24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 205/10613/24
провадження № 61-1820ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кустовим Сергієм Володимировичем, на заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 червня
2025 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено.
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 350,00 дол. США, відкритих
на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі
4 175,00 дол. США. Вирішено питання щодо сплати судового збору.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 червня
2025 року у справі скасовано.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено частково.
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7 350,42 дол. США, які розміщувались на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в
сумі 3 674,21 дол. США.
В іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо сплати судового збору.
У лютому 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кустовим С. В., на заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн).
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Ціна позову складає 4 175 дол. США, за курсом Національного Банку України станом на день звернення АТ «УкрСиббанк» до суду із позовом (15 серпня 2024 року) еквівалентно 172 511 грн (41,32 грн за 1 долар США).
Отже, за вказану вимогу до сплати підлягала сума у розмірі 1 725,11 грн
(172 511 грн* 1%).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви
про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, тобто 3 450,22 грн (1 725,11*200%).
З урахуванням уже сплаченої суми (2895,82 грн) заявнику необхідно здійснити доплату судового збору за подання касаційної скарги на суму 554,40 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у прохальна частина касаційної скарги не відповідає вимогам статті 409 ЦПК України.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Заявник просить скасувати повністю або частково заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, при цьому не конкретизує, яке саме рішення має ухвалити Верховний Суд за результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392, 409 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кустовим Сергієм Володимировичем, на заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець