24 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 185/3368/21
провадження № 61-1484ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката СлободянюкаРуслана Олександровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про визнання договору позики недійсним та
У лютому 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк Р. О. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 19 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року, в якій просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостоїстатті 14 ЦПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
З матеріалів касаційного оскарження вбачається, що доказів, які б підтвердили надсилання заявником касаційної скарги разом з доданими до неї документами в електронній формі з використанням електронного кабінету/ засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не надано.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Слободянюком Р. О. подано клопотання про відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку з її скрутним матеріальним становищем.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд ураховує, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки суду касаційної інстанції не надано доказів на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_7 .
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року в справі
«Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте до касаційної скарги заявником не долучено жодних доказів, які можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 .
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
У задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
У зв'язку з наведеним заявнику потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон.
Частиною першою статті 3 Закону визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить
200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на
2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн
(на момент подання первісного і зустрічного позовів).
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржуються судові рішення, якими задоволено вимогу майнового характеру за первісним позовом про стягнення 2 811 270,00 грн та відмовлено в задоволенні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору за зустрічним позовом.
Отже, 1 % ціни первісного позову (за майнову вимогу) перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2021 рік (11 350,00 грн).
Тому судовий збір за подачу касаційної скарги за одну майнову вимогу має складати 18 160,00 грн (11 350,00 грн х 200 % х 0,8).
Судовий збір за оскарження немайнової вимоги складає 1 452,00 грн (2 270,00 грн х 0,4 х200 % х 0,8).
Разом підлягає до сплати судовий в розмірі 19 612,00 грн.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин заявнику необхідно: 1) надати докази надсилання заявником до електронних кабінетів/засобами поштового зв'язку за поштовим адресами учасників справи касаційної скарги; 2) надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката СлободянюкаРусланаОлександровича про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката СлободянюкаРусланаОлександровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік