Ухвала
23 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 673/458/24
провадження № 61-2139ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Петрушко Ірини Сергіївни як представника ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію із листа надісланого ОСОБА_2 до Адміністрації державної прикордонної служби України 14 квітня 2024 року інформацію, а саме:
«…Хочу повідомити, що даний офіцер ОСОБА_3 у званні полковника, в обов'язки якого входить, в тому числі, забезпечення особистої безпеки військовослужбовців Державної прикордонної служби України, систематично вчиняє діяння психологічного насильства по відношенню до моєї доньки ОСОБА_4 та своєї дитини ОСОБА_5 , що призводить до їх психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності, заляканість. Проявами таких діянь є систематичні повідомлення на телефон доньки з приниженнями та нецензурною лексикою, дзвінки до спільних і колишніх знайомих, тощо, з наклепом і не пристойними висловлюваннями в бік моєї доньки ОСОБА_4 …»;
«…Використовуючи свої батьківські права, з корисливих мотивів щодо не сплати аліментів, переоформлення службового житла, ОСОБА_3 тисне на доньку щодо проживання спільної дитини в службовому житлі на території військової частини, де є явна загроза життю та здоров'ю дитини, а тим більш враховуючи останню інформацію про викриття зрадника, який здавав інформацію щодо загону ворогу. Не цурається образ і погроз в мій бік.»…»;
«Також, ОСОБА_3 , приїжджаючи за місцем мого проживання (м. Деражня), погрожуючи застосуванням до мене фізичної сили та використовуючи нецензурну лексику, намагається мене залякати…»;
«…Я маю підозру, що ОСОБА_3 має намір таємно вивезти мою онуку ОСОБА_5 , до своєї матері, яка проживає на території рф в Краснодарському краї…».
«…Крім того, можливо, що ОСОБА_3 незаконно отримує, розголошує та використовує інформацію, яка стала Йому відома у зв'язку з виконанням ним службових повноважень у своїх інтересах, зокрема, користується взаємодією з іншими правоохоронними органами для отримання даних місця перебування моєї доньки, що випливає з його повідомлень у месенджерах з приниженням її. При цьому він використовує різні номери для приховування своєї незаконної діяльності, адже його особистий номер донькою заблокований. Більше, використовуючи своє службове становище, впливає на співслужбовців з метою незаконного отримання інформації щодо моєї доньки для подальшого використання її в особистих цілях з метою переоформлення службового житла...»;
зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію відносно ОСОБА_1 шляхом направлення листа-спростування до Адміністрації державної прикордонної служби України разом із текстом судового рішення, не пізніше десяти днів з дня набрання рішення законної сили;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 200 000,00 грн.
Деражнянський районний суд Хмельницької області рішенням від 08 квітня 2025 року позов задовольнив частково.
Визнав недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 зі звернення надісланого ОСОБА_2 до Адміністрації державної прикордонної служби України 14 квітня 2024 року, а саме:
1. «…Хочу повідомити, що даний офіцер ОСОБА_3 у званні полковника, в обов'язки якого входить, в тому числі, забезпечення особистої безпеки військовослужбовців Державної прикордонної служби України, систематично вчиняє діяння психологічного насильства по відношенню до моєї доньки ОСОБА_4 та своєї дитини ОСОБА_5 , що призводить до їх психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності, заляканість. Проявами таких діянь є систематичні повідомлення на телефон доньки з приниженнями та нецензурною лексикою, дзвінки до спільних і колишніх знайомих, тощо, з наклепом і не пристойними висловлюваннями в бік моєї доньки ОСОБА_4 …».
2. «Не цурається образ і погроз в мій бік.»…».
3. «Також, ОСОБА_3 , приїжджаючи за місцем мого проживання (м. Деражня), погрожуючи застосуванням до мене фізичної сили та використовуючи нецензурну лексику, намагається мене залякати…».
Зобов'язав ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію відносно ОСОБА_1 шляхом направлення листа спростування до Адміністрації державної прикордонної служби України разом із текстом судового рішення, не пізніше десяти днів з дня набрання рішення законної сили.
Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.
В решті позову відмовив.
Деражнянський районний суд Хмельницької області додатковим рішенням від 22 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 15 січня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2025 року та додаткове рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
20 лютого 2026 року адвокат Петрушко І. С. як представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
У касаційній скарзі адвокат Петрушко І. С. як представник ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2026 року з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення адвокат Петрушко І. С. отримала в електронному кабінеті 22 січня 2026 року, на підтвердження чого надає відповідні докази. Однак в касаційній скарзі представник заявника не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику слід подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовну заяву подано у 2024 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги становить 3 875,84 грн (1 211,20 грн х 2 х 200 % х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги за майнову вимогу становить 4 844,80 грн (200 000,00 грн х 1,5 %, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), х 200 % х 0,8).
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно сплати судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 8 720,64 грн (3 875,84 грн + 4 844,80 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 8 720,64 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Петрушко Ірини Сергіївни як представника ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2026 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев