про залишення касаційної скарги без руху
24 лютого 2026 року
м. Київ
справа №520/22229/24
адміністративне провадження №К/990/6843/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №520/22229/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у постановах Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році";
визнати протиправними дії відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні індексації пенсії в період з 01.12.2019 по 01.03.2023 (за 2019, 2020, 2021 роки) відповідно до діючого законодавства України, Конституції, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення №1283-12 від 03.07.1991, зі змінами станом на 01.10.2017 та постановами Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, №251 від 01.04.2020, №127 від 22.02.2021, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023 та відмови у нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії (постанова Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17, 1,11, 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у постановах Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування індексації пенсії ОСОБА_1 в період з 01.12.2019 по 01.03.2023 (за 2019, 2020, 2021 роки) відповідно до діючого законодавства України, Конституції, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення №1283-12 від 03.07.1991, зі змінами станом на 01.10.2017 та постановами Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, №251 від 01.04.2020, №127 від 22.02.2021, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, виплатити ОСОБА_1 , заборгованість єдиним платежем з урахуванням раніше виплачених сум, а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 01.03.2023 (за 2019, 2020, 2021 роки) єдиним платежем, яка визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов'язавши відповідача подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (стаття 382 КАС України);
судові витрати покласти на відповідача.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 28.04.2025 у задоволенні позову відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.01.2026 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов..
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Скаржник посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не наводить які саме норми процесуального права були ними порушені та у чому виразилось це порушення, не зазначає, які норми матеріального права були невірно застосовані судами.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі позивач не зазначає про зазначені вище випадки передбачені частиною четвертою у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які мають бути обов'язково зазначені та конкретизовані для справ розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої, пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої та третьої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: зазначити підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, передбачені частинами четвертою та п'ятою статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №520/22229/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційну скаргу буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали надіслати на адресу ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П.. Стародуб