Ухвала від 23.02.2026 по справі 991/7682/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 991/7682/21

провадження № 51-1413 ск 25

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 грудня 2025 року,

встановила:

Вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року скасовано вирок Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2023 року та ухвалено новий, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посаду судді, судді Конституційного Суду України, Голови, заступника Голови, члена, інспектора Вищої ради правосуддя, посадової особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена, інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадової особи секретаріату цієї Комісії, посадової особи Державної судової адміністрації України, присяжного на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Вироком зараховано ОСОБА_4 в строк відбування основного покарання строк його затримання протягом 2 днів у період з 03 серпня 2021 року до 04 серпня 2021 року та строк перебування обвинуваченого під вартою з моменту затримання відповідно до вироку Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2023 року до набрання законної сили цим вироком, а саме з 14 червня 2023 року до 03 квітня 2025 року з розрахунку 1 день тримання за 2 дні позбавлення волі. Також, ОСОБА_4 зараховано в строк відбування основного покарання період перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 04 серпня 2021 року по 31 січня 2022 року з розрахунку 3 дні цілодобового домашнього арешту за 1 день позбавлення волі.

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про зарахування в строк відбування покарання за постановленим вироком: часу його перебування під домашнім арештом з 09 квітня 2017 року по 06 жовтня 2017 року у зв'язку з процедурою екстрадиції в даному кримінальному провадженні з розрахунку 3 дні домашнього арешту за 1 день позбавлення волі; час його перебування в Київському та Чернігівському слідчих ізоляторах після винесення вироку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 грудня 2025 року відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_4 .

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали апеляційного суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках.

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК). Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень апеляційного суду, постановлених щодо зазначених судових рішень місцевого суду, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім у випадках, передбачених КПК.

Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано ст. 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, установлених законом, суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. Разом із тим, кримінальний процесуальний закон не передбачає касаційного порядку оскарження вказаних судових рішень.

Оскільки, оскаржуване засудженим судове рішення постановлене в порядку ст.ст. 537, 539 КПК, тому касаційний порядок їх оскарження кримінальним процесуальним законом не передбачений.

Така позиція узгоджується з правовим висновком, що міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року (№ 756/9514/15-к).

Згідно з вимогами КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження в разі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 грудня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3