24 лютого 2026 року
м. Київ
справа №580/5114/25
адміністративне провадження № К/990/6613/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новіка Владислава Ігоровича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення,
У травні 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт (рішення) Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України № 3 від 27.11.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № 3 від 27.11.2024 про не визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 рок апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
13 лютого 2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Черкаським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця категорія справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на цей період часу в Україні є поширеним та масовим явищем перевірки та їх скасування встановленої групи інвалідності працівникам прокуратури, а оскільки суди апеляційної інстанції та першої інстанції по різному вирішують цю категорію справ, необхідні єдині правові висновки Верховного суду в таких категоріях справ, які зможуть застосовуватись як судами першої та апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи, позаяк скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічним предметом та подібними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення, оскільки ОСОБА_1 мав встановлену інвалідність з дитинства, оскільки має втрату здоров'я по слуху на одне вухо, правомірність встановлення якого належним чином прибув для підтвердження до установи відповідача.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки наявність інвалідності не є автоматичною підставою для визнання справи винятковою, скаржник не навів жодних підстав, які б свідчили про настання незворотних наслідків для позивача у разі недопуску касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції відніс справу до незначної складності помилково, оскільки позивач у випадку задоволення його позову про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яким скасовано йому групу інвалідності, має намір в послідуючому подавати позов про стягнення грошових коштів, а саме відшкодування моральної шкоди завданої позивачу в розмірі 500 000 грн., що перевищує для фізичних осіб вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та вказує на помилковість віднесення даної справи до справ незначної складності, про що вказано в п.4 ч. 4 ст. 12 КАС України.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки предметом спору у справі, в якій подано цю касаційну скаргу, є правомірність рішення Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України № 3 від 27.11.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи. Наміри в майбутньому подати позов про стягнення грошових коштів в певних сумах не доводить помилковість суду першої інстанції, що стосується віднесення саме цієї справи № 580/5114/25 до категорії справ незначної складності.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Новіка Владислава Ігоровича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур