23 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 357/9193/20
провадження № 61-15863ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності,
11 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вперше подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків, сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявнику в зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги.
12 лютого 2026 року засобами поштового зв'язку скаржник повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Разом з касаційною скаргою просить поновити строк на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що вперше касаційну скаргу подано до Верховного Суду в строки, передбачені ЦПК України. Зазначає, що в підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету заявника надходить велика кількість документів, проте, доступ до електронного кабінету є лише у начальника відділу та, відповідно, державний виконавець, в провадженні якого перебуває виконавче провадження, в рамках якого оскаржуються дії, не мав змоги вчасно ознайомитись з ухвалою суду касаційної інстанції від 17 грудня 2025 року та, відповідно, усунути недоліки касаційної скарги. Також відсутність електроенергії та інтернет-з'єднання тимчасово унеможливлювала доступ до функціоналу електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та не щодня можливо було відслідкувати надходження процесуальних документів, що і стало причиною неподання заяви про усунення недоліків. Просить поновити строк на касаційне оскарження.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Проте право на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження.
Разом з тим, зазначені у клопотанні причини неусунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2025 року не свідчать про поважність причин такого невиконання, зокрема, доказів технічних проблем у роботі його електронного кабінету в системі «Електронний суд» у період з 17 грудня 2025 року до 21 січня 2026 року не надано. Зокрема, заявник міг отримати таку інформацію від адміністратора Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (див. наказ Державної судової адміністрації України від 10 листопада 2023 року № 523 «Про внесення змін до наказу Державної судової адміністрації України від 22 вересня 2022 року № 333 «Про визначення адміністратора»). При цьому навіть за наявності таких проблем заявник міг скористатися послугами будь-якого поштового оператора. Причини про відсутність «світла та зв'язку» сформульовано також бездоказово та без зв'язку із подіями, які відбувалися у місті, де знаходиться скаржник, відсутні підтвердження того, що з 17 грудня 2025 року до 21 січня 2026 року там не було електроенергії, не працювали поштові оператори і тому не було можливості усунути недоліки касаційної скарги.
Заявник також не зазначає, що йому перешкоджало подати повторно касаційну скаргу у період з 21 січня 2026 року аж до 12 лютого 2026 року враховуючи, що його скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2026 року лише у зв'язку з необхідністю сплати судового збору.
За таких обставин вказані скаржником підстави для поновлення строку не є поважними. Надходження великої кількості документів до електронного кабінету скаржника не є поважною причиною пропуску відповідного строку.
Тому заявнику слід навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати належні докази на підтвердження викладених заявником підстав для його поновлення.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков