про відкриття касаційного провадження
24 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/34344/23
адміністративне провадження №К/990/2419/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №160/34344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі -ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 30.11.2023 №046050018825 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;
зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за провідною професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), період роботи з 21.08.2001 до 12.04.2007 підручним сталевара електропечі та період роботи з 13.04.2007 до 27.11.2023 сталеваром електропечі;
зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 27.11.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09.05.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025, у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Одночасно, скаржник у касаційній скарзі просив поновити пропущений строк на касаційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що з постановою суду апеляційної інстанції ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 15.12.2025.
Верховний Суд ухвалою від 02.02.2026 касаційну скаргу відповідача залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме, надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом, конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
10.02.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.02.2026 від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого скаржник надав уточнену касаційну скаргу та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої та пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень цієї статті, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у тому числі якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена, складена, та набрала законної сили 18.11.2025, оскільки копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду скаржник не отримував, про її наявність дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) 15.12.2025, з моменту надання до загального доступу, касаційну скаргу ним подано 15.01.2026, тобто в межах строку на касаційне оскарження, та просить визнати поважним пропуск строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Відтак, розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини третьої статті 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Постанови №202 та застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» від 27.11.1992 №28.
Також, скаржник покликається на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вищевказаних норм матеріального права у подібних правовідносинах, спір у яких виник щодо належності професії сталевара до провідних професій.
У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки він є пенсіонером, і пенсія є єдиним джерелом його існування.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №160/34344/23.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №160/34344/23.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/34344/23.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб