17 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 396/1191/22
Провадження № 61-5662св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Щедрова Олександра Ростиславовича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2025 року в складі колегії суддів Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, зобов'язання вчинити певні дії та
Короткий зміст позовних вимог
У жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Власницею квартири № 5 у цьому ж будинку є ОСОБА_2 , яка у 2020 році зареєструвала повідомлення про початок будівельних робіт - реконструкцію квартири № 5 під магазин та в подальшому здійснила будівельні роботи з улаштування сходового майданчику зі сходами та пандусу для можливості входу-виходу до (з) квартири № 5 , реконструйованої під магазин.
Позивачка вважає, що будівництво сходового майданчику зі сходами та пандусу, яке відбулось у ході реконструкції квартири № 5 під магазин, здійснено з істотним відхиленням від проєкту та порушенням будівельних норм і правил, що суперечить її інтересам та порушує її майнові права, а тому такий сходовий майданчик зі сходами та пандус підлягають демонтажу.
Звертала увагу на те, що фасад багатоквартирного будинку та прибудинкова територія, на якій збудовано сходовий майданчик зі сходами та пандусом, є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, тому рiшення щодо добудови нежитлового приміщення з облаштуванням в несучій стiнi окремого входу до нежитлового приміщення повинне прийматись всіма співвласниками будинку. Однак таке рішення щодо побудови сходового майданчику зi сходами та пандусу не приймалось. На такі дії відповідачки позивачкою направлялася скарга до органів місцевого самоврядування, яка залишилась без належного реагування.
Просила усунути перешкоди у здійсненні нею права належного, повноцінного та безпечного користування своїм нерухомим майном, а саме - квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 власними силами та за свій рахунок здійснити демонтаж бетонної конструкції сходового майданчику зі сходами та пандусу як окремих складових комплексу будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 відповідно до схеми і меж (умовних обмежувальних ліній), відображених у додатку № 9 до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 28 вересня 2022 року № 29/22 (як об'єкт демонтажу рахувати бетонну конструкцію, як зазначених сходового майданчику зі сходами, так і пандусу, з їх розташуванням, як нижче планувальної позначки землі (фундаментна частина), так і вище (власне наземна частина), з усім наявним опорядженням та оздобленням (кам'яна плитка, добірні елементи сходинок тощо), а також додатковими пристроями безпеки (металева перильна огорожа)).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
13 листопада 2024 року рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні нею права належного, повноцінного та безпечного користування своїм нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 власними силами і за свій рахунок здійснити демонтаж бетонної конструкції сходового майданчику зi сходами та пандусом, як окремими складовими комплексу будівельних робіт з реконструкцій квартири АДРЕСА_3 відповідно до схеми i меж (умовних обмежувальних лiнiй) відображених у додатку № 9 до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи вiд 28 вересня 2022 року № 29/22 (як об'єкт демонтажу рахувати бетонну конструкцію, сходовий майданчик зi сходами, i пандус, з їx розташуванням, як нижче планувальної позначки землі (фундаментна частина), так i вище (власне наземна частина), з усім наявним, спорядженням та оздобленням (кам'яна плитка, добiрнi елементи сходинок тощо), а також додатковими пристроями безпеки (металева перильна огорожа). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивоване тим, що предметом спору в справі є істотне порушення зведення сходового майданчику зі сходами та пандусу, що збудовані з істотним відхиленням від проєкту, а також відсутнє погодження такої добудови з усіма співвласниками будинку, що порушує майнові права позивачки. Оскільки споруджена відповідачкою бетонна конструкція, добудована відповідачкою як окрема складова комплексу будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , порушує права інших землекористувачів, і, зокрема, позивачки, вона підлягає знесенню.
Короткий зміст постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції
21 квітня 2025 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
26 травня 2025 року додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в справі задоволено частково. У порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в загальному розмірі 19 559,20 грн, з яких: 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 9 559,20 грн - вартість судової будівельної технічної експертизи. У задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо відшкодування інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відмовлено.
Судові рішення апеляційного суду мотивовані тим, що жоден із наявних у матеріалах справи експертних висновків не підтверджує факту створених відповідачкою та об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні позивачкою своїх правомочностей щодо належного їй права користування і розпорядження.
Позивачкою у встановленому процесуальним законом порядку не доведено порушення своїх суб'єктивних прав як фізичної особи здійсненою відповідачкою реконструкцією квартири.
Належна позивачці квартира фактично не використовується нею як об'єкт житлового фонду, наразі реконструється під магазин, а тому доводи щодо порушення відповідачкою її права на приватність не заслуговують на увагу.
Склад та розмір витрат на проведення призначеної в справі судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 9 559,20 грн та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги в суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн, підтверджені відповідачкою у встановленому процесуальним законом порядку та підлягають стягненню відповідно до вимог статей 133, 137, 141 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
01 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щедров О. Р. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
06 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щедров О. Р. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2025 року, в якій просить її скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що апеляційний суд не врахував правові висновки, викладені в постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 461/9578/15-ц, Верховного Суду від 14 серпня 2024 року в справі № 442/1888/23, про те, що створення на прибудинковій території певних об'єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об'єкти не призведуть до порушень прав інших співвласників у багатоквартирному житловому будинку;
- Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 463/5124/21, про те, що за змістом принципу спільності здійснення права спільної сумісної власності на спільне майно в багатоквартирному будинку будь-які перепланування, переобладнання, реконструкції житлових і нежитлових приміщень у ньому з використанням спільного майна, зокрема несучих, огороджувальних і несучеогороджувальних конструкцій будинку, можна проводити тільки за згодою всіх співвласників і за умови, що зазначені зміни не порушуватимуть права власників цих приміщень;
- Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 725/5630/15-ц,про те, що юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проєкту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо;
- Верховного Суду від 29 січня 2020 року в справі № 822/2149/18,про те, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва;
- Верховного Суду від 05 березня 2025 року в справі № 686/22497/21, про те, що за обставин, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об'єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.
Заявник вважає, що судом належним чином не досліджено зібрані в справі докази та не враховано, що порушене право ОСОБА_1 констатоване в двох висновках експертів від 28 вересня 2022 року № 29/22 та від 21 червня 2024 року № 608/23-27, а також в акті від 24 листопада 2021 року, який складений уповноваженими особами органу місцевого самоврядування.
Відповідачка не надала жодного належного, допустимого і достовірного доказу на спростування зазначених експертних висновків, зокрема і в частині наявності порушеного права. В заявах відповідачки по суті зазначаються лише її письмові пояснення, думки і аргумент про те, що порушене право відсутнє, а відхилення від вимог державних нормативів з будівництва було неістотним.
Крім того, апеляційний суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду в постановах від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 910/15944/17, від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19, від 18 березня 2024 року в справі № 459/2350/23, від 31 січня 2025 року в справі № 758/5917/21,щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вважає, що сторона позивачки добросовісно виконувала вимоги процесуального закону, зазначаючи у суді першої та апеляційної інстанцій орієнтовний розрахунок судових витрат. Натомість відповідачка, порушивши частину третю статті 134 ЦПК України, отримала несправедливу перевагу, адже уникнула обов'язку завчасно розкривати свої вимоги щодо компенсації витрат, але в подальшому скористалася правом на їхнє відшкодування.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Дейкун О. І. зазначила, що доводи представника позивачки не відповідають обставинам справи, а постанови Верховного Суду, на які він посилається, були ухвалені за інших обставин у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин, що виникли між сторонами спору.
Суд апеляційної інстанції встановив усі істотні обставини справи, постанова є законною та обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Матеріали справи не містять доказів порушень прав позивачки, а позовні вимоги про знесення пандусу, сходин та ґанку є безпідставними, та такими, що не можуть бути задоволенні за відсутністю доказів істотного порушення будівельних норм і правил. Крім того, знесення є крайньою мірою, необхідність вжиття якої позивачка також не довела.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 2017 року № 392 (т. 1, а. с. 18-23).
ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 16 жовтня 2010 року (т. 1, а. с. 34-37).
Як вбачається з довідки Новоукраїнського житлово-комунального підприємства (далі - ЖКП) від 17 жовтня 2022 року № 149 у будинку на АДРЕСА_4 відсутнє об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Новоукраїнське ЖКП співвласникам багатоквартитрного будинку надає послугу з управління багатоквартирним будинком згідно з договором від 31 травня 2019 року № 160 (т. 2, а. с. 11).
13 липня 2020 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 письмову згоду на ремонт та реконструкцію квартири під магазин за адресою: квартира АДРЕСА_3 (т. 3, а. с. 65).
04 серпня 2020 року Сектором містобудування та архітектури Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області надано ОСОБА_2 умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва № 4 реконструкції квартири АДРЕСА_3 під магазин (т. 1, а. с. 32, 33).
Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під магазин здійснювалася на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками КД 051201230951 від 06 січня 2021 року (т. 1, а. с. 46-51).
Будівельні роботи щодо реконструкції квартири проводились відповідачкою відповідно до умов робочого проєкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 », складеного Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Експертно-технічне бюро» (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єкта архітектури від 14 серпня 2012 року серії АР № 002196, від 26 липня 2018 року серії АЕ) на підставі Містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єктів будівництва від 04 серпня 2020 року № 4, затверджених сектором містобудування та архітектури, та який отримав позитивний звіт щодо проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та можливості реконструкції квартири АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 201-221, 232-245).
Умовами робочого проєкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » та вимогами ДБН В2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» передбачено розміщення влаштування металевих сходів та пандусу для доступу до приміщення з АДРЕСА_4 згідно з вимогами доступності громадських будинків і споруд для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення для забезпечення доступу таким особам з поверхні землі до основного входу до будівлі.
09 лютого 2021 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видане повідомлення про початок виконання будівельних робіть з реконструкції ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , а Новоукраїнською міською радою Кіровоградської області - відповідні містобудівні умови та обмеження (т. 2, а. с. 178-183).
Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 29 жовтня 2021 року визначено вважати закінчений об'єкт - реконструкцію квартири АДРЕСА_3 готовою до експлуатації (т. 1, а. с. 52-56).
26 листопада 2021 року листом заступника голови Новоукраїнської міської ради у відповідь на звернення позивачки повідомлено, що робочою групою у складі заступника міського голови Кошеля А. Ю., начальника відділу містобудування та архітектури ОСОБА_3 та головного інженера Новоукраїнського ЖКП ОСОБА_6 здійснено розгляд вказаних у зверненні обставин. Обстежено прибудинкову територію на АДРЕСА_4 , за результатом чого був складений акт. Враховуючи ситуацію, що склалася, виконавчим комітетом рекомендовано заявниці та її сусідам налагодити добросусідські відносини та на договірних умовах узгодити варіанти вирішення проблеми користування квартирою та поряд розташованого пандусу (т. 1, а. с. 40-45).
28 вересня 2022 року складено висновок судового експерта Петрова М. С. за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 29/22, відповідно до якого встановлено, що:
1) результати фактичного виконання будівельних робіт з улаштування сходового майданчику зі сходами та пандусу, як окремих складових комплексу будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 під магазин не відповідають вимогам і положенням ні проєктної документації на їх виконання, ні чинних державних будівельних норм, стандартів і правил, якими регулюється зазначене коло питань, з одночасною присутністю у результатах виконання таких робіт, деяких з кваліфікуючих ознак, під якими законодавцем розуміється самочинне будівництво;
2) з будівельної точки зору, мають місце об'єктивні фактори, які у зв'язку з фактичним місцем розташування та конфігурацією пандусу, реконструйованго під магазин квартири АДРЕСА_3 її власником - ОСОБА_2 , можуть створювати передумови до появи незручностей у реалізації права власника суміжної квартири № 4 , яка належить ОСОБА_1 і є прилеглою до квартири № 5 , на приватність, а також у забезпеченні захищеності такої квартири від несанкціонованого проникнення до неї та, окрім іншого, у можливості реалізації свого права на перепланування зазначеної квартири № 4 , зокрема і шляхом улаштування окремого входу-виходу до (з) приміщень такої квартири на місці віконного отвору в зовнішній стіні будинку.
3) з огляду на фактичне конструктивне рішення, як сходового майданчику зі сходами, так і пандусу, а також матеріали з яких їх виконано, на думку експерта, єдиною технічною можливістю усунути невідповідності результатів фактичного виконання будівельних робіт з улаштування сходового майданчику зі сходами та пандусу як окремих складових комплексу будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 під магазин, вимогам і положенням як проєктної документації на їх виконання та чинних державних будівельних норм, стандартів і правил, в такому випадку, може бути лише їх демонтаж, так як з огляду на застосування під час зведення, як зазначених сходового майданчику зі сходами, так і пандусу, принципово інших конструктивних рішень, принципово інших габаритних розмірів і конфігурації та принципово інших видів будівельних виробів і матеріалів, аніж це передбачено у проєктних рішеннях на їх зведення усунути, встановлені у відповіді на перше питання невідповідності, у будь-який інший спосіб, передусім шляхом перебудови, в даному конкретному випадку, не видається можливим.
Вказано як об'єкт демонтажу рахувати бетонову конструкцію, як зазначених сходового майданчику зі сходами, так і пандусу, з їх розташуванням, як нижче планувальної позначки землі (фундаментна частина) та і вище (власне наземна частина) з усім наявним, станом на момент проведення обстеження, опорядженням та оздобленням (кам'яна плитка, добірні елементи сходинок тощо), а також додатковими пристроями безпеки (металева перильна огорожа);
4) окремими положеннями такого нормативно-правового акту, чинного в Україні в галузі будівництва, як Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), передбачена можливість скасування, як містобудівних умов та обмежень, так і дозвільних документів на право виконання будівельних робіт і реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, у випадку встановлення фактів невідповідності результатів фактичного виконання будівельних робіт, інформації, зазначеній з цього приводу у вихідних даних для проєктування та проєктній документації на будівництво. Суть цієї можливості висвітлена у статтях 29 та 39-1 цього Закону (т. 1, а. с. 60-114).
У судовому засіданні суду першої інстанції, проведеному 08 лютого 2023 року, експерт Петров М. С. пояснив, що під час виконання будівельних робіт біля будинку не були дотримані державно-будівельні норми та вимоги проєктно-технічної документації. Водночас вказав, що під час виконання експертного дослідження йому не були відомі вихідні дані, на які посилається представник відповідачки.
Згідно з матеріалами геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування місце розташування: АДРЕСА_6 за системою висот Балтійська висота координат рiвня вул. Соборна (152,74 м) вища за висоту координат внутрішньої відмостки будинку (151,93 м) на 0,81 м (т. 1, а.с.138-146).
Відповідно до звіту експерта Зарюхіної З. Д. від 04 листопада 2022 року про проведення технічного обстеження відповідності уклону зовнішнього пандусу біля входу в нежитлове приміщення магазину на АДРЕСА_1, уклон пандуса становить 5,7 %. Наявний уклон є меншим за максимально-допустимий 8 %, а, отже, повністю відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (т. 1, а. с. 222-231).
У висновку експерта Шевченко І., складеному за результатами проведення призначеної судом першої інстанції судової будівельно-технічної експертизи від 21 червня 2024 року № 608/23-27, зазначено, що пандус та ґанок біля приміщення АДРЕСА_3 побудовані з наступними порушеннями:
- повною мірою не відповідають розробленій ТОВ «Експертно-технічне бюро» проєктній документації, а саме затвердженому замовником ОСОБА_4 робочому проєкту на реконструкцію квартири АДРЕСА_3 , що свідчить про те, що пандус та ґанок біля приміщення № 5 побудований без проєктної документації, що є порушенням вимог статті 34 Закону № 3038-VI та пункту 3 Порядку влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури або їх розумного пристосування;
- пандус має однобічну огорожу та бокове кріплення до стійок, що є порушенням пункту 5.3.2 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення із Зміною № 1» та пункту 5.6 ДБН В.2.2.-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення із Зміною № 1»;
- огородження сходів має бокове кріплення до стійок, що є порушенням пункту 5.2.3 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення із Зміною № 1»;
- відсутні засоби орієнтації та інформаційної підтримки, а саме тактильні та візуальні елементи доступності, аудіпоказчики, які повинні бути передбачені на всіх шляхах руху до будівель і споруд, що є порушенням пункту 5.1.3 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення із Зміною № 1» та пункту 5.14 ДБН В.2.2.-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення із Зміною № 1».
Через відсутність відповідної методики, експерт не може надати відповідь щодо поставленого питання: «Чи є такі порушення істотними порушеннями будівельних норм та правил?».
Дослідивши візуально-інструментальним методом конструкцію зовнішньої стіни будинку АДРЕСА_4 , до якої прибудовані пандус та ґанок, не було встановлено будь-яких змін або наявних дефектів, які б могли вплинути на її міцність та безпечність. Інші конструктивні житлового будинку не досліджувалися через відсутність будь-якого конструктивного зв'язку з об'єктами дослідження.
Влаштування пандусу та ґанку біля приміщення будинку АДРЕСА_3 , які побудовані не відповідно до розробленої проєктної документації в частині конфігурації та застосованих під час будівництва матеріалів, порушують права власника квартири АДРЕСА_1 в частині приватності та в подальшому можуть перешкоджати здійсненню намірів щодо облаштування дверного отвору на місці існуючого вікна (т. 2, а. с. 139-153).
Позиція Верховного Суду
Касаційні провадження в справі відкриті з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеної у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційних скарг, відзиву та виснував, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року в справі № 582/18/21).
Звертаючись до суду, позивачка стверджувала, що будівництво сходового майданчику зі сходами та пандусу, яке здійснено під час реконструкції відповідачкою квартири АДРЕСА_3 , проведено з істотним відхиленням від проєкту, порушення будівельних норм і правил, а такожсуперечить її інтересам та порушує майнові права.
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина першої статті 316 ЦК України).
За змістом положень статті 1 Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»:
- багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;
- прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (зокрема допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід враховувати як місце їхнього розташування, так і загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема спосіб і порядок їх використання (див. постанови Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 904/663/19, від 05 жовтня 2022 року в справі № 461/3593/19).
За вимогами частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
Згідно із частиною сьомою вищезазначеної статті ЦК України у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).
Вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.
Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання.
Збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об'єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
За загальним правилом у справах про знесення самочинного будівництва позивач зобов'язаний довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника (співвласника) чи користувача земельної ділянки таким самочинним будівництвом. Лише у випадку доведеності порушення самочинним будівництвом прав позивача, знесення самочинного будівництва можливо оцінювати на предмет можливості його застосування як крайнього заходу впливу на забудовника (постанови Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 947/38994/20, від 11 лютого 2025 року в справі № 583/1639/21).
У статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
На підтвердження своїх доводів позивачка надала суду висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 28 вересня 2022 року № 29/22. Також в обґрунтування доводів позову сторона позивачки посилалася на висновок судового експерта, складений за результатами проведення призначеної судом першої інстанції в цій справі судової будівельно-технічної експертизи від 21 червня 2024 року № 608/23-27.
У висновку судового експерта Петрова М. С. за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 28 вересня 2022 року № 29/22 (відповідь на друге питання) значиться, зокрема, що проведеною будівельно-технічною експертизою встановлено, що з будівельної точки зору мають місце об'єктивні фактори, які у зв'язку з фактичним місцем розташування та конфігурацією пандусу, реконструйованого під магазин квартири АДРЕСА_3 її власником - ОСОБА_2 , можуть створювати передумови до появи незручностей в реалізації права власника суміжної квартири № 4 , яка належить ОСОБА_1 і є прилеглою до квартири № 5 , у можливості реалізації свого права на перепланування зазначеної квартири № 4 , зокрема і шляхом улаштування окремого входу-виходу до (з) приміщень такої квартири на місці віконного отвору в зовнішній стіні будинку.
За висновком судового експерта, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 21 червня 2024 року № 608/23-27, через відсутність відповідної методики щодо визначення істотності порушень будівельних норм і правил, а саме: недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність, експерт не змін надати відповідь щодо поставленого питання про визначення істотні чи ні порушення, які виявлені проведенням у фактично побудованих пандусу та ґанку біля приміщення АДРЕСА_3 (т. 2, а. с. 148 зворот, 149).
Дослідивши візуально-інструментальним методом конструкцію зовнішньої стіни будинку, до якої прибудовані пандус та ґанок, не було встановлено будь-яких змін або наявних дефектів, які б могли вплинути на її міцність та безпечність. Інші конструктивні житлового будинку не досліджувалися через відсутність будь-якого конструктивного зв'язку з об'єктами дослідження. Влаштування пандусу та ганку біля приміщення будинку, які побудовані не відповідно до розробленої проєктної документації в частині конфігурації та застосованих під час будівництва матеріалів, порушують права власника квартири № 4 та в подальшому можуть перешкоджати здійсненню намірів щодо облаштування дверного отвору на місці існуючого вікна (т. 2, а. с. 150).
Відповідно до звіту експерта ОСОБА_5 від 04 листопада 2022 року про проведення технічного обстеження відповідності уклону зовнішнього пандусу біля входу в нежитлове приміщення магазину на АДРЕСА_6 , уклон пандуса становить 5,7 %. Наявний уклон є меншим за максимально-допустимий 8 %, а, отже, повністю відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (т. 1, а. с. 222-231).
Отже, жоден із наявних у матеріалах справи експертних висновків не підтверджує факту створених відповідачкою та об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні позивачкою свої правомочностей щодо належного їй права користування і розпорядження житловим приміщенням. Всі доводи позивачки, а також висновки експертів зводяться до того, що здійснена відповідачкою реконструкція вливає на можливість реалізації позивачкою свого права на перепланування квартири № 4 під магазин.
Як позивачкою надано відповідачці, так і відповідачкою надано позивачці дозволи на реконструкцію належних їм квартир під магазини.
Самі собою відхилення від проєкту та допущені під час реконструкції відповідачкою квартири АДРЕСА_3 порушення будівельних норм і правил не доводять порушення саме суб'єктивного цивільного права позивачки. Крім того, доказів про неможливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва позивачкою не надано.
Посилання позивачки про те, що факт існування спірного пандусу значно полегшує доступ (незаконне проникнення) до квартири третіх осіб, ґрунтується на припущеннях.
Оскільки лише у випадку доведеності порушення самочинним будівництвом прав позивача знесення самочинного будівництва можливо оцінювати на предмет можливості його застосування як крайнього заходу впливу на забудовника, відсутні підстави для задоволення позову про демонтаж бетонної конструкції сходового майданчику зі сходами та пандусу, про що правильно виснував апеляційний суд.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, та, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.
Наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.
Проте в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв'язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень (постанова Верховного Суду від 29 липня 2025 року в справі № 288/1595/13).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов'язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд нижчої інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 461/9578/15-ц, Верховного Суду від 14 серпня 2024 року в справі № 442/1888/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 463/5124/21, від 22 квітня 2020 року в справі № 725/5630/15-ц, від 29 січня 2020 року в справі № 822/2149/18, від 05 березня 2025 року в справі № 686/22497/21, є безпідставними, оскільки обставини зазначених справ не є подібними обставинам справи, що переглядається:
- у справі № 461/9578/15-ц Велика Палата Верховного Суду надавала оцінку питанню обов'язкової наявності саме нотаріально завіреної згоди співвласника допоміжних приміщень для отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію горища;
- у справі № 442/1888/23 Верховний Суд встановив, що відповідач без законних на це підстав, без отримання згоди співвласників багатоквартирного житлового будинку здійснив реконструкцію цієї квартири під лікувально-профілактичний заклад, чим фактично самостійно демонтував клумбу з квітами та вистелив бруківку і змонтував сходи та пандус до цієї квартири, створивши перешкоди у вільному доступі до підвальних приміщень та користуванні прибудинковою територією їхнього житлового будинку площею понад 30 кв. м;
- у справі № 463/5124/21 суди встановили, що відповідач не розробляв проєктної документації для реконструкції його квартири, не подав у встановленому порядку повідомлення про початок будівельних робіт, а також не подав декларацію про їхнє завершення, тобто відповідний об'єкт не був прийнятий в експлуатацію. Відповідач здійснив будівництво на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова. На місці раніше існуючої покрівлі прибудови до квартири вибудував ще один поверх на рівні другого поверху основного будинку, в якому облаштував, зокрема, віконний проріз, а покрівлю влаштував на рівні третього поверху будинку. На місці веранди звів ще одну 2-поверхову прибудову до вже наявної, в якій на другому поверсі теж зробив віконні прорізи, а також балкони з двох боків, на що власники інших квартир у будинку дозволу відповідачу не надавали;
- у справі № 725/5630/15-ц Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, оскільки орган місцевого самоврядування надавав містобудівні умови та обмеження, які містять дані, що не відповідають правоустановчим документам і ДБН; проєктна документація складена з порушенням вимог ДБН, а незавершений будівництвом житловий будинок зведено таким чином, що порушуються права одного із власників квартири, розташованої на суміжній земельній ділянці з земельною ділянкою відповідача, на нормальні умови проживання;
- у справі № 822/2149/18 було встановлено, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проєкту;
- у справі № 686/22497/21 відповідачка не спростувала доводи позивача про невідповідність спірного житлового будинку будівельним вимогам щодо збереження відстані від стіни будівлі до межі земельної ділянки позивача.
Посилання на різні постанови Верховного Суду як таке із вказівкою про неоднакове застосування норм права у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду.
Верховний Суд висловлює правові висновки в справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
Щодо оскарження додаткової постанови апеляційного суду
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції на підставі ухвали від 17 лютого 2023 року за клопотанням відповідачки було призначено судову будівельно-технічну експертизу; проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; оплату за проведення експертизи покладено на відповідачку - ОСОБА_2 , яка внесла її 25 квітня 2023 року на рахунок експертної установи, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (т. 2, а. с. 61, 62, 75, 80).
Представництво інтересів ОСОБА_2 у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області здійснювалося адвокатом Дейкун О. І. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 1025370 від 27 жовтня 2022 року, виданого Адвокатським об'єднанням (далі - АО) «Гільдія Правозахисників» (а. с. 4 том 3).
27 жовтня 2022 року між АО «Гільдія Правозахисників» та відповідачкою укладено додаткову угоду № 1 до договору, у якій сторонами визначено порядок оплати послуг за надання правничої допомоги за договором.
Сторонами погоджено, що з урахуванням складності справи гонорар за надання правничої допомоги клієнту в справі № 396/1191/22 у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області склав 10 000,00 грн (пункт 2 додаткової угоди).
На виконання частини третьої статті 137 ЦПК України адвокатом складено детальний опис робіт (наданих послуг) за договором, зокрема: витирати на професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн: вивчення документів та матеріалів справи №396/1191/22; підготовка відзиву на позовну заяву; підготовка клопотань (запитів) та письмових пояснень, для обґрунтування заперечень на позов; представництво інтересів у суді першої інстанції (Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області), особиста участь в судових засіданнях; підготовка в справі заяв та клопотань процесуального характеру пов'язаних з відшкодуванням судових витрат; витрати пов'язані з проведенням судової будівельної технічної експертизи на суму 9559,20 грн;
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що склад та розмір витрат на проведення призначеної в справі судової будівельно -технічної експертизи у сумі 9559,20 грн та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн у суді першої інстанції, підтверджений відповідачкою у встановленому процесуальним законом порядку.
Посилання позивачки, що ненадання відповідачкою разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат є підставою для відмови у їх відшкодуванні, є необґрунтованими, оскільки неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні (постанови Верховного Суду від 03 вересня 2025 року в справі № 127/3691/24, від 08 березня 2023 року в справі № 755/7694/20, від 12 жовтня 2022 року в справі №725/42/21, від 08 квітня 2021 року та ін.).
Заперечення позивачки щодо невідповідності документів, що підтверджують оплату за надані адвокатом послуги колегія суддів також до уваги не бере, оскільки відповідачкою надано суду відповідні платіжні доручення на підтвердження оплати судових витрат.
Апеляційний суд надав оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, клопотанню сторони позивача про зменшення витрат на правову допомогу, врахував складність справи, суть спору, характер послуг, кількість судових засідань та часу витраченого адвокатом, засадам розумності, справедливості та співмірності.
Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права під час розподілу витрат.
Інші доводи касаційних скарг на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Дейкун О. І. просить стягнути з позивачки витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн, проте зазначає, що докази понесених витрат будуть надані суду в передбаченому законом порядку, тому наразі Верховний Суд зазначене питання не вирішує.
Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Щедрова Олександра Ростиславовича залишити без задоволення.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська