Іменем України
23 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/430/25
адміністративне провадження № П/990/430/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Гончарової І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Білоуса О.В., Ханової Р.Ф.,
за участю:
секретаря судового засідання Калініна О.С.,
позивача - ОСОБА_1 у режимі відеоконференції,
представника відповідача - Предоляк Н.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
12 вересня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія, відповідач), в якій він просить:
- визнати незаконними дії та бездіяльність і прийняті рішення ВККС України щодо кандидата на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1. щодо третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей;
- визнати несправедливими та незаконними умови та скасувати норми рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду:
5. Визначити, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин.
6. Визначити, що кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40.
7. Визначити, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.
8. Встановити середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
9. Визначити прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду;
- зобов'язати ВККС України визнати недійсним та скасувати результат третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, а саме бал на рівні 27,6 бала кандидата на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1 , оскільки даний результат не відповідає реальності та не відображає реальний рівень когнітивних здібностей кандидата;
- зобов'язати ВККС України надати кандидату на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1 змогу повторно скласти іспит тестування когнітивних здібностей відповідно до графіку складання тестування когнітивних здібностей на іншу дату третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.
II. РУХ СПРАВИ
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Гончарова І.А. - головуючий суддя, судді: Бившева Л.І., Блажівська Н.Є., Білоус О.В., Ханова Р.Ф.
16 вересня 2025 року ухвалою Верховного Суду залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надано строк десять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
29 вересня 2025 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої ОСОБА_1 долучив документ про сплату судового збору, а саме платіжну інструкцію від 27 вересня 2025 року № 1.328143393.1, та звернувся з уточненою позовною заявою.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 08 грудня 2025 року о 12:30 год.
17 жовтня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову.
27 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 08 грудня 2025 року Суд надав позивачу час для підготовки в письмовій формі і подання клопотання про витребування доказів та оголосив перерву до 09 лютого 2026 року о 12:30 год.
В судовому засіданні 09 лютого 2026 року частково задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано у відповідача: результати тестування когнітивних здібностей третього етапу тестування кандидатів на посаду судді щодо позивача; інформацію про завдання, яке ставила ВККС України перед розробником когнітивних тестів у цілях добору кандидатів на посаду судді, у тому числі щодо їхньої складності; оголошено перерву до 23 лютого 2026 року о 16:00 год.
16 лютого 2026 року від відповідача на виконання вимог протокольної ухвали Суду від 09 лютого 20205 року надійшли витребувані документи. Зокрема, надано звіт про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 (індивідуальний код (логін): К1096F13FBE501FD), складеного під час кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду, в межах оголошеного 11 грудня 2024 року добору на посаду судді, та рішення Комісії від 12 червня 2024 року № 170/зп-24 про затвердження базових вимог до надання послуг із впровадження програмного забезпечення для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів та базових вимог до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів, а також про здійснення відповідних закупівель та рішення Комісії від 21 серпня 2024 року № 259/зп-24, від 24 березня 2025 року № 58/зп-25 про внесення до нього змін.
23 лютого 2026 року ОСОБА_1 подано до Суду додаткові письмові пояснення з урахуванням поданих відповідачем документів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - добір).
ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь у доборі, оголошеному рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
Рішенням ВККС України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит):
перший етап - тестування знань з історії української державності;
другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
третій етап - тестування когнітивних здібностей;
четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням ВККС України.
Визначено прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7200 кандидатів на посаду судді та суддів.
Визначено прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду).
Визначено прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.
Позивач вдало склав кваліфікаційні іспити першого етапу тестування знань з історії української державності та другого етапу тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду/місцевого господарського суду/місцевого загального суду і був допущений до третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, - тестування когнітивних здібностей.
Рішенням відповідача від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті ВККС України: графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту; особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту. Встановлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин, кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40, максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60. Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали. Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.
Відповідно до графіка складання тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складав зазначений іспит 10 вересня 2025 року.
Рішенням ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого загального суду 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.
Згідно із зазначеним рішенням ВККС України позивач за результатами тестування когнітивних здібностей набрав 27,6 бала.
Оскільки ОСОБА_1 не набрав середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, тобто не склав тестування когнітивних здібностей, він не був допущений до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання).
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що, усвідомлюючи, що відповідно до графіка складання тестування когнітивних здібностей його іспит призначено на 10 вересня 2025 року о 8:00 год. (реєстрація) та о 9:00 год. (тестування), він завчасно придбав квиток на потяг Львів-Київ та 09 вересня 2025 року о 22:13 год. прибув у м. Київ, а о 22:55 год. заселився у попередньо заброньований готельний номер.
А відтак, на переконання позивача, він вчинив всі можливі від себе дії, для того щоб вчасно прибути на іспит тестування когнітивних здібностей і відпочити перед ним.
О 23:27 год. 09 вересня 2025 року в м. Києві пролунав сигнал «повітряна тривога», тому, дбаючи про свою безпеку та безпеку дружини, почувши звуки пострілів і побачивши у вікні роботу протиповітряної оборони, він був змушений спуститися в укриття, де довелося провести всю ніч.
Лише о 07:08 год. 10 вересня 2025 року (за годину до початку реєстрації на іспит тестування когнітивних здібностей) пролунав сигнал «відбій повітряної тривоги».
Повітряна тривога тривала 7 год. 40 хв.
Таким чином, замість того щоб приділити час сну і відновленню з метою якісної роботи організму (головного мозку, реакції мислення, логіки) на іспиті, позивач провів всю ніч в укритті без сну. В свою чергу, особливостями організму позивача, за його доводами, є можливість проявляти когнітивні здібності (які він використовує кожного дня у діяльності як адвокат) лише після якісного сну та відпочинку. У випадку якщо ОСОБА_1 позбавити сну - він проявити свої когнітивні здібності не може.
Даний факт, на переконання ОСОБА_1 , поставив його в нерівне становище з кандидатами, які проходили тестування в інші дні, та вплинув на результати тестування позивача, а саме низький бал на рівні 27,6.
Отже, вказані вище обставини спричинили порушення прав позивача та його інтересів як кандидата на посаду судді. З незалежних від нього причин ОСОБА_1 не зміг проявити свої когнітивні здібності, тому не зумів набрати необхідний прохідний бал.
Додатковими факторами, які перешкодили позивачу та порушили його права є: 1) недоліки програмного продукту тестування когнітивних здібностей, а саме дрібний шрифт текстів; 2) 30 хв. виділеного часу, для того щоб надати якісні відповіді на 40 питань, враховуючи необхідність перечитати і проаналізувати декілька текстів заплутаного змісту, абстрактні фігури та їх комбінації, після безсонної ночі- недостатньо часу для проявлення когнітивних здібностей; 3) кожному кандидату було виділено по одному аркушу і ручці для записів для аналізу завдань, фігур, комбінацій та ситуацій, але у виділені 30 хв. на 40 завдань - це неможливо; 4) попередньо не було опубліковано приклади різного типу завдань; 5) позивач не мав ні юридичної, ні фактичної змоги змінити для себе на інший день дату складення іспиту, оскільки це не передбачено процедурою та правилами визначеними ВККС України.
Відповідач у письмовому відзиві від 25 жовтня 2025 року на позовну заяву просить залишити позов без задоволення, та зазначає, що ОСОБА_1 не набрав середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, тобто не склав тестування когнітивних здібностей, а відтак і не був допущений до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання).
ВККС України наголошує, що позивач, вважаючи, що рішення відповідача від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, є несправедливим та незаконним у частині визначення: тривалості тестування когнітивних здібностей; кількості запитань; максимально можливого бала; середнього допустимого та прохідного бала, не наводить жодних аргументів або обґрунтувань на підтвердження таких тверджень.
Відповідач зазначає, що норми Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС України 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), умови, порядок проведення кваліфікаційного іспиту, а також алгоритм визначення прохідного бала для всіх його етапів були належним чином прийняті, затверджені та оприлюднені ВККС України. Ці положення були відомі позивачу до початку проходження першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності). Відтак, очевидно, що ОСОБА_1 був з ними ознайомлений, добровільно виявив бажання брати участь у доборі та з'явився для складання відповідних етапів іспиту, усвідомлюючи і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені умови.
Незгода позивача з отриманими балами за результатами тестування когнітивних здібностей, яке є одним з етапів кваліфікаційного іспиту, сама по собі не свідчить про протиправність дій чи рішень ВККС України в процедурі добору на посаду судді місцевого суду.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що він не мав змоги в повному обсязі реалізувати свої когнітивні здібності під час тестування 10 вересня 2025 року у зв'язку з нічною повітряною тривогою в м. Києві, яка, на його думку, поставила його в нерівне становище з іншими кандидатами та призвела до ненабрання прохідного бала, то відповідач наголошує, що в умовах триваючого воєнного стану, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України, держава об'єктивно не може гарантувати однакові побутові чи психологічні умови підготовки для всіх кандидатів. Сигнали повітряної тривоги, як і інші обставини безпекового характеру, не є винятковими для конкретного кандидата. Такі обставини не мають ознак персоналізованого впливу, а тому не можуть свідчити про індивідуальне обмеження чи дискримінацію. ВККС України не має законодавчо визначених повноважень здійснювати оцінку впливу зовнішніх або суб'єктивних чинників (таких як втома, відсутність сну, рівень стресу тощо) на результати тестування окремих осіб. Результати тестування когнітивних здібностей є об'єктивними і базуються виключно на кількості правильних відповідей, що перевіряються автоматизовано відповідно до затвердженої процедури.
Посилання ОСОБА_1 на різну тривалість повітряних тривог у дні проведення тестування також, на переконання відповідача, не має правового значення, оскільки графік формувався заздалегідь відповідно до алфавітного порядку прізвищ учасників і не міг враховувати обставини безпекового характеру, які за своєю природою є непередбачуваними.
Після сигналу «відбій повітряної тривоги» до моменту складання тестування когнітивних здібностей від ОСОБА_1 жодних заяв до ВККС України не надходило.
З огляду на викладене, Комісія вважає доводи позивача суб'єктивними та такими, що не підтверджують порушення встановленого порядку проведення тестування і не містять доказів незабезпечення рівних умов, а відтак ці доводи не можуть слугувати підставою для визнання дій та рішень ВККС України протиправними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 92 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження ВККС України, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді; затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, окрім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.
Статтею 71 Закону № 1402-VIII визначено, що про оголошення добору ВККС України ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному веб-сайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні про оголошення добору Комісія обов'язково зазначає кінцевий строк подання заяви та документів для участі у доборі, що не може бути меншим за 30 днів з дня оприлюднення рішення, а також прогнозовану кількість вакантних посад суддів, стосовно яких оголошено добір.
Крім того, питання складання та оцінювання кваліфікаційного іспиту регулюється Положенням № 185/зп-24, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами другою - четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII передбачено, що підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією.
ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті.
За правилами частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.
Відповідно до частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Зазначена норма встановлює мінімально можливий прохідний бал (75 відсотків максимально можливого бала) за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Рішенням ВККС України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25, призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів в межах добору.
Цим же рішенням встановлено прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, в тому числі і третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей). Зокрема, визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
При цьому Комісія, враховуючи кількість вакантних посад та кількості осіб, які виявили взяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв:
1) відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;
2) співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.
В подальшому рішенням ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Окрім іншого, цим рішенням встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали та визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, зокрема, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що набрання кандидатом середнього допустимого бала, свідчить про складання кваліфікаційного іспиту.
При цьому Закон № 1402-VIII не встановлює середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, а покладає обов'язок саме на Комісію встановити такий бал.
До того ж Закон № 1402-VIII не обмежує Комісію при встановлені середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, проте вказує на необхідність врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір при встановленні прохідного бала.
Тобто, зміст повноважень ВККС України при встановлені середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, є дискреційними.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС України це означає, що Комісія має повноваження самостійно встановити середній допустимий бал, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, з дотриманням правових норм Закону № 1402-VIII у частині врахування кількості посад, щодо яких оголошено добір при встановленні прохідного бала.
Пунктами 6.3.2, 6.3.3, 6.3.4, 6.4.2 Розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначено, що у рішенні про затвердження кодованих та декодованих результатів етапу іспиту зазначається, окрім іншого, результат іспиту («успішно складено» або «не складено»).
Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей.
При цьому пунктом 6.8.2 Розділу 6 Положення № 185/зп-24 акцентовано, що прохідним балом за тестування когнітивних здібностей є середній допустимий бал тестування, встановлений саме Комісією.
Суд вказує на те, що Комісія, як зазначено вище, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, який ОСОБА_1 не набрав, що свідчить про те, що він не склав іспит.
Відтак, позивач правомірно не був допущений до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).
Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, є несправедливим та незаконним у частині визначення тривалості тестування когнітивних здібностей, кількості запитань, максимально можливого бала, середнього допустимого та прохідного бала, Суд виходить із того, що позивач не наводить на підтвердження своєї позиції об'єктивних аргументів або мотивів.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про умови проведення тестування когнітивних здібностей, у тому числі щодо його тривалості, кількості запитань, максимально можливого бала, а також встановленого середнього допустимого та прохідного бала, не скористався правом оскарження відповідного рішення відповідача до початку процедури тестування, натомість добровільно погодився із визначеними умовами та взяв участь у кваліфікаційному іспиті.
Таким чином, реалізувавши своє право на участь у відповідному етапі конкурсу без зауважень щодо порядку його проведення, позивач фактично підтвердив прийнятність встановлених процедурних умов.
Звернення ж із вимогами про визнання умов проведення тестування когнітивних здібностей несправедливими та незаконними після отримання негативного результату свідчить про суперечливу поведінку та не відповідає загальновизнаному правовому принципу недопустимості зловживання правом. Така позиція позивача є суб'єктивним і негативним ставленням до результату тестування когнітивних здібностей та фактично є висловленням його особистого сумніву в справедливості отриманого ним бала за результатами проведеного тестування.
Крім того, відповідно до загальних засад адміністративного судочинства, учасники адміністративних процедур зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від зловживання процесуальними правами та не допускати поведінки, спрямованої на отримання переваг шляхом оскарження умов, із якими вони раніше добровільно погодилися. Принцип добросовісності передбачає послідовність дій особи у правовідносинах та виключає можливість зміни правової позиції виключно з мотивів незадоволення результатом участі у відповідній процедурі.
Суд також виходить із необхідності забезпечення правової стабільності конкурсних процедур як важливої складової довіри суспільства до механізмів формування корпусу суддів. Зміна або індивідуальний перегляд умов оцінювання після завершення відповідного етапу конкурсу створювали б ризик підриву принципів рівності, прозорості та передбачуваності добору кандидатів на посаду судді, що є неприпустимим у демократичній правовій державі.
Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що він не мав змоги в повному обсязі реалізувати свої когнітивні здібності під час тестування 10 вересня 2025 року у зв'язку з нічною повітряною тривогою в м. Києві, яка, на його думку, поставила його в нерівне становище з іншими кандидатами та призвела до ненабрання прохідного бала, то Суд погоджується з доводами відповідача про те, що в умовах триваючого воєнного стану, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України, держава об'єктивно не може гарантувати однакові побутові чи психологічні умови підготовки для всіх кандидатів.
Суд також враховує, що обставини, пов'язані із запровадженням та функціонуванням правового режиму воєнного стану, зокрема оголошення сигналів повітряної тривоги, мають загальний, неперсоніфікований характер та об'єктивно впливають на всіх осіб, які перебувають на відповідній території у визначений проміжок часу. За таких умов відсутні підстави вважати, що відповідачем створено для позивача умови, які б істотно відрізнялися від умов проходження тестування іншими кандидатами, або що мало місце порушення принципу рівності доступу до публічної служби. Такі обставини не мають ознак персоналізованого впливу, а тому не можуть свідчити про індивідуальне обмеження чи дискримінацію.
ВККС України не має законодавчо визначених повноважень здійснювати оцінку впливу зовнішніх або суб'єктивних чинників (таких як втома, відсутність сну, рівень стресу, відновлення тощо) на результати тестування окремих осіб. Результати тестування когнітивних здібностей є об'єктивними і базуються виключно на кількості правильних відповідей, що перевіряються автоматизовано відповідно до затвердженої процедури. Графік проведення тестувань формувався заздалегідь відповідно до алфавітного порядку прізвищ учасників і не міг враховувати обставини безпекового характеру, які за своєю природою є непередбачуваними.
Крім того, причинно-наслідковий зв'язок між оголошенням повітряної тривоги під час проходження тестування та результатами, отриманими позивачем за його підсумками, належними та допустимими доказами не підтверджено. Сам по собі факт настання таких обставин не свідчить про протиправність дій чи бездіяльності відповідача, оскільки порядок проведення тестування був визначений нормативно та застосований однаково до всіх учасників процедури. Відтак, доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та суб'єктивному сприйнятті впливу зовнішніх факторів, що не може бути підставою для визнання спірного рішення або дій чи бездіяльності незаконними.
Оцінюючи спірні правовідносини крізь призму принципу пропорційності як складової верховенства права, Суд зазначає, що недопущенння ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду) з огляду на ненабрання ним середнього допустимого бала третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) переслідує легітимну мету забезпечення єдиних, об'єктивних та прозорих критеріїв добору кандидатів на посаду судді. Застосовані відповідачем заходи є належними та необхідними для досягнення зазначеної мети, а також співмірними із завданням забезпечення рівності всіх кандидатів у межах конкурсної процедури.
Водночас принцип правової визначеності вимагає стабільності та передбачуваності процедур оцінювання, що унеможливлює їх зміну або індивідуальне коригування залежно від суб'єктивних обставин, які не передбачені нормативно-правовими актами. Надання окремим кандидатам переваг шляхом перегляду результатів тестування або ж надання їм можливості повторно скласти іспит, у разі незадоволення такими кандидатами з отриманим результатом, з огляду на фактори, що мають загальний характер, суперечило б вимогам однакового застосування встановлених правил та створювало б ризик свавільного втручання в процедуру добору.
З огляду на викладене, за встановлених у цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин Суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
VI. СУДОВІ ВИТРАТИ
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 22, 241 - 246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складене та підписане 24 лютого 2026 року.
Головуючий суддя І. А. Гончарова
Судді Л. І. Бившева
Н. Є. Блажівська
О. В. Білоус
Р. Ф. Ханова