на підставі підробленої постанови №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_8 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн, модифікації записів у автоматизованій системі, зміни елементів бази даних, що забезпечує облік та фіксацію виконавчих дій.
У результаті вчинених дій приватного виконавця ОСОБА_6 відбулася несанкціонована зміна інформації, що призвело до фальсифікації даних шляхом її модифікації, неправомірної зміни статусів виконавчих документів, порушення прав та законних інтересів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заподіяння значної матеріальної шкоди в сумі 1 989 243, 80 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.10.2025, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 в особливо великих розмірах, шляхом обману, в умовах воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, для реалізації свого злочинного умислу, залучив до вчинення злочину ОСОБА_13 .
Так, невстановлена в ході досудового розслідування особа, будучи співробітником банку, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, не пізніше 08.10.2025, використовуючи службовий доступ до банківського програмного забезпечення «АБС Б2», отримала інформацію про рахунки клієнта банку ОСОБА_8 та його фінансові операції, та передала останні невстановленим особам.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_13 здійснювала виконавче провадження №75786710 від 12.08.2024, де боржником виступає ОСОБА_8 , а стягувачем ОСОБА_14 , яке відкрито на підставі виконавчого листа Ворошиловського р/с м. Донецька від 01.10.2012 (Справа №0508/9256/2012) про стягнення з боржника ОСОБА_8 на користь стягувача ОСОБА_14 грошових коштів в розмірі 19 892 438, 00 грн. 15.08.2024 вказане виконавче провадження закрито ОСОБА_13 та винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та про зняття арешту з коштів.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , діяльність якої на 07.10.2025 призупинена, достеменно обізнані про факт закриття вказаного виконавчого провадження, що унеможливлювало будь-яке подальше законне стягнення з боржника, включаючи основну чи додаткову винагороду приватного виконавця.
Не пізніше 07.10.2025, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , з порушеннями нормст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, безпосередньо ч. 9: «Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розробили злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом використання свого службового становища та введення в оману банківських установ та самого боржника.
На виконання спільного умислу, ОСОБА_13 склала завідомо неправомірну постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_8 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн.
Ця постанова була недійсною, оскільки виконавче провадження, на підставі якого вона видавалась, було закрите, а підстави для стягнення винагороди - відсутні.
Так, ОСОБА_13 направила цю недійсну постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_8 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 .
В свою чергу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи неправомірність документа, на підставі цієї постанови відкрив нове виконавче провадження №79293097 від 07.10.2025 та вчинив дії щодо примусового стягнення коштів з боржника ОСОБА_8 .
Надалі, ОСОБА_6 перевів грошові кошти, належні потерпілому ОСОБА_8 , в загальній сумі 1 982 243, 80 грн. на свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - НОМЕР_1 , та, в подальшому, на рахунок ОСОБА_13 .
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_13 з корисливих мотивів, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах із використанням завідомо підроблених документів, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 1 982 243, 80 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковий мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України.
23.12.2025 ОСОБА_6 оголошено в розшук та відповідно до ст. 188 КПК України до Індустріального районного суду міста Дніпра подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із наявністю ризиків передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 25.12.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Індустріального районного суду м. Дніпра для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16.02.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 205 КПК України, у зв'язку з чим слідчий, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просив застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Підозрюваний в судовому засіданні пред'явлену підозру не визнав, заперечив проти застосування відносно нього запобіжного заходу. Зазначив, що у грудні 2025 року він був допитаний слідчим в якості свідка. Вважає себе потерпілим, його підставили. Працював зі справжніми документами, гроші не використовував. Він заміняв виконавця ОСОБА_13 за договором, вона надавала йому клієнтів. Наразі його діяльність як приватного виконавця зупинена.
Захисник підтримав свого підзахисного, зазначив, що підозра є необґрунтованою, а підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, не з'являвся бо не отримував повісток. Вважає ризики недоведеними, оскільки під час проведення двох обшуків у підозрюваного нічого не виявлено. Просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити помірний розмір застави.
Слідчий підтримав подане клопотання, на заперечення підозрюваного та його захисника стосовно неотримання підозрюваним повісток зазначила, що допитувала підозрюваного у грудні 2025 року в якості свідка, тоді він вказав адресою проживання - адресу своєї реєстрації, а був затриманим по АДРЕСА_2 , та під час обшуку повідомив що проживає тут всього два дні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України, у скоєнні яких йому повідомлено про підозру.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме : допитами потерпілих, які підтвердили факт заволодіння їх грошовими коштами; допитами свідків, які повідомили обставини вчинення злочину; протоколами оглядів матеріалів тимчасових доступів до банківських рахунків у банківських установах, стосовно здійснених розрахункових операцій; протоколами за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; виконавчими провадженнями; відповідями з судів, відповідно до яких зазначено, що рішень на підставі яких відкрито виконавчі провадження не існує.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України, у скоєнні яких повідомлено про підозру ОСОБА_6 відповідно ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочином.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Даний ризик, на переконання суду, також підтверджується тим, що підозрюваний ухилявся від органу досудового розслідування та /або суду, у зв'язку з чим перебував у розшуку та був затриманий, що свідчить про реальну можливість його переховування від органу досудового розслідування та суду.
При цьому слідчий суддя відхиляє позицію сторони захисту про те, що підозрюваний не отримував повістки про виклик, у зв'язку із чим не мав наміру переховуватися, оскільки як повістки, так і повідомлення про підозру, ОСОБА_6 вручалися через члена родини - батька, за місцем проживання якого й було в подальшому встановлено місцезнаходження самого підозрюваного.
У той же час, слідчий суддя визнав цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності, оскільки після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_6 стала відома інформація про свідків у кримінальному провадженні, якою він може скористатися для впливу на них.
Варте уваги також те, що згідно клопотання кримінальні правопорушення вчинені за попередньою змовою групою осіб (серед яких є підозрювані, які наразі перебувають ще в розшуку), у зв'язку з чим ОСОБА_6 може мати безпосередній вплив на таких осіб і можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку.
Також, зважаючи особу підозрюваного, відносно якого наявне ще одне кримінальне провадження, яке направлено на новий розгляд, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред'явленої йому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров'я, сімейні зв'язки, тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім стримуючим фактором для ОСОБА_6 від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з клопотання, грошові кошти з рахунків потерпілого ОСОБА_8 , були перераховані на рахунок, належний ОСОБА_6 , в подальшому, були перераховані на банківський рахунок, який належить ТОВ «ФІТЕХ АВТОМАТИЗАЦІЯ» звідки частинами переведено на рахунки різних юридичних та фізичних осіб.
При цьому, в ході розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що 29.01.2026 потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні на суму 32 710 854,55 грн.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_6 наявність ризиків, передбачених п.1, п. 2, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характер кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, приймаючи до уваги розмір спричинених внаслідок вчинення кримінальних правопорушень збитків та ціну заявлено цивільного позову, слідчий суддя вважає, що застава у межах п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого та особливо злочинів ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та вважає за необхідне визначити розмір застави 32 710 855 грн., що буде достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та матеріальні зобов'язання підозрюваного, перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями.
Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06-40 години 16 квітня 2026 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання з 06-40 години 16 лютого 2026 року.
Визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 32 710 855 грн. (депозитний рахунок для зарахування коштів у разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави Одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 26239738 МФО 820172 Р/р UA 158201720355229002000017442 в ДКСУ, м. Київ Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за викликами;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/ несення служби;
- утриматися від спілкування у будь який спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє до 06-40 години 16 квітня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передати для виконання до слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1