24 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/26436/23
адміністративне провадження №К/990/4624/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №160/26436/23, за позовом ОСОБА_1 до Хлібодарівської сільської територіальної громади про стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хлібодарівської сільської територіальної громади, в якому просила:
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 18 листопада 2020 року по 02 листопада 2022 року (фактичний день звільнення) в сумі 454251,14 грн, з відрахуванням податків, обов'язкових платежів, нарахуванням та сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з урахуванням сплаченого середнього заробітку за вимушений прогул в сумі 184348,43 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 03 листопада 2022 року по 03 травня 2023 року в сумі 207267,06 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №160/26436/23 повернуто особі, яка її подала.
02 лютого 2026 року Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №160/26436/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що зазначене судове рішення було прийнято у відкритому судовому засіданні , повний текст виготовлено 27 листопада 2025 року.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 29 грудня 2025 року (27-28 грудня вихідні дні).
Касаційну скаргу направлено скаржником до Суду через підсистему «Електронний суд» 01 лютого 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою касаційну він звернувся в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте вказана касаційна скарга була повернута Верховним Судом скаржнику. З огляду на те, що первинну скаргу було подано у межах встановленого законодавством строку, а наступна касаційна скарга направлена до суду без зайвих зволікань, скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
На підставі даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що вперше касаційну скаргу направлено до Суду через підсистему «Електронний суд» 28 грудня 2025 року, тобто в межах строку визначеного статтею 329 КАС України. Водночас ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року зазначену касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Зазначена ухвала суду про повернення касаційної скарги була отримана скаржником у цей же день о 16:27, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року №110, щодо зміни дати звільнення в результаті вимушеного прогулу особи, яка працювала на виборній посаді в органі місцевого самоврядування та звільнялася на підставі частини першої статті 42 Закону України №280/97-ВР без видання наказу (розпорядження) роботодавцем.
Судом установлено, що доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року №110, щодо зміни дати звільнення в результаті вимушеного прогулу особи, яка працювала на виборній посаді в органі місцевого самоврядування та звільнялася на підставі частини першої статті 42 Закону України №280/97-ВР без видання наказу (розпорядження) роботодавцем.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
1. Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №160/26436/23.
3. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/26436/23.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
6. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович