Справа № 211/13335/25
Провадження № 3/211/258/26
іменем України
24 лютого 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КпАП,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507566 від 09 11 2025 року, 08 11 2025 року о 23-32 год., ОСОБА_1 керував транспортним засобом - PEUGEOT 5008 , д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Незалежності України,18, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме : неприродна блідість, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка , що не відповідає обстановці. Від проходження повного медичного огляду в медичному закладі на визначення стану наркотичного чи іншого сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, його представник адвокат Бражник Д.С. надав до суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КупАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Зокрема зазначив, що водій не відмовлявся від проходження огляду та на відеозаписі водій декілька разів чітко висловив згоду проїхати до медичного закладу для здачі аналізів, він лише просив забезпечити його конституційне право на безпеку під час транспортування. Він самостійно пройшов медичний огляд на протязі 2 годин з моменту складання протоколу, про що надав висновок.
Згідно вимог Закону, суд розглядає справу в межах тих матеріалів які направлені до суду, дослідивши які, суд зробив певні висновки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Під час розгляду справи проглянуто диск з відеозаписами, який доданий до матеріалів справи в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та суд до даного доказу відноситься критично, оскільки зафіксовані обставини не доводять наявність в діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Законом України Про національну поліцію чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян.
Свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР.
Тобто, під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.
Відповідно до п 3 ч.1 ст 35 ЗУ Про національну поліцію, Поліцейський може зупиняти транспортні засоби уразі: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо транспортний засіб перебуває у розшуку.
Так, на відеозаписі не зафіксовано руху автомобіля - PEUGEOT 5008 , д.н.з. НОМЕР_1 та те, що екіпаж патрульної поліції за допомогою проблискового маячка, вимагав водія даного автомобіля зупинитися. На відео зафіксовано спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , в ході якого поліцейський зауважив, що водій на їх законну вимогу не зупинився, за що відносно нього буде складено адміністративний протокол, на що водій пояснив, що він рухався на тій ділянці проїзної частини, де не можна було зупинятися, при цьому він нічого не порушував, тому просив поліцейського повідомити конкретну підставу, на якій поліцейський прийняв рішення про його зупинку. У відповідь поліцейський зазначив, що є інформація, що особа, яка керує даним транспортним засобом, вчиняє адміністративне правопорушення, а саме можливе керування транспортним засобом з ознаками сп'яніння, без ніякого обґрунтування.
До протоколу додано рапорт від 09.11.2025 р., складений інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області О. Гречним, відповідно до якого нарядом поліції Буран 203 було надано допомогу Буран 251, які відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинили транспортний засіб - PEUGEOT 5008 , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , при цьому посилання на будь-які докази що б підтверджували правомірність підстав для зупинення транспортного засобу не наведено.
З матеріалів справи, в тому числі із дослідженого у судовому засіданні відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху (рух автомобіля не зафіксовано взагалі).
Отже працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, а тому з огляду на вказане у суду не залишається сумнівів в суб'єктивності дій поліцейських, які використовуючи нікчемний привід, завуалювавши його під законний привід для зупинення транспортного засобу.
Також і не надано доказів що відносно ОСОБА_1 виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання водієм вимог про зупинку, що викликає у суду певні сумніви.
Суд враховує концепцію ЄСПЛ «Плоди отруйного дерева» (рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини») а саме, що якщо первісний доказ отримано з порушенням, то і наступні докази, отримані на підставі цього доказу є недопустимими.
Крім того підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5ПДРУкраїни та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(в подальшому «Інструкція»).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення ,передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова особи від проходження огляду на стані сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
Оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Окрім того обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи.
Більш того, описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними.
На наявному у справі відеозаписі, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, у ході спілкування як з першим екіпажом патрульної поліції так і з другим, ОСОБА_1 повідомляв що наркотичні засоби не вживає. Працівником поліції першого екіпажу, було зазначено, що він вбачає у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме поведінку , що не відповідає обстановці, підвищену жвавість та оглянувши за допомогою ліхтарика очі ОСОБА_2 зазначив, що зіниці не реагують на світло, але уточнив, що вбачає дві ознаки це поведінка , що не відповідає обстановці та підвищена жвавість. Однак така заява працівника поліції була нічим не обґрунтована, хоча відеозапис проводився у нічний час, але при освітленні водій ОСОБА_1 мав звичайний вигляд, усвідомлював свої дії, чітко вимовляв фрази, одягнений у чистий одяг, колір обличчя був природним. Вказівка поліцейського на те що зіниці не реагують на світло, викликає обґрунтований сумнів, що поліцейський у темний час з відстані міг побачити реакцію зіниць. Працівником поліції другого екіпажу було вказано, що у ОСОБА_1 вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість та поведінка, що не відповідає обстановці, при цьому перевірку та наявність у ОСОБА_1 даних ознак наркотичного сп'яніння другим екіпажом, якими в подальшому і складалися матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, проведено не було.
Свідки які б могли підтвердити зазначені ознаки сп'яніння не залучались. Отже такі дії з боку патрульних, судом розцінюються, як надуманість щодо наявності у ОСОБА_1 неіснуючих ознак наркотичного сп'яніння та прагнення до формального притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак дії останнього не потягли і порушення п. 2.5 ПДР України.
Крім того суду надано висновок КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» № 1666 від 10.11.2025 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_1 , якого було оглянуто 09.11.2025 року о 01-40 год., ознак сп'яніння не виявлено.
Таким чином наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідчать лише про формальність зазначених у них обставин.
Отже суд приходить до висновку, що протокол складено на лише припущеннях та ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті, а у суду виникли сумніви щодо правдивості даних в ньому щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та законності його складання, то в такому випадку він не може слугувати як належний, допустимий доказ по справі.
У рішенні від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАПза відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко