Ухвала від 23.02.2026 по справі 343/734/17

УХВАЛА

23 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 343/734/17

провадження № 51-4983 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі-Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 05 червня 2024 року,

установив:

Долинський районний суд Івано-Франківської області вироком від 26 червня 2023 року засудив ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на строк 8 років;

- ч. 5 ст. 185 КК - на строк 8 років із конфіскацією всього майна;

- ч. 4 ст. 187 КК - на строк 15 років із конфіскацією всього майна;

- ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією всього майна;

- ст. 257 КК - на строк 14 років із конфіскацією всього майна;

- ч. 3 ст. 262 КК - на строк 12 років із конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зараховано ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення із 16 серпня 2016 року по 26 жовтня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалено обчислювати строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 з моменту його фактичного затримання - з 26 червня 2023 року.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 10 місяців із конфіскацією всього майна.

Задоволено частково цивільні позови ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на користь:

- ОСОБА_7 - 100 000 грн моральної шкоди;

- ОСОБА_8 - 116 550 грн майнової шкоди та 50 000 грн моральної шкоди;

- ОСОБА_9 - 50 000 грн майнової шкоди та 50 000 грн моральної шкоди;

- ОСОБА_10 - 21 510 грн майнової шкоди,

та відмовлено в решті позовних вимог ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2024 року вирок місцевого суду залишив без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 ставить питання про перевірку зазначених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку, при цьому просить поновити строк на їх касаційне оскарження.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, -в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.

Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.

Так, ухвала Івано-Франківського апеляційного суду щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була постановлена від 05 червня 2024 року, відтак, строк на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій закінчився 05 вересня 2024 року.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Разом з тим, поважність причин визначається слідчим суддею, судом у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, катастрофу, хворобу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учаснику процесу завчасно подати відповідний документ.

Також суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Однак, у прохальній частині касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 лише формально посилаючись на необхідність поновлення строку на касаційне оскарження прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень (з огляду на ухвалення Верховним Судом вказаної вище постанови від 26 січня 2026 року), взагалі не наводить відповідних обґрунтувань щодо необхідності такого поновлення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Суд звертає увагу на те, що засуджений ОСОБА_4 раніше вже звертався до Верховного Суду (в межах строку на касаційне оскарження), з касаційною скаргою вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, та за наслідками касаційного розгляду, зокрема і касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 , Верховний Суд ухвалив постанову від 26 січня 2026 року, якою касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 05 червня 2024 - без зміни.

Водночас чинним КПК не передбачено повторний розгляд кримінального провадження після того, як у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, рішення судів попередніх інстанцій були переглянуті судом касаційної інстанції.

Таким чином, оскільки касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 від 13 лютого 2026 року подана поза межами строку касаційного оскарження судових рішень, а клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, а також, приймаючи до уваги, що чинним КПК не передбачений повторний розгляд кримінального провадження у касаційному порядку, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 05 червня 2024 року та повернути йому касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3