Постанова від 24.02.2026 по справі 240/1372/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 240/1372/25

адміністративне провадження № К/990/36952/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року (ухвалене суддею-доповідачем Лавренчук О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Граб Л.С., суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо зменшення в довідці від 19 серпня 2024 року №X347996 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №240/6260/24, розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10%;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, із застосуванням при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), із обов'язковим зазначенням у довідці наступних даних: посадовий оклад 4970,00 грн; оклад за військовим званням 1560,00 грн; надбавки за вислугу років (50%) 3265,00 грн; надбавки за особливості проходження служби (65%) 6366,75 грн; надбавки за службу в умовах режимних обмежень (таємність 10%) 497,00 грн; премії (216%) 10735,20 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року з урахуванням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №240/6260/24 для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії по інвалідності.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі № 240/6260/24 відповідачем видано нову довідку від 19 серпня 2024 року про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року № ХЗ47996. Водночас у вказаній довідці відповідач, на думку позивача, протиправно зменшив розмір надбавок, зокрема розмір надбавки за особливості проходження служби зменшено до 1 %, а розмір премії - до 10 %. Позивач вказує, що такі дії відповідача порушують його право на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом порушеного права.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Окреме доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з є відомчим, внутрішнім розпорядчим актом тимчасового характеру, прийнятим в умовах воєнного стану з метою забезпечення належної та своєчасної виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у межах наявного фонду грошового забезпечення, та не є нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, яким змінено розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення або введено нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення у розумінні статті 63 Закону № 2262-ХІІ і пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), а відтак не створює правових підстав для оформлення нової довідки з урахуванням зазначених у ньому розмірів надбавки та премії з метою перерахунку пенсії.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Хміляр Юрій Михайлович, 08 вересня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 63 Закону №2262-XII, пункту 2, підпункту 1 пункту 5 постанови КМУ №704, пункту 17 Порядку №260, пункту 5 Порядку №45 а також не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 грудня 2018 року у зразковій справі №802/2196/17-а, та висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 05 березня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23 та постановах від 21 листопада 2024 року у справі №620/18699/23, від 29 січня 2025 року у справі №520/5280/24, від 25 березня 2025 року у справі №480/7451/23.

7. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди погодилися з позицією відповідача про те, що доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з (щодо виплат на період воєнного стану) є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

8. Водночас позивач вважає такий висновок помилковим, оскільки розмір надбавки й премії має визначатися не за тимчасовими обмеженнями, а за фактичними виплатами станом на 01 січня 2023 року.

9. Позивач зазначає, що абзац п'ятий пункту 5 Порядку №45 прямо зобов'язує відповідача зазначати у довідці розміри щомісячних виплат (надбавки за особливості проходження служби та премії) у середніх розмірах, фактично виплачених за місяць у якому виникло право на перерахунок за відповідною (прирівняною) посадою. Суди цього не врахували й погодилися із довільним, на його думку, заниженням показників до 1% і 10%.

10. Таку, на думку позивача, релевантну позицію сформовано Верховним Судом у рішенні від 05 березня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23, у якому зазначено, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону №2262-XII на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у постанові КМУ №704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

11. Позивач також наводить висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 листопада 2024 року у справі №620/18699/23, від 29 січня 2025 року у справі №520/5280/24, від 13 березня 2025 року у справі №380/18985/23, від 25 березня 2025 року у справі №480/7451/23, у яких підтримано вищезазначену позицію та зазначено, що довідка має відображати реальні (середні фактичні) розміри, що на практиці для прирівняних посад у січні 2023 року становили надбавку 65% та премію у фактичному відсотку, а не мінімальні 1% і 10%.

12. Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсій розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, визначеного у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у зразковій справі №802/2196/17-а.

13. Позивач вказує, що у даному випадку за прирівняною посадою станом на 01 січня 2023 року виплачувались 65% надбавки та 216% премії, тоді як у довідці відповідач безпідставно зазначив 1% і 10%. Це свідчить про заниження бази перерахунку.

14. Суди необґрунтовано ототожнили питання перерахунку з тимчасовою природою виплат за окремим дорученням Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з і дійшли висновку, що таке доручення не може бути підставою для перерахунку пенсії за частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ. Разом з тим предметом перерахунку є фактичні складові грошового забезпечення за місяць у якому виникло право на такий перерахунок, які, відповідно до Порядку №45, відображаються у середніх фактичних розмірах - незалежно від того, що доручення є тимчасовим. Інакше кажучи, доручення Міністра оборони України не обмежує обов'язок правильно зазначити фактичні виплати у довідці.

15. Скаржник вважає, що суди під час розгляду справи мали встановити, які конкретні відсотки надбавки та премії виплачувалися за посадою, прирівняною до останньої посади позивача, саме у січні 2023 року. Натомість вони лише констатували, що розміри визначає відповідач, фактично погодившись з визначеними відповідачем складовими грошового забезпечення - 1% надбавки за особливості проходження служби і 10% премії, без жодних підтверджуючих доказів, що такі саме відсотки реально виплачувались за відповідною (прирівняною) посадою у цей місяць.

16. Скаржник вказує, що премія за додатком до окремого доручення №2683/з для цієї (прирівняної) посади становить 216%, а надбавка - 65%, що відповідає і судовій практиці щодо середніх фактичних виплат для такого періоду.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

17. Касаційна скарга надійшла до Суду 08 вересня 2025 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 240/1372/25, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

19. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 лютого 2026 року.

20. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

21. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, згідно довідки про доставку документа в електронний кабінет, відповідачем отримано 30 вересня 2025 року о 23:00.

22. Суд також звертає увагу, що зазначена ухвала Верховного Суду була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 жовтня 2025 року.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

23. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

24. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №240/6260/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та подати до Управління нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови КМУ № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за аналогічною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року.

25. На виконання даного рішення відповідач видав довідки за особовою справою №ХЗ47996 від 19 серпня 2024 року з урахуванням грошового забезпечення: з 29 січня 2020 року, з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року, в яких визначив додаткові види грошового забезпечення, - надбавка за особливості проходження служби - 1% та премія - 10%.

26. Позивач, не погоджуючись із такими розмірами додаткових видів грошового забезпечення, та вважаючи, що надбавка за особливості проходження служби має становити 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премії - 216%, з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01 січня 2023 року, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

28. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

31. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

32. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Згідно із частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

34. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-ХІІ.

35. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

36. Частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

37. За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

38. Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011- XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

39. Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.

40. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

41. Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

42. Відповідно до пункту 5 Постанови КМУ № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

43. Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок № 260), яким згідно з пунктом 1 розділу I, визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

44. Порядок № 260 розроблено, зокрема відповідно до постанови КМУ № 704.

45. Пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

46. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

47. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди;

допомоги.

48. Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

49. Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

50. Згідно із положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

51. Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.

52. Пунктом 5 Розділу VІ Порядку № 260 передбачено, що виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.

53. Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ХVІ Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.

54. Отже, згідно із Постановою № 704 та Порядком № 260 Міністр оборони України встановлює розмір щомісячної премії для відповідних категорій військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, особливостей проходження військової служби та відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Однак, такий розмір не може бути меншим аніж 10 відсотків посадового окладу.

55. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 червня 2024 року у справі №520/17087/23, від 17 вересня 2024 року у справі №520/17089/23.

56. Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу протиправного, на думку позивача, зазначення ІНФОРМАЦІЯ_2 у виданій позивачу станом на 01 січня 2023 року довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також щомісячної премії у розмірі 10% від посадового окладу. При цьому, за твердженням позивача, надбавка за особливості проходження служби має бути зазначена у довідці у розмірі 65%, а премія - у розмірі 216%.

57. Таким чином, спірним питанням у цій справі є розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які необхідно зазначати у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

58. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

59. Внаслідок визнання нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, з 05 березня 2019 року діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін.

60. Вказане неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 червня 2023 року у справі № 160/14974/21, від 12 березня 2024 року у справі № 640/35681/21 та від 26 березня 2024 року у справі № 460/11381/21.

61. Так, пунктом 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 01 лютого 2018 року № 103, передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

62. Верховний Суд, аналізуючи аналогічні правовідносини, виходячи з положень абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45, зокрема у постановах від 12 червня 2024 року у справах № 120/4595/23, № 380/9974/23, від 20 червня 2024 року у справі № 520/9891/23 наголосив, що такі щомісячні виплати як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

63. Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсій розміру премії, визначеного у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладено також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).

64. Крім того, 05 березня 2024 року Верховний Суд ухвалив рішення у зразковій справі № 380/19324/23, яке залишено без змін постановою Великою Палатою Верховного Суду від 23 травня 2024 року та сформував правову позицію відповідно до якої підхід щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення різних відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії особам, які проходять службу (кадровим військовим), у розмірі фактично виплачених сум та пенсіонерам із числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, у гарантовано мінімальних розмірах є протиправним і таким, що не ґрунтується на нормі закону, у зв'язку з чим такі щомісячні виплати, як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

65. Колегія суддів також зауважує, що вирішуючи спір у справі №380/19324/23 (Пз/990/6/23), Верховний Суд керувався конкретними даними, наведеними в листі Міністерства оборони України від 23 лютого 2024 року №220/74/358, щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, які було виплачено в січні відповідного року за аналогічною посадою позивача в зазначеній справі.

66. Отже, для правильного вирішення справи №240/1372/25 слід встановити розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачувались за прирівняною посадою, яку обіймав позивач на час призначення пенсії, станом на 01 січня 2023 року.

67. Верховний Суд наголошує на необхідності розмежовування нормативної підстави для перерахунку пенсії (передбачену частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ) та обов'язок органу відобразити у довідці складові грошового забезпечення у спосіб, визначений пунктом 5 Порядку № 45 (у середніх розмірах, що фактично виплачені за прирівняною посадою у місяці, коли виникло право на перерахунок). Навіть якщо конкретний відсотковий розмір надбавки чи премії встановлюється відомчим актом тимчасового характеру, що не є самостійною підставою для нового перерахунку, це не звільняє уповноважений орган від обов'язку зазначити у довідці фактичні середні розміри виплат, що реально здійснювалися за відповідною посадою у визначений період. Отже, предметом доказування у цій категорії справ є не правова природа розпорядчого акта Міністерства оборони України, а встановлення фактичного розміру конкретних складових грошового забезпечення, що виплачувалися діючим військовослужбовцям за аналогічними посадами у відповідному місяці.

68. За позицією судів першої та апеляційної інстанцій, підставою для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є підвищення розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року, що тягне за собою підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Суди також вказали, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, а визначає лише їх мінімальні або граничні межі, тоді як конкретні розміри таких виплат встановлюються керівником відповідного органу в межах фонду грошового забезпечення та залежать від умов і результатів проходження служби.

69. На цій підставі, вирішуючи питання розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, які мають бути зазначені у відповідній довідці, суди дійшли висновку, що мінімально гарантовані межі, передбачені законодавством (1 % - як можливий мінімальний розмір надбавки у межах «до 100 %» та 10 % - як мінімальний розмір премії), не суперечать приписам постанови КМУ № 704 та Порядку № 260, а тому зазначення у довідці саме 1 % і 10 % не є протиправним.

70. Разом з цим, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не досліджували питання розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачувались за прирівняною посадою, яку обіймав ОСОБА_1 на час призначення пенсії, станом на 01 січня 2023 року.

71. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

72. За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

74. За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

75. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

76. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).

77. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

78. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України).

79. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшли неправильних висновків по суті справи.

80. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 29 січня 2025 року у справі №520/5280/24, від 13 березня 2025 року у справі №380/18985/23, від 25 березня 2025 року у справі №480/7451/23, про що правильно вказав скаржник у касаційній скарзі.

81. Крім того, Суд наголошує, що під час касаційного розгляду справи позивачем долучено відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит, у якій наведено інформацію щодо фактичних відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачувалися у січні 2023 року за посадою, прирівняною до посади позивача.

82. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

83. Отже, подані в касаційному провадженні документи не можуть бути предметом самостійної оцінки судом касаційної інстанції, однак їх наявність додатково свідчить про те, що обставини щодо фактичних розмірів спірних виплат не були належним чином встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що унеможливило правильне вирішення спору по суті.

84. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які полягали у неповному з'ясуванні фактичних обставин справи та недослідженні доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

85. Оскільки встановлення фактичних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачувалися у січні 2023 року за посадою, прирівняною до посади позивача, потребує дослідження доказів та надання їм оцінки, Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення по суті спору в межах повноважень, визначених статтею 341 КАС України.

86. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення і передає справу на новий розгляд, якщо судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неповного встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

87. З огляду на викладене рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

88. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або не встановив обставини, що входять до предмета доказування, за умови обґрунтованості підстав касаційного оскарження.

89. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені лише цим судом. В інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

90. У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір щодо правомірності зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1 % та премії у розмірі 10 %, не встановили фактичні розміри таких виплат, що здійснювалися у січні 2023 року за посадою, прирівняною до посади позивача, та не дослідили відповідні докази. Зазначене унеможливило повне та всебічне з'ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

91. Оскільки допущені порушення норм процесуального права мали місце як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, та не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в межах повноважень, визначених статтею 341 КАС України, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

92. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати правові висновки, викладені у цій постанові, з'ясувати фактичні розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, що виплачувалися у січні 2023 року за посадою, прирівняною до посади позивача, дослідити відповідні докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити законне й обґрунтоване рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року скасувати, а справу № 240/1372/25 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

Попередній документ
134322539
Наступний документ
134322541
Інформація про рішення:
№ рішення: 134322540
№ справи: 240/1372/25
Дата рішення: 24.02.2026
Дата публікації: 25.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (12.03.2026)
Дата надходження: 06.03.2026