24 лютого 2026 року
м. Київ
справа №420/27049/21
адміністративне провадження № К/990/28651/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 420/27049/21 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (надалі - КДКА Одеської області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення від 30 листопада 2021 року «Про закриття дисциплінарної справи», яким закрито дисциплінарну справу (провадження № 364/20) за скаргою ОСОБА_2 проти адвоката ОСОБА_1
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №420/27049/21 скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Одеської області від 30листопада 2021 року «Про закриття дисциплінарної справи», яким закрито дисциплінарну справу (провадження № 364/20) за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 Стягнуто з КДКА Одеської області (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 23, кв. 1, 1А, код ЄДРПОУ 23861029) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 00 копійок.
03 лютого 2026 року до суду касаційної інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 листопада 2023 року, мотивована тим, що після ухвалення цього судового рішення виникла правова невизначеність щодо його інтерпретації та застосування.
Зокрема, заявник посилається на те, що 20 вересня 2024 року Рада адвокатів України ухвалила Рішення № 51 «Про розгляд кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону скарги після скасування судом рішення КДКА», яким роз'яснила, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону продовжує розглядати дисциплінарну скаргу після скасування судом рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону по суті дисциплінарної справи, якщо рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є діючим. Це рішення Ради адвокатів України прямо суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 листопада 2023 року в справі № 420/27049/21 та створює конфлікт між судовою практикою та корпоративними актами адвокатського самоврядування. ОСОБА_1 стверджує, що внаслідок зазначеного конфлікту я перебуваю у стані правової невизначеності з червня 2020 року, яка зумовлена: 1) суперечливими підходами різних судових інстанцій; 2) рішенням Ради адвокатів України, що суперечить постанові Верховного Суду; 3) категоричною відмовою КДКА Одеської області надати чітку відповідь.
З огляду на вказане ОСОБА_1 просить роз'яснити постанову Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 420/27049/21 щодо наступних питань:
«Чи має право Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області після ухвалення постанови Верховного Суду від 30 листопада 2023 року наново розглядати дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 проти мене?
Чи має право будь-яка інша Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (іншого регіону України) після ухвалення постанови Верховного Суду розглядати наново по суті скаргу ОСОБА_2 проти мене?
Чи означає постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року, що я був остаточно і повністю виправданий від дисциплінарних звинувачень за скаргою ОСОБА_2 , і скарга визнана безпідставною?
Чи встановлено постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року відсутність у моїх діях будь-якого складу дисциплінарного правопорушення, або це питання залишається невирішеним і потребує подальшого дисциплінарного розгляду?
Чи означає постанова Верховного Суду, що до цього часу не встановлено ані наявність, ані відсутність дисциплінарного правопорушення у моїх діях, у зв'язку з чим я до цього часу залишаюся під дисциплінарною підозрою, або навпаки - дисциплінарна підозра з мене знята остаточно?
Чи означає постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року, що дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_2 проти мене вважається остаточно завершеним, або навпаки - воно вважається незавершеним і має продовжуватися?
Чи означає постанова Верховного Суду, що будь-яка Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури має обов'язок розглянути скаргу ОСОБА_2 наново по суті, оскільки дисциплінарне провадження вважається незавершеним, або навпаки - жодна КДКА не має права та повноважень розглядати цю скаргу повторно?
Яка подальша доля дисциплінарної справи № 364/20 після ухвалення постанови Верховного Суду: чи має вона розглядатися наново іншою КДКА регіону, чи має бути закрита остаточно, чи вважається завершеною самою постановою Верховного Суду?
Чи означає постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року, що навіть після її ухвалення я маю очікувати на наступне дисциплінарне провадження у рамках цієї ж самої дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 , або навпаки - будь-яке подальше дисциплінарне провадження за цією скаргою є неможливим?».
Ухвалою від 05 лютого 2026 року Верховний Суд витребував матеріали справи № 420/27049/21 з Одеського окружного адміністративного суду.
18 лютого 2026 року адміністративна справа надійшла до суду касаційної інстанції.
23 лютого 2026 року заяву про роз'яснення судового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24 лютого 2026 року, про що Суд постановив ухвалу.
Оцінивши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
За змістом частин першої - третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зі змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення має бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, вони є оціночними, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна правова позиція щодо тлумачення статті 254 КАС України неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 21 грудня 2020 року у справі № 369/5489/18, від 29 грудня 2020 року у справі №826/1285/16, від 26 січня 2021 року у справі №2а-1586/11/0970 та від 28 квітня 2021 року у справі №0940/2217/18.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Крім того, роз'яснення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення ухваленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Дослідивши зміст судового рішення, про роз'яснення якого просить заявник, Суд звертає увагу на таке.
У постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 420/27049/21 Верховний Суд, окреслюючи межі касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зауважив про те, що під час касаційного розгляду справи належить перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у розрізі доводів касаційної скарги про наявність у КДКА Одеської області статусу «квазісудового органу», а також положень статей 37, 38, 39, 40, 41 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VІ) і статті 6 КАС України у контексті доводів касаційної скарги про неправомірність повторного розгляду відповідачем скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1, за результатом розгляду якої КДКА Одеської області уже приймалося рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яке було скасоване в судовому порядку.
Перевіривши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року дійшов наступних висновків:
1) «Тож оскільки законодавець не визначив повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд справи у разі скасування її первинного рішення у судовому порядку, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника щодо безпідставного проведення КДКА нового розгляду дисциплінарного справи стосовно нього і ухвалення у ній рішення від 30 листопада 2021 року.
За таких обставин, у КДКА Одеської області були відсутні нормативні повноваження здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 після скасування рішення від 15 грудня 2020 року у судовому порядку. Отже, у даному випадку КДКА Одеської області діяла у спосіб, що не передбачений Законом № 5076-VІ., у зв'язку із чим прийняте нею за наслідками нового розгляду дисциплінарної справи №364/20 рішення від 30 листопада 2021 року є протиправним і підлягає скасуванню.
Зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин у зіставленні з обставинами цієї справи, Верховний Суд констатує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 37, 38, 39, 40, 41 Закону № 5076-VІ, що призвело до незаконного рішення про відмову у задоволенні позову.».
2) «У контексті наведеного КДКА є квазісудовим органом, який наділений повноваженнями щодо проведення спеціальної дисциплінарної перевірки у відповідності до Розділу VІ «Дисциплінарна відповідальність адвоката».
Принагідно звернути увагу на те, що у постанові від 08 жовтня 2020 року Верховний Суд досліджував правову природу діяльності КДКА регіону та сформував висновок про те, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI, з урахуванням практики ЄСПЛ (рішення «Sramek v. Austria», пункт 36) КДКА регіону має всі ознаки «суду» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган у системі Національної асоціації адвокатів України.
Цю позицію щодо статусу КДКА у розумінні частини першої статті 6 Конвенції Верховний Суд застосовував неодноразово і в подальшому, зокрема у справах № 816/2353/17, № 640/20599/19, № 640/20588/21, № 140/7518/21, № 140/7522/21.
Разом із тим слід зауважити, з огляду на вищевикладене, у спірних правовідносинах КДКА Одеської області не відповідає визначеному статтею 6 Конвенції критерію «суд, встановлений законом», оскільки за відсутності передбачених Законом № 5076-VI повноважень здійснила повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 після скасування судом первинного рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.».
Таким чином, у постанові від 30 листопада 2023 року Верховний Суд сформулював чіткі та однозначні висновки з питань, що перебували у площині касаційного розгляду справи №420/27049/21.
Постанова касаційного суду є зрозумілою, не містить неповноти, неточностей чи суперечностей і не викликає можливості подвійного тлумачення її змісту, в тому числі її резолютивної частини.
У свою чергу, викладені у заяві ОСОБА_1 мотиви та вимоги, фактично зводяться до необхідності надання додаткового мотивування та обґрунтування вже ухваленого судового рішення, з урахуванням доводів, що не були зазначені в касаційній скарзі, а також надання оцінки обставинам, які виникли після ухвалення постанови, що виходить за межі завдань і цілей інституту роз'яснення судових рішень та не передбачено чинним процесуальним законодавством.
З уваги на це Суд дійшов висновку про відсутність передбачених КАС України підстав для роз'яснення судового рішення, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 420/27049/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько