24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 761/13344/20
провадження № 51 - 1751 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 квітня 2025 року про повернення заяви про перегляд вироку Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, з урахуванням змін, внесених постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 22 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України
до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
20 лютого 2025 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного суду від 03 березня 2025 року зазначену заяву засудженого ОСОБА_6 залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 462 КПК України та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року
заяву про перегляд вироку цього ж суду від 12 березня 2024 року
за нововиявленими обставинами повернуто засудженому ОСОБА_6 на підставі
ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України, оскільки він не усунув недоліки заяви, яку залишено
без руху, в установлений строк.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що копію ухвали судді-доповідача Київського апеляційного суду
від 03 березня 2025 року про залишення без руху його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з наданням строку для усунення недоліків він не отримував. Указана ухвала була направлена на неправильну адресу, тому він не був обізнаний з її змістом і не міг усунути недоліки своєї заяви. При цьому копію ухвали від 23 квітня 2025 року про повернення заяви він отримав за адресою,
яку зазначав у всіх процесуальних документах, що подавав до суду.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження
не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та прокурор у судовому засіданні вважали касаційну скаргу обґрунтованою і просили її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції
про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою
та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до ст. 464 частин 2, 3 КПК України суддя не пізніше наступного дня після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду перевіряє її на відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
не оформлено згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу,
то відповідно до вимог ст. 464 ч. 3 КПК України застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу, а саме: заява повертається у передбачених у цій частині вказаної статті випадках.
Таким чином, на стадії вирішення питання відповідності заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вимогам ст. 462 КПК України процесуальним законом передбачено можливість прийняти три види рішень:
або залишити заяву без руху, вказавши на недоліки такої заяви, або відкрити провадження за такою заявою, або повернути її у передбачених частиною третьою статті 429 КПК України випадках.
Положеннями ст. 429 ч. 3 КПК України встановлено, що касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено
без руху, в установлений строк.
З урахуванням вказаних вимог закону та положень ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України
про те, що суд апеляційної інстанції повертає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо особа не усунула недоліки такої заяви,
яку залишено без руху, в установлений строк, рішення апеляційного суду
про повернення апеляційної скарги з цих підстав має містити такі встановлені обставини: день коли особа отримала копію ухвали про залишення без руху заяви
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що дає можливість визначити початок обрахунку строку, встановленого на усунення недоліків; інформацію щодо того чи зверталася особа до апеляційного суду із будь-якими зверненнями (заява, заява про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами в новій редакції) на виконання цієї ухвали щодо усунення недоліків, а також у разі якщо відповідне звернення було - дату його подання та відповідні мотиви із врахуванням вимог статей 115, 116 КПК України,
з яких виходив суд при прийнятті такого рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного суду від 03 березня 2025 року заяву ОСОБА_6 про перегляд
за нововиявленими обставинами вироку Київського апеляційного суду
від 12 березня 2024 року залишено без руху, вказано на її недоліки та встановлено засудженому 10-денний строк на їх усунення із дня отримання копії цієї ухвали.
У подальшому, згідно з ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного суду
від 23 квітня 2025 року зазначену заяву ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було повернуто засудженому на підставі
ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України, оскільки він не усунув її недоліки в установлений судом строк.
Повертаючи заяву, суддя-доповідач апеляційного суду виходив з того, що 22 квітня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов запакований конверт
з рекомендованим повідомленням з довідкою про неправильне зазначення адреси засудженого ОСОБА_6 , а в його заяві не зазначено альтернативної адреси для отримання кореспонденції. Оскільки станом на 23 квітня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду будь-якої кореспонденції від ОСОБА_6 на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 03 березня 2025 року про залишення його заяви без руху не надходило, суддя-доповідач на підставі ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України ухвалою повернув її.
Таким чином, за наявності відомостей, що ОСОБА_6 не отримав копію ухвали
про залишення без руху його заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами, суддя-доповідач дійшов суперечливого висновку про необхідність повернення вказаної заяви на підставі, передбаченій
ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України, тобто у зв'язку з не усуненням недоліків заяви,
яку залишено без руху, в установлений строк.
Тож суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення заяви засудженого ОСОБА_6 з підстави, передбаченої ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України,
не з'ясував усіх обставин для прийняття такого рішення, не виходив із усіх обставин справи, належної оцінки їм не дав та не зазначив в оскаржуваній ухвалі належного її обґрунтування.
За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що засуджений ОСОБА_6
не усунув недоліків своєї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в установлений ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2025 року 10-денний строк є передчасним та належним чином в ухвалі
від 23 квітня 2025 року не обґрунтованим.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить
під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності
з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню
із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга засудженого - задоволенню.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року про повернення заяви ОСОБА_6 про перегляд вироку Київського апеляційного суду від 12 березня
2024 року за нововиявленими обставинами скасувати і призначити новий розгляд
у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3